Відповідальність за непроведення розрахунків через РРО у платників ЄП
Законодавчою основою для застосування касових апаратів (далі - РРО) будь-яким господарюючим суб'єктом в Україні є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій»
Законодавчою основою для застосування касових апаратів (далі - РРО) будь-яким господарюючим суб'єктом в Україні є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» зі змінами та доповненнями. У преамбулі цього нормативно-правового документа йдеться про те, що під його дію потрапляють усі суб'єкти господарювання (незалежно від форми власності), їх представництва і відділення, які здійснюють реалізацію продукції за готівковий або безготівковий розрахунок.
Відповідальність за за порушення у сфері РРО встановлена ст. 17 даного Закону. Відповідно до пункту 1 цієї статті, якщо при перевірці буде виявлено і доведено факт того, що була проведена розрахункова операція без застосування РРО, то до суб'єкта господарювання застосовують такі штрафні санкції: - за перше виявлене порушення в розмірі 1 грн .; - за друге і кожне наступне виявлене порушення - в розмірі 100% від вартості реалізованих товарно-матеріальних цінностей без застосування РРО.
Підкреслимо один важливий момент для платників єдиного податку: накладення на суб'єкта господарювання штрафних санкцій за невикористання РРО не може бути підставою для анулювання свідоцтва платника єдиного податку. Така позиція випливає з листа ДФС України від 27.05.2016р. №5585/С/99-99-22-07-03-14 “Про розгляд запиту”, у якому зазначається лише те, що “залишення платника єдиного податку другої і третьої груп (фізичної особи – підприємця) на спрощеній системі оподаткування у разі сплати штрафних (фінансових) санкцій за непроведення розрахункових операцій, через РРО, чинним законодавством не передбачено”. Іншими словами, у разі встановлення в ході проведення перевірки, факту непроведення розрахункових операцій, через РРО з фіскальним режимом роботи, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), повинні (сплативши за рішенням органів ДФС відповідні фінансові санкції) самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування.
При виникненні спірних ситуацій суб’єктам господарювання слід посилатися на відповідні статті ПК України, зокрема, пункт 299.10 ст. 299 ПК України (де йдеться про причини, за якими свідоцтво платника єдиного податку може бути анульовано) та пункт 298.2.3 ст. 298 ПК України (де наводяться причини, за якими платник єдиного податку повинен самостійно змінити систему оподаткування). Положення даних статей з цього приводу носять вичерпний характер.
Нагадаємо також, що у 2016 році підприємці - платники єдиного податку, віднесені до першої групи, взагалі можуть не використовувати у своїй діяльності РРО. Підприємці, які потрапили в другу і третю групи, незалежно від обраного ними виду діяльності та за умови того, що їх річний дохід не перевищує 1 млн. грн., також можуть не застосовувати РРО. Що ж стосується тих підприємців другої і третьої групи, у яких сталося перевищення обсягу доходу за останні 12 місяців понад 1 млн. грн., то вони повинні почати використовувати РРО з наступного звітного періоду (і надалі продовжувати його використовувати в період усієї дії свідоцтва платника єдиного податку).
Таким чином, можна зробити висновок, що підприємці, віднесені до другої і третьої групи, за умови того, що їх річний дохід не перевищує 1 млн. грн., можуть використовувати платіжний термінал без одночасного використання разом з ним РРО.
Відносно строків, то тут слід зауважити наступне. Якщо обсяг доходу від здійснення підприємницької діяльності буде перевищено суб’єктом господарювання, віднесеним до третьої групи, і відбудеться це, наприклад, у серпні 2016 року, то обов’язкове застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, тобто з 01.10.2016 року. Якщо ж таке перевищення сталося у I-му півріччі 2016 року, застосовувати РРО слід було почати з 01.07.2016 р.
Все вищенаведене вірно і для для суб’єктів господарювання, віднесених до другої групи. Однак є і альтернативна думка: оскільки у приватних підприємців на другій групі (на відміну від третьої групи) звітний період дорівнює року, деякі територіальні органи ДФС давали роз’яснення, що у подібній ситуації строк застосування РРО наступить лише з 01.01.2017 р. Хоча такі консультації “на руку” підприємцям, все ж таки треба мати на увазі, що у ПК України в даному випадку йдеться про “перше число першого місяця кварталу, наступного за виникненням перевищення”, а не “перше число звітного періоду”. Як то кажуть: чому надати перевагу - букві чи духу закону?
Що стосується розміру податку, то у разі перевищення розміру річного доходу, а також отримання доходу від діяльності, що не дає права на сплату єдиного податку, єдиний податок сплачується суб’єктами господарювання у розмірі 15% від суми такого доходу. В той же час юридичні особи - платники третьої групи єдиного податку у зазначених випадках сплачують податок у розмірі 4% доходу у разі сплати ПДВ та у розмірі 8% доходу у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук вчора о 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська вчора о 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 206
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 184
- Пристань для Ocean-у 144
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 136
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 122
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9846
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5035
-
Де дивитися фінал Євробачення-2025 і з ким змагатиметься Україна
Життя 4520
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 4359
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3801