6 трендів інтралогістики майбутнього: як індустрія реагуватиме на кризу
Складський менеджмент гостро потребує нових інструментів - більш швидких, більш гнучких, більш автономних.
Ще кілька років тому логістичний бізнес переймався питаннями миттєвої доставки та шліфуванням клієнтського сервісу, а сьогодні змушений реагувати на загрози глобальної продовольчої та енергетичної кризи. Пандемія та велика війна у центрі Європи різко підвищили вимоги до інтралогістики. Складський менеджмент гостро потребує нових інструментів - більш швидких, більш гнучких, більш автономних. Давайте поміркуємо, які тренди на цьому полі скоро можуть стати вирішальними? Як вони змінять індустрію?

Старі проблеми та нові виклики
Під інтралогістикою я розумію ту частину ланцюжка поставок, що розгортається у чотирьох стінах складу чи розподільчого хабу. Від ефективності складського менеджменту зрештою залежить половина успіху логістичного бізнесу.
Сьогодні заведено говорити про кризу 2020 року, як про точку, з якої в логістичній галузі все пішло не так. Але насправді індустрія давно шукає способи перемогти свої “вічні” проблеми: сезонні кризи, нестачу робочих рук на складах, складнощі інвентаризації, і як наслідок всього цього – зростання витрат. Сьогодні до цих проблем додалися локдауни та війна.
Оптимізація складського менеджменту через IT - один із найочевидніших способів розв'язання проблем інтралогістики. Для цього існує окремий вид софту - системи управління складом (Warehouse Management System, WMS). Але проводити будь-яку модернізацію галузі складно, адже транспортні оператори не мають змоги пригальмувати свій бізнес. Відтак, тренди розвитку інтралогістики диктуються передусім пошуком практичних та робочих рішень.
Тренд №1 - Нова роботизація
У 2022 році нікого не здивуєш роботами на складі, безпілотні навантажувачі широко використовуються у великих компаніях. Це машини, які можуть самостійно пересувати, знімати, вантажити та перевозити контейнери. Ті, що розумніші, можуть об'їжджати перешкоди і прокладати собі маршрут без допомоги людини. Але їх можливості все ж таки обмежені, навантажувач замінює людину лише в примітивних “м'язових” завданнях.
Роботи нового покоління будуть спритнішими і замінять людей вже на позиціях сортувальників та пакувальників. Такі стартапи як OSARO, JAKA Robotics та Covariant сьогодні працюють над промисловими та складськими роботами, які здатні маніпулювати об'єктами різних форм та розмірів не гірше за людей.
Німецька Компанія Knapp у співпраці з Covariant почала впроваджувати роботів на своїх складах ще у 2019 році, і результат перевершив її очікування. Механічні сортувальники дуже допомогли компанії в період локдаунів, оскільки непогано виконували свою роботу й не потребували карантину. Такі рішення в майбутньому ставатимуть лише дешевшими та розумнішими.
Тренд №2 - Штучний інтелект
Машинні алгоритми на сьогодні не є дивиною, в інтернеті з їх допомогою масово створюють дипфейки та меми, а в бізнесі - аналізують та оптимізують процеси. Логістика тут не виняток.
Наприклад, штучний інтелект H від Hitachi вміє навчатися на масивах даних та самостійно перевіряти різні гіпотези. Впровадивши його до WMS-системи, компанія зуміла сформулювати більш ефективні інструкції для співробітників і підвищити продуктивність складу на 8%.
IBM розвиває свою власну платформу Order Optimizer, яка використовує ШІ для предиктивної аналітики та оптимізації управління складськими запасами. Цю платформу використовує, зокрема, американський ритейлер REI, якому потрібно керувати складськими запасами у трьох розподільних хабах та 155 роздрібних магазинах. В цьому кейсі штучний інтелект допоміг суттєво покращити ланцюжок поставок та наростити продажі. У перший же рік роботи системи прибуток REI від продажів збільшився на 100 млн. доларів.
Тренд №3 - AR і VR
Віртуальна та доповнена реальність спрощує працю співробітників складу, підвищує рівень безпеки, допомагає гейміфікувати робочий процес, прискорює навчання персоналу та допомогає моделювати найрізноманітніші робочі сценарії.
На інструменти AR/VR сьогодні роблять ставку такі транспортні та промислові гіганти як DHL та Amazon. Розвиток промисловості підігрівається і технологічним прогресом: на ринку з'явилися VR-гарнітури нового покоління, значно дешевші і комфортніші. Вони вже можуть працювати без проводів та базових станцій, видаючи пристойну картинку та продуктивність.
Тренд №4 – Інтернет речей
Засоби IoT на складі – це тренд вже сьогоднішнього, а не завтрашнього дня. Добре оснащений склад має бути “нашпигований” різноманітними датчиками для моніторингу стану складу (вологість, температура) та відстеження товарного потоку. Кожен контейнер або палет на такому складі має свою цифрову мітку (той самий RFID), яка дозволяє ідентифікувати та знайти його миттєво.
Все це необхідно, щоб WMS-система складу спромоглася розкрити весь свій потенціал. Більше того, інтернет речей стає основою для повної прозорості ланки поставок як такої - аби кожний контейнер можна було простежити як на складі, так і поза його межами.
Раніше стримувальними факторами розвитку IoT були проблеми автономності компонентів та вартість впровадження, але останніми роками нові технології все змінили.

Тренд №5 – модульні склади
Реалії 2022 року нещадні – це війна в Європі, глобальна загроза голоду та соціально-політичних потрясінь. Якщо вам потрібно забезпечити стійкість свого ланцюжка поставок за умов кризи, то готовність швидко розгортати нові часові склади замість втрачених виходить на перший план.
Як показав досвід нашої країни, кожному логістичному оператору світу сьогодні варто підготувати власні модульні склади для швидкого монтування, які можна буде розгорнути в найкоротші терміни - протягом двох-трьох тижнів. І йдеться не просто про зведення "коробочки" для зберігання товарів. Важливо заздалегідь продумати менеджмент, організацію, технології та кризову логістику таких об'єктів.
Тренд №6 - Мікрофулфілмент
Один із ключових трендів логістики для ритейлу останніх років нікуди не подінеться. Навпаки, сьогодні малі склади, даркстори і гібридні склади-магазини набувають додаткової значущості, тому що роблять ставку на децентралізацію.
Мережа з малих складських об'єктів не лише допомагає скорочувати витрати та спрощує доставку на останній милі, але й мінімізує ризики. Скажімо, в умовах війни набагато безпечніше розподілити товар по малих об'єктах, ніж тримати його в одному розподільчому хабі, куди будь-якої миті може прилетіти ракета.
Той самий даркстор, як формат ритейлу, загалом безпечніший за супермаркет чи торговий центр, оскільки не утворює навколо себе великого скупчення людей. Але такі формати роботи вимагають сильної діджитал-частини, і це ставить більш консервативних учасників ринку у вразливе становище.

Якою буде інтралогістика майбутнього
Як відомо, складні часи гартують, і для логістичної індустрії це більш ніж справедливо. Складський менеджмент недалекого майбутнього буде набагато ефективнішим і стійкішим, ми побачимо стрімкий прогрес у цій сфері буквально в найближчі декілька років.
Учасники ланцюжків поставок перейдуть до більш децентралізованої моделі інтралогістики, яка уникає надмірного накопичення ресурсів і рухається до їх ефективного розподілу. Склади будуть мобільнішими, значно менше покладатимуться на ручну працю та людський фактор. Співробітники таких складів будуть передусім операторами систем, а не сортувальниками і вантажниками. І звісно, така система буде набагато краще справлятися з будь-якими кризами та потрясіннями.
- Акт догляду: коли держава перетворює турботу на бюрократію Світлана Приймак 00:57
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Хто вбив Андрія Портнова? 3512
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 158
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 111
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 103
- 8 звичок бідних людей, які заважають розбагатіти 73
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
13086
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 7354
-
L'Oréal Україна запускає другий сезон програми L'Oréal Startup Hub: як подати заявку
Новини компаній 6042
-
Маніпулятори поруч: провина, сором, знецінення — чому ми роками терпимо токсичних людей
Життя 4458
-
"Уперше в житті я не доводжу, що сильна". Що таке тренд soft girl та як його практикують українки
Життя 3400