Моніторинг фінансового законодавства (11 – 18 грудня)
До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!
Законопроект щодо приведення положень у відповідність антикорупційного законодавства України
На розгляд Верховної Ради України 14 грудня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» щодо приведення положень у відповідність антикорупційного законодавства України» (№ 4437-3).
Мета: усунення суперечностей між Конституцією України та Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України», забезпечення гарантій незалежності Національного бюро та стабільності його функціонування, а також на приведення Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» у відповідність до чинних норм антикорупційного законодавства України.
Законопроектом № 4437-3 пропонується внести зміни до статей 1 і 6 Закону України «Національне антикорупційне бюро України», якими:
1) визначити, що Національне бюро утворюється і здійснює свою діяльність відповідно до вимог Закону;
2) встановити повноваження Верховної Ради України приймати рішення про звільнення Директора Національного бюро з посад за наявності підстав, визначених частиною четвертою статті 6 Закону;
3) доповнити частину четверту статті 6 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» змінами, згідно з якими в разі набрання законної сили рішенням суду про притягнення Директора Національного бюро України до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією Директора Національного антикорупційного бюро України може бути звільнено з посади рішенням Верховної Ради України;
4) визначається, що особа, призначена на посаду Директора Національного бюро, продовжує виконувати свої повноваження до моменту призначення Директора Національного антикорупційного бюро України в порядку, визначеному Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України», але не пізніше спливу строку його повноважень.
Законопроект щодо спрощення деяких процедур закупівлі
На розгляд Верховної Ради України 15 грудня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо спрощення деяких процедур закупівлі» (№ 4497).
Мета: спрощення системи електронних закупівель з метою організації ефективної діяльності органів місцевого самоврядування та оперативного здійснення купівлі товарів, робіт та послуг.
Законопроектом № 4497 пропонується внести зміни до статті 3 Закону в частині обов’язку для замовників оприлюднювати звіт про укладені договори в системі електронних закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 25 тисяч гривень, а не становить від 1 копійки до 50 тисяч гривень, як в діючій редакції Закону. Крім цього, запропоновано, щоб замовник на власний розсуд здійснював вибір – підготовляти звіт про укладені договори в системі електронних закупівель або проводити спрощену закупівлю відповідно до статті 14 Закону (в разі, якщо вартість придбання товарів, робіт і послуг дорівнює або перевищує 25 тис. грн та є меншою за 200 тис. грн (для товарів, послуг) та 1,5 млн грн – для робіт).
Законопроект щодо застосування реєстратора розрахункових операцій
На розгляд Верховної Ради України 11 грудня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння господарській діяльності фізичної особи-підприємця без застосування реєстратора розрахункових операцій (програмного реєстратора розрахункових операцій) та збереження права на використання Книги обліку доходів» (№ 4490).
Мета: внесення змін до Податкового кодексу України, Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Законопроектом № 4490 пропонується:
1. Проведення актуалізації розмірів граничного доходу фізичної особи - підприємця, перевищення якого зобов’язує до застосування касового апарату незалежно від сфери діяльності:
- перша група – 750 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
- друга група – 3000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
- третя група – 7000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
2. Зберегти право використання Книги обліку доходів фізичними особами - підприємцями.
3. З огляду на ряд прийнятих законодавчих ініціатив, а саме Закони України №№ 2497-VII від 10.07.2018р., 2628-VII від 23.11.2018р., 391-ІХ від 18.12.2019р., 465-ІХ від 16.01.2020р., 533-ІХ від 17.03.2020р., 591-ІХ від 13.05.2020р., 1017-ІХ від 01.12.2020р., 1072-ІХ від 04.12.2020р., виключити положення, якими визначено, що зміна положень Податкового Кодексу можлива «виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу».
4. Виправити внесене доповнення до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині надання права на застосування РРО «при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів». Зокрема, законодавчо відсутнє поняття «банківських систем дистанційного обслуговування». Крім того, штучне обмеження права суб’єктів господарювання застосування такої форми оплати виключно для прийому оплати виключно за послуги є дискримінаційним.
- Стамбул 2.0 Василь Мокан 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
24551
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 17222
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 12398
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11062
-
"Російська весна – 2025". Як Москва посилила агресивну кампанію проти Молдови й Одещини
5431