Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
09.07.2018 09:03

СЕТАМ аналог "Укрспецюсту"

Доктор економічних наук, професор

Нинішні розборки Антимонопольного комітету з Мінюстом щодо Сетам це повторення боротьби з "Укрспецюстом" у 2000р.

Справа проти Мінюсту щодо СЕТАМ це яскравий приклад того, що АМК не вивчає і не наслідує досвід своїх попередніх колег, а намагається у всіх питаннях заново прокладади свою дорогу у прийнятті рішень, набивати свої гулі на лобі. Водночас народна мудрість підказує, що розумні вчаться на помилках інших, а всі решта на своїх власних.

Отож нагадаю досвід розслідування колишнім складом комітету справи «Укрспецюсту» у 2000 році. Відповідно до закону «Про виконавче провадження» продаж нерухомого майна мають здійснювати спеціалізовані організації, з якими Державна виконавча служба уклала відповідну угоду. Такі угоди були на той час укладені з сотнями організацій (брокерських контор). У результаті конкуренції ціни на їх послуги були достатньо низькими.

Однак Міністерство юстиції наказом від 27 жовтня 1999 р. № 68/5 та Інструкцією про проведення виконавчих дій від 15 грудня 1999 р. надав монопольне право реалізовувати арештоване нерухоме майно тільки спеціалізованому державному підприємству «Укрспецюст». Тобто, якщо закон не обмежував кількість таких організацій, то відповідно до цих документів, оператором зазначеного ринку послуг послуг було визначено лише одне підприємство.

Зрозуміло, що обурені учасники ринку стали писати скарги у високі державні інстанції. А вони, у свою чергу, дали вказівку Антимонопольному комітету розібратися з цими питаннями. Справа мала дуже великий розголос. Зокрема, було отримано 132 запити народних депутатів України щодо дискримінації підприємців органами Мін’юсту.

Комітет, побачивши у цих діях ознаки порушення, двічі звертався до цього міністерства з вимогою привести зазначені документи у відповідність до вимог законів, усунувши дискримінацію широкого кола підприємців. Однак в обох випадках ці вимоги не були виконані оскільки Мін’юст не вбачав порушення у своїх діях. Крім того, на запит комітету Державна виконавча служба та Державне спеціалізоване підприємство «Укрспецюст» не надали необхідну для розслідування інформацію, зазначивши, що вони не взмозі опрацювати величезну кількість укладених договорів і операцій по них.

Оскільки комітет так і не наважився порушити справу проти Мін’юсту, що насправді могло б досить швидко розв’язати проблему, було вирішено розслідувати ознаки зловживання монопольним становищем у діях самого «Укрспецюсту». Скарги учасників ринку свідчили, що вони готові були надавати послугу реалізації арештованого майна за значно нижчу ціну, ніж реально став встановлювати монополіст. Якщо до виникнення проблеми ціни на зазначеному ринку у середньому   становили 5-7% від вартості майна, що реалізується, то «Укрспецюст», користуючись своїм монопольним становищем, став вимагати до 20% і більше.

Але для того, щоб мати підстави порушити справу проти потенційного монополіста керівництво комітету вирішило дослідити по всій Україні діяльність його регіональних підрозділів. Задля цього дали вказівки всім територіальним відділенням АМК вивчити на місцях відповідні ринки послуг. Цей шлях, звичайно, був складнішим і довшим.

Тобто відбулося свідоме затягування вирішення проблеми по суті. Насправді на ринку, де потенційно може панувати конкуренція (і на практиці вона там дійсно була достатньо високою) АМК не повинен був заглиблюватися у дрібні та складні питання ціноутворення. Він мав захистити конкуренцію в першу чергу зняттям явних її обмежень, встановлених органом влади.

Таке тривале розслідування, яке розпочав АМК, звісно не влаштовувало учасників ринку. Тут слід віддати належне їх професійним об’єднанням, які стали ще активніше захищати своїх членів. Вони не тільки писали у різні високі державні інстанції, але й звернулися за захистом до суду. Зрозуміло, що теж була справа не з легких. Судитися з Міністерством юстиції було майже безнадійно. Розслідування тривало досить довго. Звичайно суддям було не просто у цій ситуації. Але слід віддати їм належне – вони не підірвали честь мундиру.

Господарський суд м. Києва 17 січня 2002 р. визнав неприпустимою монополію «Укрспецюсту» і скасував відповідний пункт наказу Мін’юсту, яким ця монополія була встановлена. Міністерство подало апеляційну скаргу на це рішення. Тривалий її розгляд завершився тим, що Мін’юст все ж таки був змушений своїм наказом від 21 жовтня 2002 р. № 91/5 внести відповідні зміни до свого попереднього наказу 1999 р. з цього питання, чим було усунено монопольне становище «Укрспецюсту». Це свідчило, що наполегливий колективний захист учасників ринку може перемогти, навіть, всім відомі проблеми в судовій системі.

За таких умов і АМК, нарешті, теж відкрив справу, але не проти Мін’юсту. Оскільки вже три роки у всіх регіонах проводилось розслідування діяльності потенційного монополіста, розпорядженням державного уповноваженого було розпочато розгляд справи про його зловживання шляхом встановлення монопольно високих цін, а також шляхом часткової або повної відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел постачання, що призвели до створення дефіциту на ринку. За результатами цієї справи на «Укрспецюст» було накладено порівняно невеликий штраф. Все це свідчило, що АМК весь час намагався «умити руки», а коли стало неможливо це робити, формально відкрив справу і відрапортував про припинення ним зловживань монополіста. Таку практику затягування вирішення питань по суті, на жаль, часто успішно використовує і нинішній склад АМК.

Водночас боротьба за справедливість на цьому не закінчилася. Відповідно до нових редакцій закону «Про виконавче провадження», було таки встановлено, що залучення організацій для реалізації арештованого майна повинно здійснюватися на конкурсних засадах. Тому не тільки «Укрспецюст», але й інші спеціалізовані організації стали залучатися до цієї процедури. А врешті було прийнято рішення і про ліквідацію «Укрспецюсту». Однак все залежало від практичної реалізації вимог закону на місцях. Очевидно у цих питаннях все ж таки залишились серйозні проблеми, внаслідок чого фахівці ринку зазначали, що трирічна боротьба увінчалася тільки теоретичною перемогою операторів ринку.

Як свідчать останні події з розслідуванням монополії СЕТАМ, боротьба за привабливі ринки реалізації майна насправді так і не закінчилася. Мінюст не просто ігнорує рекомендації АМК, які були надані ще в середині 2016 р., але й здійснює заходи, спрямовані на захист монопольного становища СЕТАМ. А той теж категорично заперечує своє монопольне становище на ринку організації торгів арештованим майном. Стверджується, що всі бажаючі можуть подавати заявки на виконання відповідних функцій через участь у агентскій та партнерській програмах. Однак учасники ринку не поділяють такого оптимізму та стверджують, що програми насправді не працюють. Тобто ні про яку демонополізацію діяльності «СЕТАМ» поки що мова не йде. Це просто окозамилювання.

Справа знову розтягується на невизначений термін. Надзвичайних героїчних зусиль окремих працівників АМК явно не вистачає. Іх усіляко тероризують за правду і погрожують суворими заходами впливу.Ситуація вимагає, крім їх професійної боротьби, концентрації колективних зусиль операторів ринку. Без їх підтримки справу не виграти. І тоді вони залишаться при своїх інтересах. Корупція переможе, а реальна демонополізація важливого ринку так і не відбудеться. Розуміло, що все це буде не на користь ефективного розвитку економіки України.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net