Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
17.05.2017 23:27

Російська антиукраїнська пропаганда набирає обертів

Політолог

Нещодавно міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров дозволив собі під час неформальної зустрічі з міністром закордонних справ Канади Христиною Фріланд, яка має українське коріння, заявити, що для України російська мова здавна є рідною.

Нещодавно міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров дозволив собі під час неформальної зустрічі з міністром закордонних справ Канади Христиною Фріланд, яка має українське коріння, заявити, що для України російська мова здавна є рідною. Що абсолютно рідна російська для більшості українських громадян, але російська мова піддається дискримінації в Україні, і він звернув увагу на прояви неонацизму, шовінізму, і що в нашій країні не влада, а радикали визначають спосіб життя, нібито, близької для них держави. Лаврова дивує те, що згідно українського законодавства, для зручності, якою мовою в Україні ти б не спілкувався, румунською, угорською, російською чи польською для вирішення повсякденних проблем користуватися потрібно українською.

Це не перші антиукраїнські вислови державних посадовців Росії, зокрема Лаврова. Зрозумілим є те, що російські спецслужби ведуть різку антиукраїнську діяльність витрачаючи на це величезні кошти з державного бюджету. Але, як кажуть, офіційним представникам держави – не пасує, опускатися до брутальної брехні. Найперше, російська мова не може бути давно рідною для українців, оскільки українці завжди мали свою українську мову. Говорити про неонацизм чи шовінізм українців просто смішно, бо в Росії заборонено усе що може називатися українським; громадські організації, школи, бібліотеки і таке інше. За українську мову чи підтримку України можна постраждати і відбути термін у в язниці. Чи не думка відвертого шовініста, який вважає, що у Росії для вирішення повсякденних проблем потрібно користуватися російською, а в Україні ні, українською не можна. І після цього у Лаврова повертається язик говорити що Україна близька до них держава.

Більше того, російська пропаганда як у Європі так і в світі розповідає, що на Донбасі нема російських військ, що вони ніяким чином не причетні до, як вони називають – громадянської війни в Україні. Але, деякі західні засоби масової інформації, зокрема «Reuters » повідомляють, що колишні три бойовики розповіли, як представник президента РФ Путіна Владислав Сурков контролює ситуацію на окупованій території Донбасу. Сурков розставляє своїх людей всюди, як у владних структурах, так і в військових, які постійно йому доповідають. Колишні бойовики кажуть, що будь-який дзвінок з Москви розцінюється як дзвінок від самого Господа Бога і не обговорюється, а приймається до виконання негайно. Саме Сурков зіграв ключову роль у призначенні головним бойовиком у так званому ДНР колишнього електромеханіка у вугільній шахті Олександра Захарченка, який уже не один раз погрожував «взяти» Київ. Призначивши електромеханіка головним бандитом Москва хотіла показати, що, нібито, «повстання» має всенародний характер. Уже давно відомо, що на Донбасі присутня не тільки російська техніка і боєприпаси, але й і велика кількість російських військових, які постійно проходять ротацію.

Крім того, російська пропаганда вдається до відвертого перекручування фактів і брехні. Військове керівництво АТО наголошує на спотворенні засобами масової інформації Росії подій, вони використовують відеоматеріали багаторічної давності. Російська пропаганда користується матеріалами які не мають жодного відношення до проведення антитерористичної операції. Російські пропагандисти демонструють кадри які були зняті російською телерадіокомпанією збройних сил РФ «Зірка» у 2004 році в Іраку, де були застосовані фосфорні бомби, приписують застосування таких бомб Українським збройним силам на Сході України. Нібито, українська сторона використовує проти місцевого населення Донбасу системи залпового вогню «Град». Хоча, свідчень, документів які б підтверджували таке використання не існує.

Не нехтують російські пропагандисти вульгарною брехнею і в Криму. Місцева російська преса розповідає, що в Криму українське керівництво навмисно дозволяло кримським татарам селитися за національним принципом, оскільки, кримські татари селилися щільно, то це був спеціальний «кийок» проти російського населення. Притому, російська пропаганда розповідає яке хороше грецьке село Лаки, яке постраждало колись від німецької окупації. Тобто, грекам можна жити в одному за національним принципом селі, а кримським татарам не можна. Так як, кримські татари проти окупації Росією Криму, то їх виокремлюють щоб витіснити з півострова як не благонадійних московському режиму.

Російська преса намагається паплюжити і перекручувати намагання як української влади так і українського суспільства пройти через примирення протиборствуючих колись сторін у Другій світовій війні. Описують, начебто, такого примирення не може бути, бо ветерани радянської армії не поспішають на такий крок. Довго резюмують про те, що тільки окремі випадки примирення відбуваються в Україні наголошуючи більше на небажанні радянських ветеранів навіть обмінюватися шапками у дні пам’яті і примирення. Нібито, тільки в одному випадку було щось схоже на примирення, коли учасник Другої світової війни в радянській армії Іван Залужний вітається на великому плакаті з воїном УПА, і це тільки тому, що внук Івана Залужного воював в АТО і загинув від рук російських окупантів. Не дивлячись на провокації і негативне ставлення з боку Москви, примирення усе таки повільно але відбувається, воно потрібне не воїнам УПА чи радянським солдатам, воно потрібне суспільству, щоби швидше припинити спекуляції на тему – хто воював проти фашистів, і чому Кремль узурповує собі перемогу, якщо у цій війні, за словами тодішнього керівника Великобританії Черчіля, у Другій світовій війні найбільше постраждали українці.

З карателями енкаведистами миритися ніхто не хоче, але заради спокою в державі, жертви НКВД готові піти на такий вчинок. Років десять тому один багатолітній політв язень сталінських таборів ставши народним депутатом України, вирішив підійти до свого слідчого КДБ, сказав йому, що розуміє що той виконував обов язок і не тримає образи та попросив підписати листа у якому йшлося про примирення ката і жертви. Слідчий КДБ відмовився підписувати, та ще й сказав що не пам’ятає такого політв’язня.

Нещодавно голова Служби безпеки України Василь Грицак заявив, що спецслужби ворожої нам країни Росії вербують у тому числі і патріотично налаштованих громадян для антиукраїнської діяльності. Вводять російську агентуру в патріотичне середовище, і допомагають їм у цьому колишні громадяни України, які втекли під час Революції гідності. Крім того, Грицак повідомив, що російські спецслужби проводять потужний моніторинг проблем в Україні, щоби потім використовувати як основу для проведення акцій, спрямованих на дестабілізацію обстановки в Україні.

Багато російських посадовців не в змозі зупинити свій гнів коли бачать хоч не великі але успіхи України. Наприклад надання Європейським Союзом Україні безвізового режиму у країнах Європи, зокрема і в країнах Шенгельської зони, при наявності біометричного паспорта. Деяким представникам російської влади мерещиться що такої країни як України не існує, тому, що вона була у складі радянського союзу. Але, ЄС надав безвізовий режим саме Україні а не Росії, і тепер спостерігаємо наплив бажаючих отримати українські закордонні паспорти з окупованої частини Донбасу та Криму. На жаль, ті хто  позбувся українського паспорту отримати біометричний український закордонний паспорт не зможе.

Для того щоб виявити російського пропагандиста потрібно звертати увагу на те як пишеться текст повідомлення чи будь-якої інформації. До прикладу, найлегше вичислити російського провокатора можна тоді, коли вони пишуть словосполучення – на Україні, а правильно в Україні. На Україні, це тоді, коли йдеться про свою (підконтрольну) територію, - в Україні, це тоді коли держава незалежна, суверенна, не є чиїмось васалом. Дуже добре поступає влада, коли забороняє шпигунські російські сайти і мережі, а також великим позитивом для виховання українських патріотів є заборона так званих «гергієвських ленточок». Не може ворог пропагувати свої символи у нашій країні.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net