Коментар щодо зростання/зниження вартості капіталів українських мільярдерів
Зростання/зниження вартості капіталів українських мільярдерів
Вкотре спостерігаю за маніпуляцією громадською думкою щодо зростання/зниження вартості активів наших мільярдерів та мультимільйонерів. Наші та іноземні ЗМІ, наводячи інформацію про розмір статків цих дуже багатих людей, не пояснюють методику розрахунку. А саме розуміння цієї методики дозволяє краще усвідомлювати, що відбувається.
Насправді, коли ми бачимо регулярні повідомлення, що у Ілона Маска, Білла Гейтса, Джеффа Безоса чи у якихось інших мільярдерів на мільярди, інколи навіть на десятки мільярдів доларів збільшився чи зменшився рівень статків, бо на фондових біржах ціна їхніх акцій зменшилася чи зросла, то це, насправді, у переважній частині випадків зовсім ні про що не вказує. В реальності, у них є ті самі активи, які були і раніше. Говорити про їх зміну доцільно лише, коли вони фізично їх продають.
Те саме стосується і українських мільярдерів та мультимільйонерів. Оціночний розмір їх статків значною мірою залежить від процесів, які відбуваються на зовнішніх ринках. Якщо зростає попит і ціна на сировинну продукцію, тоді зростає і оцінка статків більшості з них. І навпаки, якщо попит і ціна на сировинні види продукції на зовнішніх ринках падає, то і оцінка вартості їхніх активів знижується.
Трохи відмінна ситуація у тих мільярдерів та мультимільйонерів, у яких ринок збуту продукції їхніх компаній значною мірою знаходиться у межах України. Так, наприклад, статки Порошенка, особливо у частині ключового активу — кондитерської компанії “Рошен” — значною мірою залежить від доходів населення. Їхнє зростання стимулює загальний споживчий попит, у тому числі на кондитерську продукцію, відповідно зростають доходи і оціночна вартість компанії “Рошен”.
Я колись пояснював, що відмінність тих чи інших українських мільярдерів та мультимільйонерів значною мірою залежить від того, яким бізнесом вони займаються. Якщо переважна частина чи взагалі весь бізнес пов'язаний з виробництвом та експортом сировини та напівфабрикатів, тоді такі бізнесмени цілком цинічно зацікавлені у курсовому знеціненні гривні та падінні доходів населення. Бо це знижує їхні витрати на фактори виробництва у межах країні (у першу чергу — на робочу сили), а натомість експортні валютні доходи у гривневому еквіваленті зростають. І навпаки — ті бізнесмени, ринок збуту продукції яких переважно знаходиться у межах країні, кревно зацікавлені у зростанні добробуту населення та розвитку економіки. Бо саме це сприяє збільшенню попиту на їхню продукцію, відповідно зростають їхні доходи та оціночна вартість їхніх компаній.
Звісно, українські мільярдери та мультимільйонери заробляють також на так званій владній ренті. Це коли вони, завдячуючи своєму впливу на політиків та держчиновників, мають можливість отримувати якісь природні ресурси чи товари та послуги державних підприємств за заниженою ціною.
І якщо ми говоримо про деолігархізацію України, то мова повинна йти не про “боротьбу з олігархами”, а, по-перше, про усунення можливостей заробляння на владній ренті, по-друге, створенні економічних умов, при яких вони будуть зацікавлені у розвитку у межах країни переробних підприємств зі значною доданою вартістю та відповідно зростанні реальних доходів населення. Тоді оціночна і реальна вартість їхніх активів буде значно стабільніша.
- Проєкт регулювання криптоактивів в UK. Олександр Черних 11:00
- Проблеми з концентрацією уваги: чому виникають і чи варто бити на сполох? Ольга Малахова вчора о 20:51
- Корпоративна безпека під час війни: як управляти ризиками в умовах невизначеності Тетяна Андріанова вчора о 16:49
- Аргентина відкриває правду про нацистів і диктатуру Дмитро Зенкін вчора о 14:59
- Заповіт під вибухами: як військові передають останню волю без нотаріуса Світлана Приймак вчора о 13:47
- Цивільна відповідальність за дитину: суд присудив відшкодувати збитки за пожежу Артур Кір’яков вчора о 12:59
- Блекаут Іберії 28 квітня 2025: уроки для енергоринку Ростислав Никітенко вчора о 12:33
- Офіс повертається Алеся Карнаухова вчора о 10:21
- "Давайте вже після Паски": як працює самосаботаж Людмила Євсєєнко вчора о 10:00
- Російська федерація приречена на крах Сергій Пєтков 28.04.2025 19:28
- Євроінтеграція та реальність: діяти негайно Юрій Щуклін 28.04.2025 14:20
- Як підтримати переселенців і зберегти людський ресурс України Нісар Ахмад 28.04.2025 13:33
- Ключові інструменти, які допоможуть виграти найскладніші перемовини: поради підприємцям Владислав Пʼявка 28.04.2025 10:46
- Харасмент у школах: чому мовчати небезпечно і як створити безпечне середовище для дітей Олександра Нікітіна 28.04.2025 10:40
- З чого почати масштабування і систематизацію бізнесу Олександр Висоцький 28.04.2025 10:29
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 526
- Як підтримати переселенців і зберегти людський ресурс України 180
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 146
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого 105
- СЗЧ – вихід з ситуації є 98
-
Запорізька кондитерська фабрика збанкрутувала
Бізнес 26598
-
Десять найбільших армій у 2025 році за витратами на армію — хто потрапив до рейтингу
Інфографіка 16535
-
Мирного рішення не буде: умовляння не працюють, а застосовувати силу Захід не бажає
Думка 9247
-
Іспанія та Португалія залишилися без світла: блекаут на всьому Піренейському півострові
Бізнес 6131
-
"Жоден управитель їх не візьме". Чому київським будинкам без ОСББ підвищили тарифи
Бізнес 6101