Обережно: готуються нові зміни до конкурентного законодавства!
У новому законі буде ряд новел небажаних для бізнесового середовища.
У Порядку денному 8 сесії Верховної Ради України 8 скликання, затвердженому Постановою Верховної Ради України від від 20 березня 2018 року № 2351 (поточна редакція від 18.05. 2018), міститься законопроект «Про внесення змін до деяких законів України про захист економічної конкуренції» № 6723 від 14.07.2017
Він був прийнятий в першому читанні за скороченою процедурою у кінці робочого дня 9 листопада 2017р. На обговорення та голосування з другої спроби надзвичайно важливого законодавчого документу депутати витратили 12 хвилин. Зрозуміло, що в цій ситуації серйозного професійного обговорення дуже важливих питань все ж таки не відбулося. Враження від процедури розгляду було більш ніж сумне. Не зважаючи на обмеженість часу, виступаючі говорили переважно про питання далекі до конкретної теми закону. http://blog.liga.net/user/zborisenko/article/28586.aspx. Для фахівця, який вболіває за справу захисту конкуренції в нашій країні спостерігати це було дуже прикро і боляче.Тепер залишається слабка надія, що у другомі читанні обговорення буде більш детальним та професійним.
У законі міститься ряд новел небажаних для бізнесового середовища. Однак особливу стурбованість викликає блок новацій спрямований на вдосконалення порядку початку розгляду справ та їх закриття. Надзвичайний спротив не лише громадськості, але й фахівців викликала пропозиція законотворців щодо необхідності відмови у порушенні справи і, навіть, закритті вже розпочатого провадження, якщо на думку чиновників, порушення відчутно не впливає на конкуренцію.
У результаті обговорення цього питання у комітеті з економічної політики ВРУ було досягнуто домовленості щодо виключення такого положення з тексту законопроекту. Однак у порівняльній таблиці до закону від 4 квітня 2018 все ж таки запропоновано ст. 36.1 викласти в такій редакції: «Органи АМК мають право не розпочинати розгляд справи, а якщо провадження у справі було розпочате - закрити провадження без прийняття рішення по суті, якщо дії чи бездіяльність, що містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відчутно не впливають на конкуренцію (є малозначними)»
Цілком очевидно, що ця вимога має надзвичайно високі корупційні ризики. Тим більше, що немає чітких критеріів визначення відчутності впливу порушення на конкуренцію. Зазначено лише, що «під час вирішення цього питання мають враховуватись, зокрема, тривалість та масштаб порушення, можливість його припинення та усунення наслідків без розгляду справи по суті, співвідношення обсягу необхідного розслідування та наслідків порушення».
Тобто, окреслені у законопроекті підходи до визначення малозначності порушень ще є далеким від досконалості. Все ж таки залишається певна невизначеність всіх цих критеріїв, що цілком може надати можливість прийняття посадовцями необґрунтованих, суб’єктивних рішень. Тому розробникам законопроекту, очевидно, слід ще попрацювати над цим питанням. А ще краще вилучити зазначене положення із запропонованого тексту майбутнього закону.
Водночас слід зазначити, що у ст. 36 чинного закону вже міститься положення, якимось дивом внесене ще за часів О.Костусєва: « У випадках, коли дії чи бездіяльність, що містить ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції не має відчутного впливу на умови конкуренції на ринку, заявнику може бути відмовлено у розгляді справи. ( Частина друга статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2596-IV ( 2596-15 ) від 31.05.2005 )» Так замість того, щоб вилучити цю вимогу як надзвичайно корупційну, або таки детально розписати процедуру визначення малозначності порушення, комітет пропонує її ще більше розширити. Тобто тепер можна буде на розсуд чиновника не тільки не розпочинати справу про порушення, але й закрити вже розпочате провадження. Ця неприпустима лазівка в законі безперечно відкриє необмежений простір для корупційних дій працівників АМК. Їм тепер буде дозволено законом відмовляти у відкритті справи і закрити її фактично на власний розсуд .
Викликає певні сумніви і положення ст.36.4 про те, що заявниками можуть бути лише суб’єкти, які можуть підтвердити, що дії, на які вони скаржаться, порушують їхні права та інтереси. Тут не зрозуміло, а як буде при порушенні прав близьких людей, інтересів конкретної сфери бізнесу, виникненні проблем певного регіону чи країни в цілому та інших випадках загроз суспільної небезпеки. Очевидно, АМК повинен сам все це визначати після отримання сигналу заявника. Адже доступ до інформації необхідної для підтвердження негативних наслідків порушення у нього значно ширший.
Отже, якщо, наприклад, заявник хоче поскаржитись на монополіста, який насправді не відчуває значної конкуренції і піднімає ціну або погіршує якість продукції чи послуг, але йому складно підтвердити все це професійно, то АМК може спокійно відмовити від прийняття заяви. Більше того, навіть, якщо якісь необачні і чесні фахівці комітету погодяться з наведеними скаржником доказами і таки приймуть заяву, то, відповідно до попередньої норми (ст..36.1), посадовці можуть не тільки не відкривати справу про порушення, але й закрити її. Бо який тут вплив на конкуренцію? Порушник як був монополістом, так ним і залишився.
До речі, саме так тепер і відбувається у стосунках центрального апарату і територіальних відділень АМК. У обласних центрах починають розслідувати справу про порушення конкурентного законодавства, а працівники центрального апарату вимагають від них попередньо погоджувати таке відкриття з комітетом. Очевидно задля того, щоб раптом не розсердили тих, хто має серйознив політичний вплив в країні чи регіонах.
Хочу звернути особливу увагу депутатів та застерегти бізнесову громадськість від таких новел у законодавстві, які мають надзвичайно негативні відгуки в експертному середовищі. Вважаю, що це найважливіші зауваження по даному закону. Якщо вони не будуть враховані, то отримати допомогу в АМК зможуть лише впливові і заможні скаржники. Не виключено, що вони будуть використовувати таку можливість у боротьбі проти своїх конкурентів. Всім іншим заявникам відмови цього державного органу стануть законодавчо обґрунтованими.
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку Олена Гаркуша вчора о 10:24
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв 22.02.2025 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв 21.02.2025 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак 21.02.2025 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева 21.02.2025 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська 21.02.2025 14:40
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? Наталія Растегаєва 21.02.2025 13:16
- Нейро-коучинг: як змінити мислення та приймати ефективні рішення Катерина Мілютенко 21.02.2025 02:29
- Виклик для Європи і світу: підсумки Мюнхенської безпекової конференції Ніна Левчук 20.02.2025 17:03
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність Аліна Москаленко 20.02.2025 15:32
- Практика розгляду справ про хабарництво: ВАКС vs місцеві суди Іван Костюк 20.02.2025 13:30
- Про що Україні говорити з європейськими країнами в плані безпекової компоненти Олександр Калініченко 20.02.2025 11:23
- Гра на виживання України: Трамп за чи проти Путіна?! Дмитро Зенкін 20.02.2025 09:00
- "Закон і порядок" на крайньому заході України Євген Магда 19.02.2025 15:47
- Що чекає на ринок пасажирських автобусних перевезень у 2025 році Альона Векліч 19.02.2025 14:49
- Завершення приватизації Укрспирту. ЄМК. Придбання прав вимоги до боржника 212
- "Закон і порядок" на крайньому заході України 203
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку 157
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? 80
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність 79
-
З Фонду національного добробуту РФ зникло понад 100 тонн золота
Фінанси 3127
-
Фонд Баффета звітує про рекордний прибуток завдяки інвестиціям у страхування
Бізнес 2073
-
22 200 гривень: актуальна ставка оренди гектара землі
Бізнес 1886
-
452 світанки в полоні. Історія захисника Маріуполя, який пройшов російські катівні
1475
-
Лідер сирного ринку проданий за борги. За Гадячсир заплатять 44 млн грн
Бізнес 1374