Родной язык vs государственный?
Плохо ли, если твой родной язык не государственный? Имеет ли он право на развитие в Украине?
Большинство важных явлений, процессов, профессий, памятных дат имеют свой день в году. Вот и на нынешней неделе такой день имел место 21 февраля – День родного языка. Именно родного, не государственного, не конкретно украинского, либо русского, либо еще другого, а родного, то есть того языка, на котором ты думаешь, на котором ты общался в детстве с родными и близкими.
День этот международный с 2000 года и был провозглашен ЮНЕСКО с целью содействия языковому и культурному разнообразию и многоязычию. То есть все прогрессивное человечество поддерживает языковое многообразие во всех его проявлениях.
И именно в этот день стоило бы забыть, что языковой вопрос, каждый раз, когда его подымают, раскалывает общество на два диаметральных лагеря. А вспомнить свой родной язык, который должен развиваться, практиковаться и уважаться. Опять таки, я не говорю про какой то конкретный язык.
Да, так исторически сложилось, что Украина не раз делилась на части и входила в состав других различных политических образований. И не стоит оспаривать, что другие государства вносили свои элементы, такие как культура, язык в украинскую бытность.
Так надо же воспринимать это как уникальную возможность поликультурности в рамках одного, нынешнего современного, единого государства Украина.
Мне повезло побывать в этом году на «праздновании» Дня родного языка киевской молодежью. Вот там были не только ребята, у которых родной язык украинский либо русский, но и арабский, армянский, азербайджанский.
И носители этих языков с уважением отзывались о нашем государственном украинском языке, более того проживая в нашей стране, они прекрасно им овладели. Но родной язык у каждого остается свой.
Почему же у нас в стране стало возможным спекулировать на теме языков, когда взаимное мирное сосуществование, обусловленное историческими факторами, принесло бы намного больше пользы?
- Топ 5 податкових порушень у 2025 році Сергій Пагер 08:57
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак вчора о 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич вчора о 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко вчора о 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук 18.05.2025 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська 18.05.2025 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 245
- Пристань для Ocean-у 148
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 142
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 137
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути 106
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 8194
-
Новий формат переговорів. Про що Трамп дві години говорив з Путіним
7280
-
Експорт оборонних технологій: Україна має жорстко захищати свої розробки
Думка 2936
-
Власник вареничних "Балувана Галя" знову судитиметься із мережею "Галя Балувана"
Бізнес 2878
-
Помада в сховищі, манікюр після тривоги: історії українців, для яких бʼюті — це акт сили й виживання
Життя 2379