Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
19.08.2021 17:30

Парковки для Києва чи Київ для парковок?

Ексзаступник директора Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації

Як задовольнити попит на паркомісця в центрі міста

Нові тарифи на паркування в центрі Києва знову спровокували бурхливі дискусії про те, як прилаштувати свій автомобіль в столичному середмісті. Сьогодні це задача не з простих, бо в будні тисячі киян прямують туди на роботу і бажаючих припаркуватися більше, ніж наявна кількість паркомісць. І хоча рівень автомобілізації киян нижчий, ніж, наприклад, мешканців Варшави, Відня чи Берліна, але автовласники в столиці України частіше користуються своїм авто та дуже рідко пересідають на громадський транспорт.

Наземний простір в центральних районах столиці надто обмежений, аби множити парковки екстенсивним шляхом. Альтернативою може бути лише рух вгору або вниз в облаштуванні нових паркомісць. Йдеться про багаторівневі наземні та підземні паркінги, які здатні максимально заощадити площу.

Наземні багаторівневі паркінги складно вписати в історичну забудову. До того ж для їх зведення в центрі Києва просто бракує місця. Залишається освоєння підземних просторів.

З вересня 2018 року запрацювали оновлені ДБН, які дозволили зводити в історичних ареалах міст підземні автостоянки. Незабаром «зелене світло» підземним паркінгам дасть законопроект 5655 про реформування сфери містобудівної діяльності, який вже ухвалений у першому читанні. Після цього можна очікувати посилення цікавості інвесторів до таких проектів та появу їх в тому числі і в центрі Києва.

Звичайно, підземні паркінги самі по собі проблеми не вирішать. Потрібна комплексна муніципальна політика у сфері паркування.
Європейські міста застосовували низку механізмів управління паркувальним простором. Перш за все, економічні методи – підвищення тарифів на паркування. І в центрі вони, як правило, найбільші. Від 2-3 євро за годину в Мюнхені до 5 євро в Лондоні. Таким чином, влада змушує частину автомобілістів пересісти на громадський транспорт, або ж пройтися пішки, залишивши авто на перехоплюючому паркінгу. У Великобританії, наприклад, підвищення тарифів на парковку, вдвічі скоротило користування автомобілем на 20%.

З часом тарифна політика ще більш ускладнилась. Впровадили так звані зони паркування, що охоплюють квартал, або й цілий район. В Лондоні кожен міський округ на свій розсуд встановлює тарифи на паркування та прописує додаткові правила відповідно до місцевих умов.

Ще один інструмент регулювання – принцип «чим більше стоїш, тим більше платиш». Так, в Мадриді можна залишити автомобіль на парковці на дві години і в наступні інтервали часу плата збільшується в певній пропорції. Таким чином водіїв змушують не займати паркомісце надто довго.
В деяких містах влада стягує податок з тих підприємств, що надають простір під паркувальні місця. Так відбувається в Лондоні, де фірми платять фіксований збір за свою парковку. Як правило, роботодавець намагається перекласти цей фінансовий тягар на працівника і в того може зникнути бажання їздити на роботу на власному автомобілі.

Крім грошових стимулів є цілий «букет» стимулів адміністративних. Це, передусім, встановлення лімітів на паркомісця в центрі міста (таким шляхом пішли Гамбург, Цюріх, Будапешт). Впровадження так званих паркувальних максимумів з одного боку розвантажує середмістя, а з іншого викликає постійні нарікання автомобілістів, бо дефіцит паркомісць лише зростає. Метод може спрацювати якщо одночасно інвестувати кошти в альтернативу вуличним парковкам – підземні паркінги, так звані роторні паркувальні майданчики та в розвиток мережі комфортного громадського транспорту.

Так, у Страсбурзі після розбудови трамвайної мережі та створення перехоплюючих паркінгів біля ключових станцій більшість наземних парковок перемістили під землю.

В Парижі також зробили ставку на підземний паркувальний простір. Там одна з найбільш розгалужених мереж підземних паркінгів, в тому числі в центрі міста. Їх можна знайти і поблизу історичних та культурних пам’яток: в пішій доступності до Лувра, Тріумфальної арки, базиліки Сакре-Кьор, Центру Жоржа Помпіду, абатства Сен-Жермен-де-Пре тощо. Велика їх кількість розташована в діловому районі Дефанс, куди багато людей дістаються на роботу автомобілем.

Підземні паркінги працюють в режимі 24/7 і там можна залишати авто на необмежений період часу. Середня ціна паркування під землею в центрі Парижа 3,5 євро за годину або до 35 євро за добу. Є можливість придбати спеціальні пакети на вихідні, на тиждень або на місяць, а також забронювати собі місце в паркінгу заздалегідь.

Більш ефективне адміністрування паркування в містах Європи досягається за рахунок комунально-приватного партнерства. Деякі муніципалітети навіть передали паркувальні повноваження приватним компаніям. Електронна система відслідковування вільного місця дозволяє заощаджувати до 20% часу водія. «Розумні» лічильники та мобільні додатки вже стали звичними елементами паркувальної мережі.

Загалом бачимо тенденцію на мінімізацію парковок в центрах великих міст. Їх або взагалі виносять на периферію у вигляді перехоплюючих паркінгів, або ж спускають під землю, якщо є така можливість. Наземну територію віддають не автомобілістам, а пішоходам, велосипедистам та громадським просторам загального користування.

Очевидно, що після ухвалення законопроекту 5655 на великі міста України очікують зміни в облаштуванні паркувальних місць. Тому важливо рухатися в руслі європейських практик, якщо хочемо сумістити функціональність міського середовища з комфортом та високою якістю життя.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи