Нова влада Білого дому отримує за перші місяці лавину проблем, на які слід реагувати. Та найбільше нових проблемних точок виникає в Африці.
Нова влада Білого дому отримує за перші місяці лавину проблем, на які слід реагувати. На фоні глобальних проблем з Китаєм не можна все кинути на замирення Росії (тому й на підході програма можливого замирення в контексті Північного потоку-2). А ось спонтанне відродження арабо-єврейського конфлікту зовсім не з руки, як і новий виток напруги довкола Білорусі. Та найбільше нових проблемних точок виникає в Африці.
По-перше, у Малі ввечері 24 травня відбувся новий переворот. Президент Ба Ндау, що якраз повертався з саміту у Парижі, прем’єр-міністр і глава адміністрації президента взяті під варту на воєнній базій Каті.
Нагадаємо – 18 серпня минулого року після протестів з метою відставки президента Ібгагіма Бубакара Кейта владу в країні взяла військова хунта у формі Національного комітету порятунку народу. Через тиск міжнародної спільно и з 21 вересня був призначений тимчасово виконуючий обов’язки президента Ба Ндау, з перспективою виборів у березні 2022 року. Лідер хунти полковник Ассімі Гойта став віцепрезидентом. Однак подальша економічна криза зумовила загострення політичної боротьби різних груп, і президент повів власну політику. Врешті до нового уряду, сформованого у травні. Ввійшло лише кілька представників хунти, без ряду військових – організаторів серпневого перевороту.
ООН, Африканський Союз та інші організації на це відповіли більш стримано ніж в серпні – стурбовані, закликають звільнити затриманих. Але цікаво інше – ці події знову завдають удару спробам Макрона втримати контроль над французькою зоною впливу в Сахелі, якраз після представницького економічного саміту з лідерами африканських держав. Буквально місяць тому вбито президента Чаду Ідріса Дебі – головного клієнта Парижа в регіоні.
Нагадаємо, що за попереднім переворотом стояли військові, орієнтовані на Туреччину і частково Москву. І уряд Ба Ндау, вочевидь, більше схилявся в бік Анкари (згадаймо візмт голови МЗС Мевлюта Чавушоглу в вересні). З іншого боку, Ассімі Гойта та його соратники Малік Діао та Садіо Камара проходили навчання у Росії на початку 2020 року.
Ще один тривожний дзвіночок – проблеми з Ефіопією, де з листопада продовжується військова операції в бунтівному штаті Тиграй. Останніми місяцями посипались звинувачення у порушенні прав людини, зокрема при використанні еритрейських загонів, що причетні навіть до нападів на кілька церков і вбивства священиків.
І уряд Абія Ахмеда Алі, що раніше позиціонував себе як антикорупціонер і прозахідний діяч, улюблений Заходом (Нобелівська премія миру за мирну угоду з Еритреєю), піддається критиці. Минулого тижня США вводять широкі обмеження для Ефіопії у сфері економічної та військової допомоги і надання віз для чиновників через порушення прав людини у штаті Тиграй. Аддис-Абеба вважає це втручанням у внутрішні справи, що піде на користь конструктивності двосторонніх відносин.
Щойно за правління Абія Ахмеда Алі, здавалось, вдалось послабити китайський вплив на користь західного. Але в таких умовах Ефіопія диверсифікуватиме зовнішню політику. І значно послабиться можливість Вашингтону модерувати переговори з Єгиптом і Суданом через будівництво дамби “Ренесансу” і перерозподіл нільської води(бо на останні країни здебільшого впливають ОАЕ з Москвою та Туреччина відповідно).
Таким чином, регіон перетворюється у арену турецько-російського протистояння, з послабленням впливу Франції. А Білий дім досі не розробив власного політичного курсу доби Байдена.
Хоча у 2017-20 роках почався курс посилення Командування силами США в Африці (US AFRICOM), зокрема в районі Сомалі та Джибуті. У 2020 році анонсувався початок присутності у Судані (візит корабля USNS Carson City в Порт-Судан у квітні 2020). У Сахелі американці підтримували французьку операцію “Бархан”. Але курс нової адміністрації поки що залишається невизначеним, що обмежує можливості дій.
