Я готовий привезти в Україну перше авто на водні
Водневі авто - вже не фантастика, а реальність. Схожі на електрокари - вони більш екологічні та ефективні.
Водневі авто – вже не фантастика, а реальність. Схожі на електрокари – вони більш екологічні та ефективні. Водень виділяє в 3 рази більше енергії, ніж бензин, при цьому викидає у навколишнє середовище звичайну воду. А ось з електрокарами проблема: строк дій акумуляторів обмежений, виробництво — недешеве, а утилізація — дуже дорога. Заправляти водневі авто, на відміну від електромобілів, потрібно не 5 годин, а лише якихось 5 хвилин.Тому електромашинам в бампер дихають автомобілі на водні. Аби показати це, я готовий привезти перший такий автомобіль в Україну вже у 2020-ому році. Через 30 років у світі настане ера водню. І Україна має бути до цього готова.
Потрібно зрозуміти нові для нас технології та розрахувати витрати. І діяти треба швидко. Саме тому українська делегація їде на цьогорічну промислову виставку в Ганновер. Адже рано чи пізно перехід на водень вимушені будуть зробити всі. А у виграші залишаться ті, хто буде першим. Тому інші країни так «поспішають» з розбудовою водневих проектів, але всі карти на стіл не викладають.
У світі вже є траси, оснащені водневими автостанціями. На перони Німеччини прибувають водневі поїзди. В японських домівках встановлюють водневі електрогенератори. А водневі авто вже запускають у серійне виробництво. Цього року компанія Toyota планує випустити 15000 таких авто. Вже заявлені розробки Hyundai, BMW та Mercedes. Варто зазначити: водневі авто вже зараз за ціною, як Tesla. А це тільки старт.
Цьогоріч тільки в Німеччині побудують ще 65 водневих автозаправних станцій. Якими вони будуть – подивимось в Ганновері. Адже технології крокують вперед. Деякі водневі АЗС тепер більше нагадують міні-виробництва, ніж автозаправні станції. У жовтні минулого року я був на презентації австрійської АЗС Fronius, яка працює завдяки сонячній енергетиці. Принцип роботи наступний: сонячний дах над станцією виробляє електроенергію, яка потрапляє в гідролізер для виділення водню. А воднем заправлятимуть автівки.
Україна все ще може бути серед перших. Наша кінцева мета: імпортувати якомога менше складових частин обладнання та технологій, використовуючи свої розробки. У виробництві водню є дві основні проблеми, над вирішеннями яких працюють науковці, в тому числі і українські: як на етапі виробництва водню витрачати якомога менше електроенергії, та отримувати якомога більше водню; і як на етапі перетворення водню в електроенергію зробити так, щоб витрачати якомога менше водню, а отримували якомога більше електроенергії.
Український Інститут відновлюваної енергетики був співавтором першого в Данії проекту, який об'єднав вітрову електростанцію та гідролізер; і сьогодні саме цей науковий інститут разом із Українською Водневою Радою займається вирішенням проблем впровадження водню в Україні, розробляє програму розвитку галузі, так звану, «дорожню карту».
Водень в Україні вже виробляють: його використовують в металургії для часткової заміни природного газу та для виробництва добрив. Єдине, чого не вистачає, – спеціальних технологій, які б розширили можливості водню в енергетиці. Треба розуміти: водень не такий вже далекий від нас, як здається на перший погляд.
Впевнений, що в найближче десятиріччя в Україні вже буде 100 водневих автозаправних станцій. Та розпочинати потрібно саме зараз: з першої АЗС, з перших десяти водневих авто вже через рік.
- "Гостомельська пастка" для місцевого самоврядування Володимир Горковенко 10:25
- Топ 5 податкових порушень у 2025 році Сергій Пагер 08:57
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак вчора о 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич вчора о 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко вчора о 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук 18.05.2025 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська 18.05.2025 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 253
- Пристань для Ocean-у 148
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 146
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 137
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути 106
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 8854
-
Новий формат переговорів. Про що Трамп дві години говорив з Путіним
8248
-
Власник вареничних "Балувана Галя" знову судитиметься із мережею "Галя Балувана"
Бізнес 3127
-
Експорт оборонних технологій: Україна має жорстко захищати свої розробки
Думка 3108
-
Помада в сховищі, манікюр після тривоги: історії українців, для яких бʼюті — це акт сили й виживання
Життя 2394