Як правильно зафіксувати про себе фейки в Інтернет просторі, щоб потім виграти в суді?
Захистити свою ділову репутацію в суді можна лише на підставі належних доказів, про які варто подбати заздалегідь.
Належні та переконливі докази є запорукою впевненості адвоката в судовому процесі, адже саме на підставі доказів адвокат доводить свою правову позицію, а суд встановлює обставини справи та обґрунтовує своє рішення. Не є виключенням і справи про захист ділової репутації. Серед обставин, які слід довести позивачу в суді, є факт поширення недостовірної інформації на певному веб-ресурсі, приналежність такого веб-ресурсу конкретній особі (власник веб-сайту), авторство недостовірної інформації, порушення прав позивача недостовірною інформацією та інші. На жаль, трапляються випадки, коли позивач в судовому процесі надає перевагу емоціям, оперує закликами про мораль та справедливість, проте зневажає значенням належної доказової бази у справі.
У справах про захист репутації виникають випадки, коли відповідачі по справі намагаються уникнути відповідальності через невизнання свого авторства недостовірної інформації або заперечуючи свою приналежність (власність) до веб-сайту, на якому була розміщена недостовірна інформація. Непоодинокі випадки коригування відповідачами інформації напередодні судового засідання, в якому заплановано судом здійснити огляд веб-сайту із недостовірною інформацією. Якщо позивачу не вжити своєчасних заходів щодо фіксації доказової бази, то можна програти спір через маніпуляції відповідача.
Давайте розглянемо, які докази важливо мати позивачу для впевненої роботи в судовому процесі про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
Джерело недостовірної інформації.
Перед поданням позову в суд необхідно зафіксувати факт поширення недостовірної інформації за відповідною Інтернет-адресою станом на певний момент часу, оскільки інформація в мережі має мінливий характер і може бути змінена або видалена відповідачем будь-коли. Тобто, необхідно подбати про збір доказів, які повинні бути достовірними. Роздруківки Інтернет-сторінок самі по собі не можуть бути доказом у справі.
Як засіб доказування може бути використані скріншоти веб-сторінок, зроблені адвокатом із зазначенням часу та умов здійснення такої фіксації; відео-, аудіозапис процесу дослідження змісту веб-сайту. Також можна скористатися послугами Центру компетенції адресного простору мережі Інтернет, який проводить фіксацію і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет на підставі звернень будь-яких осіб, в тому числі і окремих громадян, і докази якого суди визнають належними і допустимими.
Фіксація адреси веб-сайту необхідна для встановлення його власника та притягнення його до відповідальності в якості відповідача за позовом. Інформацію про власника веб-сайту можна встановити через сервіс Whoіs. Цей сервіс є джерелом відкритих даних, на якому за запитом доменного імені веб-сайту можна отримати інформацію з ідентифікуючими даними, серед яких є дані реєстранта доменного імені. Відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права» такий реєстрант доменного імені вважається власником веб-сайту, якщо він не підтвердить, що делегував це право іншій особі. В цьому контексті заслуговує на увагу постанова Верховного Суду від 25 листопада 2020 року по справі № 753/7666/19-ц, де Верховний Суд відмітив, що відповідач вказуючи, що він є реєстрантом доменного імені, а не власником веб-сайту, не зазначив хто ж є власником відповідного веб-сайту доступ до якого здійснюється через адресу мережі Інтернет, яка складається із зареєстрованого ним доменного імені, чи передавав він повністю або частково іншим особам право користування доменним іменем. Тобто, в разі встановлення через сервіс Whoіs реєстранта доменного імені, тягяр доказування того, що такий реєстрант не є власником веб-сайту та не відповідає за позовом, покладається на відповідача.
Разом з тим, трапляються випадки, коли сервіс Whoіs не розкриває реєстранта доменного імені, прикриваючись політикою конфіденційності. В такому випадку може бути корисним Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет, який надає довідки про власників веб-сайтів/реєстрантів доменних імен, зокрема, із даними в ретроспективі (станом на дату Інтернет-порушення), що є актуальним якщо в сервісі Whoіs відбулись зміни по доменному імені після дати такого порушення. Ці довідки суди приймають в якості належного та допустимого доказу. Прикладом є постанова Верховного Суду від 26 лютого 2020 року по справі № 742/3812/18, в якій Верховний Суд зазначив, що відповідач не спростував дані, що підтверджуються письмовими доказами, наданими позивачем (довідка Центру компетенції адресного простору мережі Інтернет), про те, що відповідач на час поширення спірної інформації був реєстрантом веб-ресурсу, на якому ця інформація була розміщена. Про прийняття в якості належних та допустимих доказів, сформованих Центром компетенції, свідчать також постанови Верховного Суду від 09 квітня 2020 року по справі № 742/3715/17, від 11 червня 2020 року по справі №826/1765/18, від 29 липня 2020 року по справі № 760/20696/15-ц, від 04 листопада 2020 року по справі № 757/108/19, від 03 грудня 2020 року по справі № 760/21147/17, від 09 грудня 2020 року по справі № 757/30830/18-ц, від 30 липня 2019 року по справі № 910/677/18.
Автор публікації.
Фіксація того, хто є автором публікації дозволяє цю особу притягнути до відповідальності в якості відповідача поряд із власником веб-сайту. У випадку, якщо автор публікації не вказаний, або використаний псевдонім, то достатньо буде в якості відповідача вказати власника веб-сайту. Це підтверджується висновками Верховного суду у справі № 742/3812/18, де суд визнав безпідставними доводи відповідача щодо необхідності залучення в якості співвідповідача автора спірної публікації, коли його неможливо встановити.
Адміністрація веб-сайту та контактні дані.
Необхідні для встановлення власника та притягнення його до відповідальності в якості відповідача за позовом. Контактні дані на веб-сайті у вигляді адрес, телефонів, імейлів можуть бути використані позивачем в якості ідентифікуючих даних певних юридичних або фізичних осіб, з якими позивач пов’язує незаконне поширення недостовірної інформації.
Дата публікації.
Дата публікації важлива для розрахунку строків позовної давності, оскільки варто пам’ятати, що до вимог про спростування інформації в засобах масової інформації застосовується скорочений строк позовної давності в 1 (один) рік. Крім того, дата публікації має значення при доведенні причинно-наслідкового зв’язку між публікацією та завданою діловій репутації шкодою, коли за хронологією подій спершу має бути публікація і лише після неї негативні наслідки для особи позивача.
Кількість переглядів та коментарі читачів.
Кількість переглядів публікації та коментарі читачів можна використати при обґрунтуванні ступеню завдання шкоди діловій репутації та підтвердженні того, що публікація є негативною, адже викликає негативні коментарі у читачів.
Як показує наш досвід, належна фіксація доказами описаних вище обставин та фактів значно спрощує доведення правової позиції позивачем у справах про спростування недостовірної інформації. Питання віднесення оспорюваної інформації до оціночних суджень чи фактичних тверджень є також одним із ключових в даній категорії спорів, однак доведення цих питань доказами є предметом інших наших публікацій на тему захисту ділової репутації в суді.
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук вчора о 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар вчора о 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Готують підвищення тарифів для населення 707
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 142
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 128
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 95
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини 87
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6513
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 5796
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 3802
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 3209
-
Укрзалізниця закупить вагони нового покоління: основні характеристики
Бізнес 3025