Нові тенденції в правовому регулюванні органічного виробництва в Україні та ЄС

Правове регулювання органічного виробництва та реалізації органічної продукції останнім часом здобуло динамічного розвитку.

Причому мова йде як про українське законодавство, так і про законодавство ЄС.

Якщо говорити про українське законодавство, то протягом останніх 3-х років було проведено колосальну роботу зі зміни всього законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції. До цієї роботи було залучено велику кількість зацікавлених сторін: бізнес, державні органи, а також проекти міжнародної технічної допомоги. Важливу роль у цьому процесі відіграв проект ЄС «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики» (SAFPI), який забезпечив постійний експертний супровід для розробки великої кількості нормативних актів, що врегульовують органічне виробництво та обіг органічної продукції в Україні.

Основні здобутки української законотворчості

Результатом проведеної роботи, зокрема, стало прийняття нового Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», який прийшов на заміну старому та недієвому закону. Ключові зміни торкнулися питань сертифікації органічного виробництва, системи контролю та відповідальності за порушення законодавства.

По-перше, було запроваджено сертифікацію самого процесу виробництва, а не продукту, адже лише контроль на всіх стадіях виробництва може дати впевненість, що отриманий продукт дійсно органічний. Саме такий підхід закладено у законодавстві ЄС і новий закон його повністю імплементує.

По-друге, це ефективна система контролю за органічним виробництвом. Держава делегує свої функції щодо контролю у сфері органічного виробництва приватним органам сертифікації, які контролюють виробників органічної продукції. Держпродспоживслужба, у свою чергу, здійснює повний контроль за органами сертифікації, та на вибірковій основі – за виробниками органічної продукції. При цьому за приватними органами сертифікації контроль здійснюється як з боку Держпродспоживслужби, так і Національним агентством з акредитації України. Такий підхід знімає надмірне навантаження на державні органи щодо контролю у цій сфері та повною мірою відповідає європейському.

І третє, це – штрафні санкції за порушення законодавства. Без ефективного механізму відповідальності полиці наших магазинів можуть бути завалені товарами з написами «органічний», «біо-», «еко-» і виробники зможуть просто вводити споживача в оману. Попередній закон, який забороняв таке маркування для неорганічних продуктів, на жаль, так і не запрацював саме тому, що в ньому не було закладено механізму контролю та притягнення до відповідальності за маркування та продаж неорганічної продукції як органічної.

На що очікувати органічному сектору України

На даний час відбувається фіналізація етапу прийняття підзаконних нормативно-правових актів для належної імплементації положень закону. Вже розроблено всі підзаконні акти у цій сфері. Із 11 підзаконних актів неприйнятим залишаються лише 2 накази (що наразі перебувають на погодженні у ЦОВВ), і прогнози щодо того, коли запрацює українське законодавство у сфері органічного виробництва, є доволі оптимістичними. Маємо надію, що повна імплементація закону відбудеться вже цього року.

Разом з тим, законодавство ЄС у сфері органічного виробництва, пішло далі і паралельно дуже активно розвивається. Минулого року в Європейському Союзі було здійснено комплексний перегляд законодавства у сфері органічного виробництва та обігу органічної продукції. Цей перегляд стосується багатьох сфер та багатьох аспектів функціонування органічного сектора. І хоча деякі моменти вдалося врегулювати ще на стадії розробки відповідних нормативно-правових актів, у цілому на Україну очікує «новий раунд» перегляду та оновлення національного законодавства у сфері органічного виробництва з метою приведення його у відповідність із законодавством ЄС.

Основні новели законодавства ЄС у сфері органічного виробництва

Сьогодні Європейський Союз перебуває на етапі впровадження ряду нових підходів у сфері органічного виробництва. Нові зміни вступлять в дію з 2022 року та Україна вже сьогодні повинна брати їх до уваги при формуванні державної політики стосовно органічного виробництва.

Важливою зміною є вимога для виробників щодо запровадження «превентивних заходів» у процесі органічного виробництва. Мова йде про аналог системи НАССР щодо «критичних точок у органічному виробництві». Виробники будуть зобов’язані додатково впровадити власні системи контролю, які б унеможливлювали потрапляння заборонених в органічному виробництві речовин до органічної продукції на всіх етапах її виробництва та обігу. При цьому, якщо в продукції будуть виявлені залишки пестицидів, органічний статус такої продукції призупиняється,  і проводиться офіційне розслідування, знову ж таки із перевіркою всіх превентивних заходів, які вживалися виробником. Виробнику загрожують скасування сертифікації та відповідні штрафи, якщо за результатами розслідування буде виявлено відсутність вжиття превентивних заходів.

Важливою зміною, яка вплине на українських виробників органічної продукції, є зміна до підходів щодо визнання еквівалентності. На сьогодні більшість органічних виробників сертифіковані приватними органами сертифікації, які працюють в Україні за стандартами ЄС на основі «еквівалентності». Вони можуть маркувати свою продукцію «євролисточком» (логотипом ЄС для органічної продукції) та поставляють таку продукцію як на ринок України, так і на ринок ЄС. Однак такі можливості у них зберігатимуться лише до 1 січня 2025 року, оскільки зміниться підхід ЄС до визначення «еквівалентності» стандартів органічного виробництва. Якщо раніше ця категорія передбачала «здатність відповідати однаковим  цілям і принципам через застосування правил, які забезпечують однаковий рівень гарантії відповідності», то з прийняттям нового Регламенту № 2018/848, вона включає «відповідність однаковим  цілям і принципам через застосування правил, які забезпечують однаковий рівень гарантії відповідності». Тобто мова йде про повну відповідність законодавству ЄС, а не про максимальне наближення до нього.

Більш того, визнання третіх країн для цілей еквівалентності також діятиме лише до 31 грудня 2026 року, і вже з 1 січня 2027 року еквівалентність стане можливою лише на основі торгової угоди, що також вимагатиме повної відповідності системи органічного виробництва цілям, принципам та рівню гарантії відповідності, які діють у Європейському Союзі.

Отже, вже сьогодні українським виробникам та органам сертифікації потрібно готуватися як до нових змін, які відбудуться в «органічних стандартах» ЄС, так до початку повноцінного функціонування українського стандарту для органічного виробництва. Маємо надію, що українські виробники  і надалі матимуть змогу експортувати свою продукцію до ЄС, а на полицях українських магазинів найближчим часом з’явиться продукція, маркована українським державним логотипом для органічної продукції.