Втрачені мільйони: як місцеві бюджети недоотримують через неефективне використання земель
Важливість земельного ринку для збереження та зміцнення фінансової спроможності громад – важко переоцінити.
Земельний податок, орендна плата за використання комунальних земель, єдиний податок із с.-г. виробників, ПДФО, отримані від оренди чи продажу земельних ділянок тощо – не перший рік приносять значні доходи для територіальних громад. Починаючи з жовтня 2021 року, надання комунальних земель в оренду відбувається через електронні аукціони на платформі Prozorro.Продажі. Відтоді було успішно передано в оренду 9245 земельних ділянок комунальної власності сукупною площею 78,8 тис. га, що приносить громадам щорічно 674,8 млн грн доходу.
За останній рік сукупні надходження від с.-г. земель до бюджетів громад збільшились на 15%. Частка доходів, пов’язаних із сільгоспземлею, у сукупних податкових надходженнях громад цьогоріч зросла з 11% до 14%, що вкотре підтверджує важливість земельного ринку для збереження та зміцнення фінансової спроможності громад. Згідно з даними KSE Агроцентру, серед лідерів за бюджетними надходженнями від обігу та використання с.-г. земель за результатами липня 2024 року є Дніпропетровська − 656 млн грн, Одеська − 374 млн грн, Київська − 216 млн грн та Полтавська обл. − 209 млн грн. Лідерами за бюджетними доходами у розрахунку на одиницю площі с.-г. земель (дохід на гектар за місяць), як і раніше, є громади Дніпропетровської − 261 грн за га, Львівської − 164 грн за га, Одеської − 145 грн за га, Чернівецької − 140 грн за га, Закарпатської − 139 грн за га та Івано-Франківської громади − 136 грн за га. До речі, ціни оренди на земельних торгах у серпні 2024 року перевищили липневий показник на 5%.
Утім і тут є своя ложка дьогтю − цей показник міг би бути ще більшим. Однак більшість надходжень громад від оренди с.-г. земель досі припадають на договори оренди, які укладалися або за старою процедурою офлайн-аукціонів, або ж за прямими договорами. Тобто за умови, якщо вся комунальна земля, яка передавалась в оренду з 2015 року, проходила б через Prozorro.Продажі, громади отримували б додатково 64,5 млн дол. до своїх бюджетів щорічно. Але є і позитивні зміни: деякі громади таки уклали на конкурентних онлайн-аукціонах договори про оренду с.-г. землі на суми, що складають 5-15% їхніх річних бюджетних доходів.
Окрім цього, серед потенційних джерел збільшення доходів громад від обігу та використання с.-г. земель можна виокремити:
- збільшення кількості реєстрації земель у Державному земельному кадастрі (потенціал зростання бюджетних доходів громад завдяки реєстрації усіх с.-г. земель у Державному земельному кадастрі може сягнути понад 10 млрд грн)
- ріст показників так званого «формального» обробітку земель через Державний аграрний реєстр (за даними Світового банку, лише за перші 3 місяці роботи Державного аграрного реєстру, кількість землі, яка обробляється неофіційно, зменшилась на 3,36 млн га або близько 7%)
- гуманітарне розмінування, яке дозволяє повернути в обіг та обробіток землі забруднені вибухонебезпечними предметами (за оцінками Tony Blair Institute, понад 20% регіонального ВВП через заміновані території втратили Чернігівська, Сумська, Миколаївська та Харківська обл., загалом місцева влада недоотримує понад 1,1 млрд дол. місцевих податків) тощо
У такий спосіб ми бачимо, що сільськогосподарська земля відіграє дедалі більшу роль у наповненні місцевих бюджетів, а за умови, якщо її використовувати правильно – цей показник лише зростатиме. Це поле для роздумів громад, адже ці кошти – це відбудова, нові укриття, садочки, школи та лікарні, вуличне освітлення.
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук вчора о 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар вчора о 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Готують підвищення тарифів для населення 707
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 142
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 128
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 95
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини 87
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6507
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 5714
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 3735
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 3161
-
Укрзалізниця закупить вагони нового покоління: основні характеристики
Бізнес 3004