Верховна рада взялась за колекторів
В Україні беруть під контроль колекторські компанії. Проте чи усунуть умови, за яких у нас розвивається "колекторство"?
27 січня Верховна рада взялася за приборкання та врегулювання діяльності колекторів, прийнявши за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості» (№4241).
Даний закон давно назрів. Колекторські компанії в Україні давно вже ведуть справи відверто протиправними методами. Зокрема, піддаючи жорсткому психологічному тиску не лише боржника, але і його родичів, а іноді – навіть знайомих.
Тепер до колекторських компаній встановлять низку вимог, на підставі відповідальності яким, Нацбанк буде включати їх до Реєстру колекторських компаній. Не зареєстровані в реєстрі компанії не будуть мати права займатися колекторською діяльністю – врегулюванням питання простроченої заборгованості.
Для включення в реєстр колекторські компанії мають надати наступні документи:
1. Підтвердження, що власники не мають судимостей за рядом кримінальних правопорушень та громадянства РФ.
2. Анкету, в якій відображена їхня політика роботи з боржниками та захисту їх персональних даних.
3. Інформація та запевнення, щодо проходження співробітниками компанії навчань стосовно законних вимог роботи з боржниками.
Крім цього, закон містить ще низку цікавих пунктів. Зокрема, відтепер кредитор зобов’язаний ще до підписання договору позики повідомити майбутньому боржнику інформацію, про те, що при потребі кредитор звернеться до колекторів. Дана інформація також має бути розміщена на сайті кредитора, включно з переліком колекторських компаній, з якими він співпрацює.
При взаємодії з боржниками, колектори мають тільки три види дій:
1. Телефонні дзвінки.
2. Надсилання повідомлень.
3. Відправка листів з позначкою «вручити особисто».
4. Особисті зустрічі.
При цьому в професійній діяльності колектори мають виконувати вимоги по етичній поведінці. В межах цього їм заборонено:
1. збирати інформацію щодо графіка роботи, відпочинку, поїздок, місць та часу зустрічей із друзями, рідними, тощо; збирати інформацію про боржника у соцмережах;
2. посягати на права боржника, його рідних, поручителів;
3. вчиняти насильство, погрози, шантаж і тому подібне;
4. вводити боржника в оману щодо розміру та підстав стягуваної заборгованості;
5. взаємодіяти з боржником у період із 8 вечора до 8 ранку та/або більше двох разів на день;
6. зв’язуватись з боржником з прихованих номерів;
7. використовувати функцію автоматичного дозвону більше 60 хвилин на добу;
8. використовувати на конвертах або у повідомленнях зображення, які можна сприйняти як погрозу, або відомості, які можуть вказувати на те, що це лист про заборгованість;
9. повідомляти про заборгованість третім особам;
10. вимагати від когось перейняти на себе зобов’язання щодо заборгованості;
11. взаємодіяти із боржником, якщо він у законний спосіб повідомив, що його буде представляти представник.
Для порушників всіх цих правил передбачені штрафи та можливість виключення з офіційного реєстру колекторських компаній.
В кінці варто зазначити один важливий нюанс. Ми маємо усвідомлювати, що «колекторство», як явище, з’являється та розвивається тоді, коли для нього існує сприятливе середовище. Останнє формують неефективні суди, які роками розглядають справи присвячені стягненню боргів, державні виконавці, які так само роками можуть нічого не вчиняти з виконавчим провадженням та слідчі, які не розслідують правопорушення як кредиторів, так і боржників. Ось з цієї «мутної води» і виникають колектори, які приступають до стягнення боргів незаконними методами. Звісно, колекторські компанії необхідно контролювати та при потребі – жорстко наказувати. Втім, якщо не усунити умови, за яких в Україні набуло розвитку «колекторство», нічого суттєво не зміниться. Бо це буде лікування симптому, а не хвороби.
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Готують підвищення тарифів для населення 707
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 195
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 142
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 128
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 95
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6498
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 5537
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 3609
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 3050
-
Укрзалізниця закупить вагони нового покоління: основні характеристики
Бізнес 2972