Судова правда «Аркади»: документи, які не покажуть публічно

Цю статтю я пишу не як журналіст, а як адвокат, який бере участь більш ніж у одній судовій справі інвесторів «Аркади».

Цю статтю я пишу не як журналіст, а як адвокат, який бере участь більш ніж у одній судовій справі інвесторів «Аркади». Я щодня працюю з документами, які недоступні широкому загалу, бачу справжні матеріали судових процесів, знайомлюся з аргументами сторін і тими фактами, які ніколи не озвучать публічно.

Тут немає міфів чи «підсолоджених» історій для соцмереж. Є лише суха правда, яку я бачу в судах. Правда про те, чому ці будинки ніколи не будуть добудовані, чому інвестиції людей фактично перетворюють на нуль.

Офіційно про це ніхто не говорить, бо варто визнати реальність - і на вулиці знову вийдуть тисячі обманутих інвесторів. Але у судах усе видно чітко: документи, цифри, факти. І вони страшніші, ніж будь-які чутки.

«Меморандум миру», який нічого не вирішив

Перший рік після підписання меморандуму щодо добудови ЖК «Еврика», «Патріотика» та «Патріотика на Озерах» показав, що документ не працює. Інвестори так і не отримали своїх квартир, а жодна з обіцянок не була реалізована. По суті, цей меморандум виявився похованим папером, який мав більше політичний та соціальний характер, ніж реальне зобов’язання.

Яскравим прикладом є пункт 5, де прямо зазначено:

«Цей меморандум не створює будь-яких правових зобов’язань для сторін, не призводить до юридичних чи фінансових наслідків, не є цивільно-правовим договором у господарській площині».

Тобто документ фактично був лише набором декларацій без жодних гарантій.

Ще більш показовим є пункт 19.8, яким громадську організацію зобов’язували протягом 10 робочих днів із моменту підписання забезпечити звільнення території на вул. Хрещатик, 36 у м. Києві та оплатити її прибирання.

Таким чином, меморандум мав на меті не добудову житла, а припинення протестів та очищення центральних вулиць столиці від страйкарів.

Докапіталізація: чому будівництво неможливе

Сьогодні для завершення будівництва житлових комплексів «Еврика», «Патріотика» та «Патріотика на Озерах» потрібно близько 3,6 млрд грн.

За даними з матеріалів кримінальних проваджень та інформації від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, від фондів фінансування будівництва було передано всього близько 200 млн грн. Це у десятки разів менше від необхідного обсягу коштів.

Фінансова компанія, яка отримала управління об’єктами, перенесла орієнтовний строк завершення будівництва до 2030 року. Але за відсутності реального фінансування це радше формальне рішення, ніж реальний план.

Головна причина очевидна: без додаткової докапіталізації будівництво неможливе. А держава сьогодні не готова вкладати у добудову цих об’єктів із простої причини - війна в країні. Державні ресурси спрямовані на оборону та безпеку, і питання проблемних житлових комплексів фактично відійшло на другий план.

Кримінальні провадження: слідство без результатів

Окремо варто згадати про кримінальні провадження, пов’язані з діяльністю АКБ «Аркада». Їх декілька, і всі вони стосуються масштабних зловживань у сфері фінансування будівництва.

Але ситуація виглядає парадоксально:

• на сьогодні жодного обвинувального акта не скеровано до суду,

• жодного вироку не винесено,

• інвестори не отримали навіть натяку на покарання винних.

Ще більш показовим є те, що досудове розслідування у такій резонансній та складній справі здійснює не профільний підрозділ з розслідування економічних злочинів, а... слідчий відділ поліції у метрополітені ГУНП.

Для правників це виглядає відверто абсурдно. Адже такі слідчі не мають ані необхідної кваліфікації, ані ресурсів, щоб зібрати складний масив доказів. І тут є два очевидні сценарії:

Перший: справу просто «зливають» - формально розслідують, складають протоколи, створюють ілюзію діяльності, але реально не рухаються до результату.

Другий: справу свідомо «тягнуть» - аби дочекатися закінчення строків притягнення до відповідальності. І тоді суди будуть змушені закривати ці провадження виключно з процесуальних підстав.

У будь-якому випадку, інвестори залишаються заручниками бездіяльності. А держава, яка мала б захищати їхні права, фактично демонструє безсилля.

Управитель без грошей і без дій

Без наявності реальних коштів фінансова компанія «Гарант Капітал», яка стала новим управителем фондів фінансування будівництва, просто не може добудувати об’єкти. Але проблема ще глибша: попри відсутність фінансування, управитель навіть не спробував залучити нового забудовника.

Натомість проєкти залишили у руках ТОВ «Будеволюція» та ТОВ «Аркада Будівництво». Причому останнє, згідно з рішенням Господарського суду, перебуває у процедурі банкрутства та фактично готується до ліквідації.

Відкриті дані OpenDataBot показують, що в обох компаніях залишився лише один працівник - директор. Жодного персоналу, ані будівельників, ані інженерів.

Більше того, обидва підприємства не мають власної техніки, тобто повністю відсутня матеріально-технічна база для виконання будівельних робіт.

Очевидно, що такі «забудовники» фізично не здатні вести жодне будівництво. У результаті інвестори опинилися у замкненому колі: немає грошей, немає нового забудовника, немає матеріальної бази - і, як наслідок, немає будівництва.

Кооперативи мешканців: спроба врятувати будівництво

Фактично всі роботи, які велися на цих об’єктах із 2021 року і до сьогодні, здійснювалися виключно за рахунок коштів самих інвесторів. Для цього створювалися житлово-будівельні кооперативи або ініціативні групи мешканців, які намагалися хоч якось підтримати процес будівництва.

Але очевидно, що цей механізм має суттєві обмеження. Якщо будинок перебуває на етапі котловану чи має готовність лише 20–50%, то власними силами інвестори просто не здатні довести його до завершення.

Більшість будинків у комплексах мають низький ступінь готовності. Це означає, що добудова «своїм коштом» - фактично утопія. Люди можуть утримувати лише якісь дрібні процеси, але забезпечити масштабне завершення будівництва самотужки вони не спроможні.

Перенесення до 2030 року: ілюзія вирішення проблеми

Що ж робить новий управитель - фінансова компанія? Сьогодні всі прекрасно розуміють: якщо інвестори масово підуть до суду, почнуть вимагати повернення коштів, то навіть тих приблизно 200 млн грн, які є у розпорядженні, вистачить хіба що на повернення грошей близько двом сотням людей. Решта залишаться ні з чим.

Щоб уникнути цієї хвилі позовів, управитель обрав іншу тактику. Було оголошено про перенесення термінів добудови до 2030 року. Інвесторам розповідають, що «будівництво буде відновлене», з ними підписують додаткові угоди, видають нові свідоцтва із новими датами введення в експлуатацію будинків.

Але по суті це не більше, ніж відтягування проблеми. За цей час компанія або сподівається на «чудо», або ж просто чекає моменту, коли фонд буде закрито, а люди остаточно залишаться без квартир.

Таке одностороннє перенесення строків - це не рішення, а лише ілюзія вирішення, що дозволяє тимчасово стримати невдоволення інвесторів.

«Добровільне повернення грошей»: прихована пастка

Для тих інвесторів, які сьогодні хочуть забрати свої кошти без суду, фінансова компанія пропонує підписати заяву про відкріплення об’єкта інвестування. На перший погляд це виглядає як компроміс: відмовляєшся від квартири - отримуєш назад гроші.

Але інвестори часто не читають уважно умови договорів. У таких угодах прямо прописано: гроші повертаються виключно після повторної реалізації об’єкта іншій особі. Тобто спочатку має з’явитися новий покупець, готовий віддати кошти за квартиру у будинку, якого фактично не існує.

Очевидно, що знайти таких «нових інвесторів» буде надзвичайно складно, а в більшості випадків - просто нереально.

Більше того, погоджуючись на цю схему, люди фактично позбавляють себе права на судовий захист. Адже після відкріплення об’єкта фінансова компанія вважатиме, що всі зобов’язання виконані у договірний спосіб, і дорога до суду для інвестора буде закрита.

Це не шлях до повернення коштів, а чергова пастка, яка перекладає відповідальність із забудовника на самих інвесторів.

Я скажу прямо: сьогодні інвестори опинилися на межі. У судах я бачу різні історії - хтось уже отримав рішення на користь, хтось досі нічого не повернув. Але факт один: чудес не буває. Якщо ви сидите і чекаєте, що завтра з’являться гроші на добудову — то чекаєте марно.

Фінансова компанія малює нові папірці з датами до 2030 року, підписує «свідоцтва» і годує інвесторів обіцянками. Але реальність проста і жорстка: грошей немає, нового забудовника немає, матеріально-технічної бази немає.

Так, можна стягнути кошти через суд. Чи отримаєте ви стільки, щоб купити квартиру сьогодні? Ні. Ви отримаєте ті гроші, які вкладали 7–8 років тому, і вони вже давно не дорівнюють ринковій вартості житла. Але краще отримати знецінене - ніж втратити все. Бо втратити тут реально можна повністю.

Альтернатива - сидіти і чекати на «чудо». Чекати, що закінчиться війна, зміняться пріоритети держави, і раптом хтось згадає про вас та ваші недобудовані будинки. Але це вже не стратегія, а самообман.

І головне: все, про що я написав, - це не здогадки і не чутки. Це те, що я особисто бачу у судах, у матеріалах справ, у документах і в аргументах сторін.

Тому я кажу відверто: або ви берете юридичний інструмент у руки і боретеся за свої гроші, або ваші “інвестиції” поможуть на нуль.