Вугільні підприємства – перетворюємо мінуси на плюси
Ліквідація вугільних підприємств несе низку небезпек (зайнятість, екологія, витрати тощо). Що ж робити, аби реформування вугільної галузі не лише не призвело до колапсу, але й навіть дозволило «вийти у плюс»?
Не рік і не два вже ведеться мова про реформуваннявугільної галузі, що не в останню чергу передбачає ліквідацію низки вугільнихпідприємств. Проте не слід забувати, що крім позитивних рис на кшталт зняття необхідностібюджетної підтримки цих об’єктів, існує низка небезпек, до яких майже гарантованопризведе така політика.
Однією з найбільш наочних є проблема із зайнятістювивільнених працівників. Так, у своєму виступі 15 червня 2016 р. директордепартаменту вугільно-промислового комплексу Міністерства енергетики тавугільної промисловості України Анатолій Корзун зауважив, що закриття шахтзачіпає інтереси близько 150 тисяч осіб – приблизно стільки становить загальнакількість працівників вугільної галузі та членів їхніх родин [1].
Незважаючи на те, що в Україні є схваленоюКонцепція створення системи соціальної підтримки працівників підприємстввугільної галузі та населення територій, на яких розміщуються вугледобувні тавуглепереробні підприємства, що перебувають у стадії ліквідації (консервації)[2], суттєво цей документ проблему не вирішує.
Інший аспект – екологічний. Наприкінці травня булопредставлено звіт німецьких експертів щодо ситуації на Донбасі, де, зокрема, визначеновисоку ймовірність екологічної катастрофи в цьому регіоні внаслідок можливогопідтоплення шахт [3]. Цю ж інформацію підтверджують і національні експерти –колишня в.о. міністра екології та природних ресурсів Ганна Вронська та першийзаступник ДП «Східноукраїнський екологічний інститут» Дмитро Аверін, додатковонаголошуючи на можливості підйому ґрунтових вод, засолення (і внаслідок цього виведенняз обігу) земель, метанових вибухів тощо [4].
Крім того, не слід забувати, що закриття шахти немає наслідком повне припинення її фінансування. Таке підприємство й надаліпотребуватиме вкладень у консервацію та підтримання його у збалансованомувигляді. Відповідно до п.п. 5.3.1. «Реформування вугільної галузі» чинноїЕнергетичної стратегії України, «враховуючи дефіцит коштів державного бюджетуна реструктуризацію галузі, тривалість процедури підготовки до ліквідації,процес закриття підприємств займе не менше ніж 5-7 років» [5]. Таким чином, пробрак коштів на відповідні цілі йдеться навіть у ключовому плановому документіщодо енергетики країни.
Отже, закриття шахт цілком імовірно матименаслідком більшою або меншою мірою, але колапс прилеглих територій.
Можливим виходом може стати переоблаштуванняподібних підприємств із тим, щоб і використовувати потенціал вивільненихпрацівників, і дати можливість громаді в тому числі самостійно підтримуватибезпечний стан законсервованої шахти.
Наприклад, останнім часом на державному рівнідекларується прагнення до впровадження альтернативної енергетики. Без проблем –у світі є успішні реалізації практики перетворення шахтних територій на сонячніелектростанції. Так, наприклад, шахта невеликого британського міста Рімні(Уельс), розташованого на півдні країни, була закрита ще в 1970-х. Кілька роківтому на ній змонтували кілька масивних каскадів сонячних панелей, якіпідключили до енергомережі країни. Тепер Рімні забезпечує енергією більше ніжтри тисячі будинків. Потужність підприємства оцінюється у 13,5 мегават. Унайближчих планах – встановлення обладнання для отримання енергії з сонця внаступній найближчій до Рімні закритій шахті.
Подібне ж впроваджено в англійських містахБілсторп, Уеллбек, Гедлінг, Мансфілд, Ламблі графства Ноттінгемшир, японськомуКоягіматі тощо [6].
Погані дороги? Не вистачає коштів на матеріали дляякісного ремонту? Ще декілька років тому учений із міста Макіївка Донецькоїобласті Анатолій Мнухін (зараз працює в Запоріжжі) розробив проект, за яким нашахтах, що закриваються, можливо побудувати міні-заводи з комплексноїстовідсоткової переробки породи, з якої терикон складається (докладніше протехнологію див. на [7]. Інший можливий спосіб забезпечення зайнятості тарозвитку екс-шахтарських міст – переробка териконів на будматеріали або іншевикористання у промисловості. Зайнятість в екс-шахтарському місті така ініціативагарантуватиме також.
Таким чином, не слід сприймати вугільніпідприємства як тягар, якого необхідно найшвидше здихатися. Давайте дивитися нате, що маємо, як мудрі господарі, використовуючи все можливе – іноземні практики,вітчизняні ідеї (вказані приклади заходів не є навіть приблизно вичерпнимпереліком можливого для здійснення) та зважуючи власні кроки.
Використані джерела
1. Вугільні шахти в Україні: інвестувати чизакривати?: Прес-реліз дискусії: http://uacrisis.org/ua/44212-coal.
2. Про схвалення Концепції створення системисоціальної підтримки працівників підприємств вугільної галузі та населеннятериторій, на яких розміщуються вугледобувні та вуглепереробні підприємства, щоперебувають у стадії ліквідації (консервації) : Розпорядження КабінетуМіністрів України від 5 грудня 2012 р. № 990-р // Офіційний вісник України. –2012. - № 93. – Ст. 3794.
3. Олифер: Международные экологи предупредили обугрозе масштабного бедствия на Донбассе:http://www.unian.net/war/1349271-olifer-mejdunarodnyie-ekologi-predupredili-ob-ugroze-masshtabnogo-bedstviya-na-donbasse.html.
4. Бадюк А. Інтерв’ю з в.о. міністра екології таприродних ресурсів Ганною Вронською та першим заступником ДП «Східноукраїнськийекологічний інститут» Дмитром Аверіним:http://hromadskeradio.org/ru/programs/kyiv-donbas/i-o-ministra-ekologii-o-donbasse-zatopleny-shahty-zagryaznena-zemlya.
5. Про схвалення Енергетичної стратегії України наперіод до 2030 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013р. № 1071-р // Урядовий кур'єр. – 2014. – № 17.
6. Азаров В. Солнце над углем: шахты, которыепревратились в солнечные станции: http://delo.ua/business/solnce-nad-uglem-shahty-kotorye-prevratilis-v-solnechnye-stanci-317167/?supdated_new=1463582638.
7. Фомина О. Разумный подход:http://uaenergy.com.ua/post/6481/razumnyj-podhod/.
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков вчора о 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко вчора о 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Як зруйнувати країну 214
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 190
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 181
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 139
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 117
-
Капітана судна, яке пошкодило газопровід у Балтійському морі, заарештували в Гонконгу
Бізнес 9159
-
Сі переграв Трампа: Кремль фактично здає Росію Китаю
Думка 8217
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 7669
-
Конфлікт цінностей та поділ України: кейс Алхім
Думка 3632
-
П’ять уроків Другої світової, щоб не було Третьої. Стаття глав МЗС семи країн
3254