Моніторинг фінансового законодавства (13 – 19 серпня)
До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!
Законопроект щодо виконання банками функцій агентів валютного нагляду
На розгляд Верховної Ради України 17 серпня 2021 року внесено проект Закону України «Про внесення зміни до статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» щодо виконання банками функцій агентів валютного нагляду» (№ 5851).
Мета: повноцінне виконання банками вимог Закону про валюту та кореспондування відповідних змін до Закону про валюту із проектом Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань діяльності Національного банку України в частині запровадження повноважень Національного банку України щодо створення, ведення інформаційних систем (реєстри, бази даних) для виконання функцій валютного регулювання та валютного нагляду, покладених на Національний банк України відповідно до закону, а також щодо встановлення вимог стосовно створення, ведення, наповнення банками, небанківськими фінансовими установами, операторами поштового зв`язку інформаційних систем (реєстрів, баз даних) для забезпечення обміну інформацією між ними при здійсненні валютного нагляду.
Законопроектом № 5851 пропонується встановити для банків обов’язок обмінюватись інформацією про належність рахунків їх клієнтів до банківських рахунків, відкритих нерезидентам, з метою здійснення валютного нагляду за валютними операціями, що здійснюються їх клієнтами через ці банки.
Водночас, пропонується визначити, що порядок ведення та використання банками записів реєстру рахунків інформаційної системи, що забезпечує збирання, накопичення, зберігання, доступ та використання банками інформації про належність рахунків до банківських рахунків, відкритих нерезидентам, встановлюється Національним банком України.
Законопроект щодо закупівлі юридичних послуг Національним банком України
На розгляд Верховної Ради України 17 серпня 2021 року внесено проект Закону України «Про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо закупівлі юридичних послуг Національним банком України» (№ 5852).
Мета: надання Національному банку права здійснювати закупівлю юридичних послуг для представництва його інтересів в органах влади іноземних держав, а також тих, які пов’язані із захистом його прав та інтересів під час врегулювання спорів, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ, учасником яких є Національний банк, без визначеної Законом про закупівлі, процедури.
Законопроектом № 5852 пропонується доповнити частину п’яту статті 3 Закону про публічні закупівлі, яка визначає перелік випадків, на які не поширюється його дія, випадком закупівлі Національним банком юридичних послуг для представництва його інтересів в органах влади іноземних держав, а також тих, які пов’язані із захистом його прав та інтересів під час врегулювання спорів, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ, учасником яких є Національний банк.
Законопроект щодо уточнення інформації, яка подається Національним банком України для складання Бюджетної декларації
На розгляд Верховної Ради України 17 серпня 2021 року внесено проект Закону України «Про внесення зміни до статті 33 Бюджетного кодексу України щодо уточнення інформації, яка подається Національним банком України для складання Бюджетної декларації» (№ 5853).
Мета: уточнення в статті 33 Бюджетного кодексу України щодо уточнення інформації, яка подається Національним банком України для складання Бюджетної декларації положень, що відповідатиме кращій світовій практиці.
Законопроектом № 5853 пропонується внести зміни до статті 33 Бюджетного кодексу України в частині визначення переліку інформації, яку Національний банк має щорічно подавати Президенту України, Верховні Раді України та Кабінету Міністрів України.
Враховуючи потребу Уряду в отриманні певної інформації від Національного банку України для складання Бюджетної декларації, пропонується встановити, що Національний банк України щорічно (до 1 березня поточного року) надає Кабінету Міністрів України, а також Президенту України та парламенту інформацію про орієнтовний прогноз частини прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету. При цьому пропонується встановити, що така інформація подається Національним банком України виключно в порядку інформування.
Пропоноване обумовлюється тим, що наразі реалізація норм статті 33 Бюджетного кодексу України в частині надання визначеного цією статтею переліку інформації, яка подається Національним банком України Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України, опосередковано чинить тиск на Національний банк України. У зв’язку з цим, пропозиції змін до статті 33 Бюджетного кодексу України є вкрай важливими з огляду на те, що інформація щодо орієнтовного прогнозу частини прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до Державного бюджету України, що подається Національним банком як прогноз, може відрізнятись від фактичної суми прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до Державного бюджету України, відповідно до статті 51 Закону України «Про Національний банк України».
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський вчора о 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова вчора о 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян вчора о 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак вчора о 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський вчора о 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина 03.07.2025 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська 03.07.2025 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 643
- Готують підвищення тарифів для населення 357
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 317
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 317
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася 205
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 12792
-
Культовий фільм "Диявол носить Прада" повертається: усе, що відомо про продовження
Життя 8104
-
Конкуренція за міни. Чи зможуть українські інженери перемогти хорватів та німців
Бізнес 7916
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
6605
-
Ціна свободи. Cкільки і чим доводиться платити українцям, щоб виїхати з російської окупації
4743