Українська земля може належати тільки народу України
Цього тижня парламентарі так і не дійшли згоди щодо законопроекту № 2178-10 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення".
Я вважаю, що після всіх обговорень та доопрацювань законопроект повинен забезпечити наступне:
Проведення референдуму.
В країні, де рівень корупції зашкалює, а довіра до влади низька, проводити земельну реформу без згоди українського народу не можна. Адже за основним законом – Конституцією – земля належить саме народові. А що думають з цього приводу українці можна зрозуміти, спілкуючись з аграріями, селянами та вивчаючи результати соціологічних опитувань. Так, опитування КМІС показує, що лише 22% українців підтримують запровадження ринку землі сільськогосподарського (c/г) призначення, натомість 59% - проти.
Заборону придбання української землі іноземцями і міжнародними компаніями.
Так, у новій редакції законопроекту зазначено, що юридичні особи, створені за законодавством України, учасниками або кінцевими бенефіціарними власниками яких є іноземці, зможуть набувати право власності на с/г землі лише за умови схвалення цього на референдумі. Також визначається перелік суб’єктів, які в жодному випадку не зможуть набувати право власності на землі, наприклад, громадяни держави-агресора та інші.
Але де-факто іноземці та іноземні юридичні особи зможуть придбати такі землі через посередників - громадян України. Також законопроект не враховує норм інституту спільної сумісної власності подружжя. Якщо між членами подружжя не укладено шлюбного договору, то вважається, що все придбане у шлюбі майно належить в рівній мірі обом членам подружжя. Таким чином, якщо дружина – громадянка України, набула у власність с/г землі, а її чоловік – іноземець - то він матиме право на половину таких земель.
Ліміт на власність землі на одну особу – не більше ніж 300 га в одні руки.
Але законопроект передбачає, що загальна площа земельних ділянок с/г у власності громадянина може сягати 10 тис га. Цей же ліміт застосовується й до юридичних осіб.
Заборону зміни цільового призначення с/г земель.
Натомість законопроект не встановлює обмежень на такі зміни. Відповідно до частини 1 статті 23 ЗК України, «землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання». Однак у проекті закону не встановлено жодних вимог до збереження цільового використання земель с/г у разі скасування мораторію і набуття їх у власність фізичними чи юридичними особами. Отже, можливі ситуації, коли особа набула у власність землі с/г і відразу змінила їх цільове призначення, розпочавши, наприклад, будівництво багатоповерхового будинку.
Як можна заспокоїти українців та повернути їх довіру до земельної реформи?
Застосувавши простий та справедливий механізм розподілу землі. Розділити загальний обсяг державної землі на загальну кількість громадян і отримати конкретне значення обсягу землі на кожного українця. Запропонувати українцям викупити цей певний обсяг за мінімальні кошти з прив’язкою, наприклад, до прожиткового мінімуму або до іншого коефіцієнту, або роздати й стягувати кошти тільки за оформлення. Отриману землю дозволити продавати виключно резидентам (фізичним і юридичним особам), але за ціною, не нижчою ніж коштує земля в Європі, з врахуванням цінності українського чорнозему. Умови для юридичних осіб - контрольний і блокувальний пакет належить резидентам (виключно громадянам України).
Конституцію не можна порушувати - українська земля може належати тільки народу України.
- Чи є місце українській книзі в планах держави, або що не так із книжковими сертифікатами? Віктор Круглов вчора о 19:31
- Блокування податкових накладних: причини та рішення Соломія Марчук вчора о 16:05
- Наш атом у кишені: коли світ перейде на ядерні батарейки Ксенія Оринчак вчора о 16:04
- Корпоративна політика як інструмент ефективного управління сьогодення Дмитро Зенкін вчора о 11:26
- Межі вирішення питання про зупинення реєстрації податкової накладної Євген Морозов вчора о 10:57
- Кризове лідерство та менеджмент: як обрати правильну стратегію в умовах кризи Ігор Шевцов вчора о 08:42
- Дірки на всіх: чи майже всіх? Богдан Кашаник 30.09.2024 23:43
- Цифрові права та кібербезпека: Виклики сучасності та перспективи регулювання Світлана Приймак 30.09.2024 17:22
- Відстрочка від мобілізації для студентів іноземних ВНЗ: Покарання невинних за чужі провини Арсен Маринушкін 30.09.2024 16:29
- Нетворкінг у LinkedIn: Правила успішної комунікації Дмитро Суслов 30.09.2024 16:10
- Відповідальність як стратегія. Чому сталий розвиток – майбутнє бізнесу Ірина Кононенко 30.09.2024 11:40
- Строк на оскарження рішення та дії посадових осіб виконавчої служби Євген Морозов 30.09.2024 09:55
- Відбір постачальника – це не вся закупівля: ключові ролі в закупівельному процесі Євгеній Сільверстов 30.09.2024 09:47
- Зміни в призначенні субсидій Андрій Павловський 29.09.2024 18:13
- Визнання недійсним договору відступлення права вимоги Євген Морозов 29.09.2024 10:47
-
Як зробити прорив у вивченні іноземної мови у найближчі пів року
Життя 24880
-
Насильство і торгівля людьми: що це за гучна історія з музикантом P. Diddy
Життя 10732
-
Епіцентр почав відкривати торгово-розважальні центри. Перший – біля Києва
Бізнес 9345
-
"Цифри шокують". У Росії офіційно презентували проєкт бюджету на 2025 рік
Фінанси 5586
-
Київ вибрав підрядника для ремонту аварійного мосту біля станції метро "Дарниця"
Бізнес 4089