Принцип співмірності та податкова застава
Як відомо, згідно статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків
Як відомо, згідно з пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України (далі – ПК України) право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків …, при цьому за приписами підпункту 21.1 статті 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
З наведеної вище правової конструкції пункту 89.2 статті 89 ПК України на перший погляд вбачається чи не «безмежне» право службових осіб фіскального органу вибірково визначати майно (найбільш ліквідне) платника податків відповідної вартості на суму податкового боргу для його передачі у податкову заставу з метою забезпечення виконання таким платником податкових зобов'язань, проте при вирішенні питання, яке ж саме майно повинно бути передано у податкову заставу, необхідно враховувати позицію викладену Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 30.01.2017 № К/800/23011/16 у справі № 826/5581/16 (рішення у ЄДРСР № 64656597) у якій суд касаційної інстанції звернувся до « частин 1, 2 статті 321 ЦК України відповідно до якої право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Наявність у платника податків податкового боргу є правовою підставою для передачі його майна відповідної вартості у податкову заставу з метою забезпечення виконання ним податкових зобов'язань.
Водночас, платнику податків як власнику надано пріоритетне право визначати, яке саме його майно має бути передано у податкову заставу».
Тобто, фактично ВАС України у вказаному рішенні, приймаючи рішення з урахуванням принципу верховенства права, реалізував один з його складових елементів – співмірність, розмірність та пропорційність, що у свою чергу забезпечило досягнення збалансованого компромісу між публічним та приватним інтересом, позаяк сутність змісту основного права (за даних обставин право власності) в жодному разі не може бути порушена, що є загальновизнаним правилом, як зазначив Конституційний Суд України в абз. 4 пункті 5.2 рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005.
Згідно з підпунктом 4.3 пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 24.03.2005 № 2-рп/2005, у справі № 1-9/2005 поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків, яка перевищує суму податкового зобов'язання чи податкового боргу, може призвести до позбавлення такого платника не тільки прибутків, а й інших активів, ставлячи під загрозу його подальшу підприємницьку діяльність аж до її припинення.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 726
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 32461
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 30363
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 25197
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8240
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7521