Діалог влади з бізнесом в умовах війни: які проблеми слід розглядати першочергово?
На які нарікання зі сторони бізнесу необхідно владі звернути увагу та які проблеми вирішити, аби уникнути хаосу на ринках України та забезпечити економічне зростання замість стагнації?
Голова партії "Слуга Народу" Олена Шуляк закликає до організованих комунікацій влади з бізнесом аби уникати хаосу, оперативно ознайомлюватися з проблемами та швидко їх вирішувати.
Позитивна ініціатива та дуже потрібна у ситуації, що склалася.
Відгукуючись на вказану заяву народної обраниці, є пропозиції долучити до розгляду влади , нижче окреслених проблеми. Саме них, переконаний, необхідно вирішити найближчим часом.
Насамперед, наберуся сміливості сказати, що український бізнес, напевне, займає друге місце після ЗСУ щодо організації ефективного опору російським окупантам з перших днів війни.
Саме представники бізнесу, разом з тисячами волонтерів, з перших днів російської агресії адаптувалися до умов збройного конфлікту, відклали бізнес-інтереси та заробітки в сторону, а власні задатки, таланти та досвід, матеріальні ресурси тощо - спрямували на максимальне забезпечення логістичних потреб військових у амуніції, озброєнні та обладнанні тощо, на забезпечення обороноздатності держави.
Одночасно з цим, прикро констатувати, що величезна армія державних чиновників (державний апарат) виявився вкрай неефективною. Більше того, додумалася за старою звичкою створювати формальні та бюрократичні перешкоди бізнесу.
На мій погляд, у багатьох «старих» чиновників відсутня не лише здатність миттєво реагувати на виклики воєнного часу, а навпаки – у деяких, на жаль, зберігається бажання продовжувати «заробляти» кошти, паразитувати в умовах війни. Створювати безлад і хаос, а потім на цьому заробляти, «допомагаючи» оминати бюрократичні перешкоди – невже дозволимо подальше існування такої чиновницької ментальності?
Загалом, відтепер всі вантажі рухаються не через порти (майже 80% логістики до війни), а через автодороги.
Відповідно, бізнес почав активно збільшувати автопарк задля задоволення логістичних потреб. Відповідно, збільшився попит на державні послуги.
Отже, в рамках розпочатого діалогу необхідно звернути увагу на наступні проблеми.
Проблема №1
Оскільки через війну заблоковані морські перевезення, зупинене авіасполучення, частково пошкоджене залізнодорожнє сполучення, то найбільше логістичне навантаження спостерігається на автомобільні шляхи.
Наприклад, останнім часом на Україно-Польському кордоні автомобільні черги зросли до 25-35 кілометрів. Це тисячі автомобілів, які простоюють в чергах 4-7 діб в очікуванні отримати послуг від держави при температурі повітря, так як сьогодні, 30 градусів за Цельсієм. ПП «Ягодин» пропускає приблизно 300-400 вантажівок за добу. Відтак водії вимушені жити в чергах.
Там виникають і бійки, і сварки та навіть нервові зриви. Ніхто з високопосадовців, на жаль, на проблему не відгукується. Жодних, навіть елементарних умов для перебування у таких довгих чергах не створено, що не скажеш про комфортні кабінети топ-посадовців з кондиціонерами та туалетами тощо.
Візьмемо також паливний ажіотаж та додаткове збільшення автовозів з пальним, також і те що всі перевізники, які працювали в напрямку Азії через Росію і Білорусь, тепер спрямували свою діяльність на Європейські ринки, і все це тепер виявилося у формі гігантських черг на західних пунктах перетинів кордону.
Додати ще ажіотаж з ввезенням автомобілів для населення з нульовою ставкою, то виходить колапс.
Це не тільки збільшення термінів поставок, а й це додатковий розхід пального, якого і так катастрофічно не вистачає, додаткові витрати на заробітну плату тощо.
Проблема №2
У зв’язку з збільшенням кількості автотранспорту, звісно, зростає попит та державні послуги сервісних центрів МВС.
А Корупція в територіальних сервісних центрах МВС, на мою думку, така ж сама, а то й більша як у колишніх «МРЕО». Ажіотаж з ввезенням автомобілів чиновники сприймають, як годівницю для задоволення власних корупційних апетитів.
В чергах за отриманням державних послуг приходиться проводити до 12 днів, або користуватися корупційними послугами поза чергою. Більш детально з цією проблемою намагався ознайомти публіку в окремій статті.
Варіанти вирішення описаних проблем?
Кабінет Міністрів України, МВС України, Міністерство інфраструктури України, Державна прикордонна служба України, Митна служба, Міністерство цифрової трансформації України можуть вжити термінових заходів та запровадити електронні черги та електронний документообіг.
По-перше. Можна запровадити електронну реєстрацію чи онлайн-реєстрацію у всіх пропускних пунктах. Запровадження електронної черги та електронного зі документообігу допоможе вирішити проблему безперешкодного першочергового перетину кордону гуманітарним вантажам, амуніції та медичного обладнання, ліків для фронту. Також зменшить логістичну завантаженість на автодороги та фактично розвантажить пункти пропуску.
Можна перейняти досвід Республіка Польща, яка вже запровадила електронну черга в ПП «Краківець». Нам це теж необхідно, тим більше, коли мова йде про наше виживання.
По-друге. Для прикордонників, митників, працівників сервісних центрів тощо потрібно розробити офіційну систему мотивації на замін корупційних практик.
Як варіант, запровадити диференційовану систему заробітної плати, щоб її рівень залежав, наприклад, від кількості оформлених авто, оформлених документів, відпрацьованих годин, позитивних відгуків тощо.
Такі заходи, переконаний, суттєво зменшить рівень корупції, а також допоможуть вирішити логістичні проблеми загалом.
До слова, уряд уже запланував скорочення армії держапарату на 100 тисяч осіб, що є досить позитивним наміром, який потрібно реалізувати.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко вчора о 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов вчора о 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак 13.11.2024 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко 13.11.2024 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал 13.11.2024 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов 13.11.2024 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
- Гра в імітацію 358
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 230
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями 66
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями 45
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 12177
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 10321
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6569
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 4154
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 3602