Скільки українців не повернеться з ЄС і що з цим робити?
Лише 36% українців говорять, що їхні родичі мають однозначний намір повернутися додому
Готові до шокуючих цифр?
23% з тих, хто виїхав, вже не планує повертатися в Україну після війни. 31% готові повернутися, якщо матимуть роботу. Лише 36% українців говорять, що їхні родичі мають однозначний намір повернутися додому.
Це результати свіжого соцопитування Українського інституту майбутнього, які, як на мене, є дуже тривожним. До речі, схожий прогноз днями на комітетських слуханнях озвучила директор Інституту демографії НАН України Елла Лібанова.
Отже, для того, щоб більшість українських біженців повернулись додому, держава повинна направити максимум зусиль і ресурсів, які отримає на відновлення, саме на розвиток економіки.
Нам варто взяти за основу досвід пост-воєнного відновлення Німеччини і Японії, які масово роздавали супер дешеві і довгі гроші бізнесу, запустили сильні стимули для експортерів та промисловості, реформували ключові сфери суспільних відносин (в Україні це верховенство права, адже ні один інвестор не прийде в країну, де поліція і податкова кошмарять інвесторів, які створюють тут робочі місця і сплачують податки, а отримати справедливе рішення суду вкрай важко).
Відбудова лише житлових будинків без сильної економічної програми – не матиме ніякого ефекту. Наші біженці, які повернуться з Європи і не знайдуть тут роботу, бо їх підприємство згоріло, розбомблено орками чи релокнулось в Польщу, – просто зберуть чемодани і поїдуть знову в Європу. Вже не як біженці, а як трудові мігранти.
Найближчим часом запущу процеси, які дозволять Україні уникнути фатальних помилок в процесі відновлення.
А поки перегляньте дослідження Українського інституту повністю.
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак вчора о 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич вчора о 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко вчора о 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук 18.05.2025 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська 18.05.2025 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 242
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 185
- Пристань для Ocean-у 147
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 138
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 137
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9924
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 7159
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5048
-
Новий формат переговорів. Про що Трамп дві години говорив з Путіним
4775
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3804