Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
25.11.2016 13:21
Без господаря в голові
Встановлення будинкових лічильників тепла та нарахування за їхніми показниками частково запобігло шоку, отриманому населенням від платіжок за опалення у жовтні. В будинках з приладами обліку нарахування становить приблизно 4-6 грн./м2 опалювальної площі.
Встановлення будинкових лічильників тепла та нарахування за їхніми показниками частково запобігло шоку, отриманому населенням від платіжок за опалення у жовтні.
В будинках з приладами обліку нарахування становить приблизно 4-6 грн./м. кв. опалювальної площі. А споживачі у будинках без лічильників (або з різних причин не врахованих теплопостачальними організаціями) отримали суми до сплати у 5-6 разів більші. Для них непідйомними платежі стануть, коли буде рахунок за повний місяць.
Чому виникають такі проблеми, як їх вирішити, хто зможе на професійному рівні представити інтереси споживача у відносинах із монополістами? Спробуємо з’ясувати ситуацію на прикладі Києва.
Протягом 2014-2016 років столична влада виділяла з бюджету чималі кошти для встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії. Київенерго, як найбільший постачальник, у своєму тарифі також передбачало інвестиційну складову для встановлення лічильників. Рівень теплового обліку сягає 90% і є найбільшим по Україні. Тим не менш частина теплолічильників не беруть участі у розрахунках за опалення через те, що не введені в експлуатацію чи викрадені. Можливо, таким чином постачальник намагається не зменшувати власну реалізацію. Крім того, значна кількість лічильників встановлюється на гарячу воду, хоча там потрібні тільки витратоміри і датчики контролю температури, а не обчислювач, який вираховує кількість теплової енергії. Внаслідок цих маніпуляцій певна кількість житлових будинків вважається такими, що не мають приладу обліку, хоча фактично він встановлений і навіть працює.
Злий жарт із українцями, і зокрема киянами, зіграла постанова Кабміну №1037 від 30.10.2015 р., яка загалом позиціонувалася як інструмент для зниження рахунків в залежності від температури повітря і кількості днів надання послуги. Її застосування минулої зими, коли середньомісячна температура була трохи вищою, ніж передбачалася у тарифі на опалення, дійсно зменшила платіжки.
Зараз зворотній ефект від постанови виник тому, що де-факто середньомісячна температура у жовтні у Києві виявилася нижчою, ніж передбачав тариф. Тож теплопостачальники застосували коефіцієнти, що збільшило і без того велику платню. Середній тариф за опалення в будинках без лічильників сягнув 35 грн./м. кв. опалювальної площі.
На фоні цих законодавчих і погодних колізій знову і знову готовий переконувати: повноцінне управління багатоквартирним будинком може суттєво знизити рахунки за всі комунальні послуги, а особливо за тепло.
Ось мої аргументи.
По-перше, жоден виробник послуги не зацікавлений у її тотальному обліку, тому що це суттєво зменшує реалізацію, а значить і дохід від «реалізованих» послуг. Проте досвідчений голова ОСББ чи Управитель зможе домогтися для свого будинку максимально ефективного обліку, пояснивши мешканцям окупність лічильника. Тут немає прямого причинно-наслідкового зв’язку, тільки логіка, що господар буде контролювати, скільки «товару» зайшло і оплачено. І, що важливо, фіксувати фактичний час підключення будинку до опалення, а не встановлений розпорядженням органу місцевого самоврядування. Наприклад, у київських висотках тепло з’явилося не в один день 12 жовтня. Процес підключення технологічно тривав близько тижня, хоча у платіжках опалювальний період вказано 18 днів.
По-друге, ОСББ та Управитель зацікавлені в енергозбереженні, проводять роз’яснювальну роботу, мають інструменти для залучення пільгових кредитів, беруть участь в урядових і міських програмах енергоефективності. У них є відносно згуртований актив мешканців, які можуть переконувати інших власників у потребі комплексного утеплення, встановлення індивідуального теплового пункту, капітального ремонту підвалу, покрівлі та внутрішніх мереж. Головне запустити цей інформаційний вірус всередині будинку.
По-третє, якщо у будинку є лічильники тепла, газу, світла, води, то ОСББ чи Управитель можуть починати регулювати подачу послуг у ручному режимі. Це примітивно звучить, але варто пройти поверхами і вимкнути непотрібне світло, зменшити подачу тепла на день і збільшити на ніч, і економія вже буде. Можна одразу замахнутися на автоматичний регулятор температури.
Управління спільним майном, а не споглядання на безгосподарність ЖЕКів, дає можливість захищатися від монополістів, які приписують бездоказові борги чи навмання застосовують коефіцієнти перерахунку вартості послуг. Разом, маючи юридичний супровід, відстоювати свої права на якісні послуги легше, ніж поодинці.
Бо сподіватися на владу, яка зараз наввипередки «захищає» населення від платіжок за опалення, марно. Ми ж розуміємо, що це спроба зняти тимчасове загострення і загасити пожежу на місцях, де вартість опалення без будинкового лічильника за жовтень сягнула 35-66 гривень/м. кв.
Пора захищатися цивілізованими методами – обліком, управлінням і контролем.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук вчора о 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська вчора о 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
Топ за тиждень
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 203
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 184
- Пристань для Ocean-у 142
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 136
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 120
Популярне
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9833
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5029
-
Де дивитися фінал Євробачення-2025 і з ким змагатиметься Україна
Життя 4519
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 3837
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3801
Контакти
E-mail: [email protected]