Шлях до збільшення бюджетних доходів – у підтримці підприємців та виробників
Уряд каже: «в бюджеті немає грошей». Але грошей до держбюджету може і має надходити більше, ніж запланував Кабмін. Якщо працювати над цим
Шлях до збільшення бюджетних доходів – у підтримці підприємців та виробників
В наших попередніх публікаціях щодо проекту державного бюджету на 2023 рік багато йшлося про вкрай недостатнє фінансування, заплановане урядом щодо багатьох життєво необхідних для країни статей витрат. Як головний аргумент уряду, звісно, звучить давно відоме: «в бюджеті немає грошей». Відповімо на це, що грошей до держбюджету може і має надходити значно більше, ніж запланував Кабмін. Якщо, звісно, працювати над цим.
Так, на сьогодні в країні створені умови, коли банки не мають жодних економічних стимулів для кредитування реального сектору. Навіщо це робити банкірам, якщо є цілком надійні джерела нарощування доходів шляхом придбання ОВДП (облігацій державної внутрішньої позики).
В цілому, за даними Нацбанку, в Україні знаходяться в обігу за номінально-амортизаційною вартістю ОВДП на загальну суму 1288,7 млрд грн, з яких у власності банків на 500,74 млрд грн (або 38,85%) та Нацбанку - 619,57 млрд грн (або 48,08%). Загалом у банківській системі (Нацбанк + комерційні банки) перебуває ОВДП сумарною вартістю 1120,31 млрд грн, що складає майже 86,9 % від загального їх обсягу.
Отже, висока дисконтна ставка в певній мірі призвела до стагнації кредитування реального сектору економіки, адже для комерційних банків є ідеальним за дохідністю та ризикованістю інвестиційним інструментом.
З огляду на поточну невизначеність макроекономічних умов, масове кредитування бізнесу зараз є можливим лише в разі розширення програм державної підтримки. Натомість, держбюджет на 2023 рік не передбачає програм державної підтримки бізнесу через розширення кредитування (за виключенням 80 млн грн для кредитування фермерських господарств – це крапля в морі).
А якщо не працює реальний сектор економіки, який буквально захлинається через нестачу обігових коштів, то, відповідно, падають і доходи державного бюджету.
Слід також звернути увагу на те, що плановий показник коштів, який перераховуються до держбюджету Нацбанком у 2023 році, складає 71 млрд грн.
Такий рівень перерахування Нацбанком коштів до доходів державного бюджету встановлений на фоні безпрецедентного розширення повноважень Нацбанку та суттєвого збільшення показників діяльності.
Для прикладу, як вказується у проміжній консолідованій фінансовій звітності Нацбанку за І півріччя поточного року, сума консолідованого прибутку НБУ становила 69,7 млрд гривень. Основну частину цього результату діяльності Національного банку становлять процентні доходи – понад 41 млрд грн, що в 1,7 рази більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
З 2020 року Національний банк також став регулятором більшої частини небанківського фінансового сектору. За оцінками незалежних експертів, нинішня монетарна політика Національного банку України призводить до суттєвого збільшення його прибутку, що дозволило б вилучити до доходів держбюджету у 2023 році близько 90,0 млрд грн, або майже на 20,0 млрд грн більше, ніж визначено проектом держбюджету.
Отже, по-перше, слід збільшити показники залучення до державного бюджету прибутків Нацбанку у розмірі зазначених 20 млрд. грн. По-друге – переглянути нинішню державну банківську політику, спрямувавши її на створення стимулів для розвитку реального сектору економіки, що призведе і до значного збільшення доходів держбюджету.
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський вчора о 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова вчора о 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян вчора о 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак вчора о 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський вчора о 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина 03.07.2025 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська 03.07.2025 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 641
- Готують підвищення тарифів для населення 339
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 316
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 315
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася 194
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 12777
-
Американська зброя на паузі: звідки вітер віє і до чого тут Китай
12155
-
Культовий фільм "Диявол носить Прада" повертається: усе, що відомо про продовження
Життя 7447
-
Конкуренція за міни. Чи зможуть українські інженери перемогти хорватів та німців
Бізнес 7145
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
6596