Над чим працюватиме парламентська Спецкомісія з питань захисту інвесторів?
Залучення інвестицій має бути пріоритетом для всіх гілок влади: на цьому неодноразово наголошував президент Володимир Зеленський. Тепер парламент також буде брати активну участь у цій роботі.
5 червня конституційною більшістю у 319 голосів Верховна Рада підтримала ініційований мною Проект Постанови N2601 "Про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань захисту прав інвесторів".
В часи економічної кризи, спричиненої коронавірусом, інвестиції необхідні нашій країні як повітря. Не кредити, а саме зовнішні інвестиції можуть стати справжнім порятунком для української економіки. Власне, для того, аби парламент також був активним учасником цього процесу, ми створили Тимчасову спеціальну комісію.
За форматом це буде колегіальний орган Верховної Ради, до якого увійдуть 13 народних депутатів з майже всіх депутатських фракцій та груп. Серед них – 2 голів комітетів та 6 заступників голів комітетів.
Повний кадровий склад ТСК виглядатиме наступним чином: очолила комісію я, заступником спеціальної комісії став народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк.
До складу комісії увійшло ще семеро народних депутатів від "Слуги Народу": Дмитро Наталуха, Андрій Костін, Олексій Красов, Владлен Неклюдов, Галина Михайлюк, Сергій Іонушас та Артем Культенко.
Також у ТСК фракцію "Батьківщина" представлятиме Андрій Ніколаєнко, депутатську групу "Партія "За майбутнє" – Лариса Білозір, групу "Довіра" – Роберт Горват, а "Опозиційну платформу – За життя" наш колега Ігор Абрамович.
Це буде фаховий експертний орган парламенту, який працюватиме над створенням сприятливого інвестиційного клімату в України.
Робота ТСК буде відбуватись у двох напрямках.
Перший – розробка та реформуванням українського законодавства щодо інвестицій. Оскільки сьогодні у світі триває справжня боротьба між державами за інвестора. І просте та зрозуміле інвестиційне законодавство країни в такому разі буде нашим додатковим "бонусом" та конкурентною перевагою.
Другим великим напрямком діяльності ТСК стане розгляд скарг бізнесу.
На жаль, потрібно визнати, що в Україні досі є приклади втручання в діяльність бізнесу окремих посадовців державних органів. Парламентська ТСК буде тим органом, який завдяки функції парламентського контролю зможе відреагувати на скаргу та оперативно прийде на допомогу.
Більше того, за результатами розгляду скарг від бізнесу для запобігання таких ситуацій в майбутньому спеціальна комісія буде пропонувати вносити зміни до законів, підзаконних актів, а там де це питання людського фактору – піднімати питання про кадрові зміни.
Саме на базі звернень бізнесу будемо виправляти "слабкі місця" українського законодавства. Наша мета: створити сприятливу інвестиційну репутацію України.
А однією з перших законодавчих ініціатив, яку ми запропонуємо в рамках ТСК, буде пакет антирейдерських законопроектів. Його представимо вже найближчим часом. Перші напрацювання з цього пакету вже надіслані представникам українських та іноземних бізнес асоціацій і найближчим часом будуть публічно обговорені.
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак вчора о 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич вчора о 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко вчора о 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук 18.05.2025 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська 18.05.2025 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 240
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 185
- Пристань для Ocean-у 145
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 137
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 135
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9910
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 6494
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5042
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3804 -
Новий формат переговорів. Про що Трамп дві години говорив з Путіним
3435