10 липня 2025 року Україна зробила рішучий крок у напрямку до омріяної європейської транспортної інтеграції.
Цього року Ukraine Recovery Conference стала справжнім магнітом для грошей інвесторів: 200+ угод та меморандумів на загальну суму більш ніж 13 млрд євро. Значна частина цих коштів піде на проєкти у транспортно-логістичній сфері. Лише Європейський інвестиційний банк виділив майже 600 млн евро на залізничні вузли, безпечні дороги та цифрові системи управління трафіком.
Більше ніж рейки
Головний герой URC-2025 - залізниця. І не просто модернізована, а переосмислена в європейських параметрах. Україна нарешті офіційно почала перехід на євроколію - 1435 мм замість радянських 1520 мм. Це не лише про рейки, це про зміну політичної та економічної гравітації, що символізує остаточний розрив з інфраструктурною спадщиною рф.
Перший пілотний проєкт - 22 кілометри між Чопом та Ужгородом - вже в роботі на завершальній стадії. У планах - масштабніші напрямки: Львів-Київ і Ковель-Хелм. Це означає, що потяги з Європи зможуть доїжджати до Києва без пересадок, а вантажі з Китаю рухатися транзитом через Україну без додаткових складнощів. Мільярди потенційних доходів, тисячі нових логістичних маршрутів - це справжня транспортна революція.
Від білої плями до європейської артерії
Rail Baltica підтвердила, що новий відгалужений відтинок Каунас-Київ проєктується як частина TEN-T коридору «Балтійське - Чорне - Егейське море». А за цією абревіатурою з чотирьох літер ховаються справжні грандіозні можливості для справжньої стратегічної трансформації економіки та логістики України.
TEN-T (Trans-European Transport Network) - це європейська мережа транспортних коридорів. Це така собі кровоносна система ЄС, де товари та люди рухаються без перешкод. До війни Україна була поза цією системою, тепер вона стає її частиною. Це означає доступ до фінансування Connecting Europe Facility - програми ЄС, яка виділяє мільярди євро на транспортну інфраструктуру. Зокрема, на 39 українських інфраструктурних проєктів, що включені до Індикативного інвестиційного плану TEN-T та відповідають стратегії «Drive Ukraine 2030», до 2030 року буде виділено 4,45 млрд євро.
Інтеграція до TEN-T - це не тільки гроші на модернізацію, це чіткий сигнал інвесторам: Україна не просто відновлюється, а перебудовується з урахуванням європейських стандартів. При чому перебудовується на всіх рівнях. До прикладу, «Нова Пошта» отримала від Європейського банку реконструкції та розвитку кредит на 50 млн євро для модернізації сортувальних хабів, отже логістика - очевидний пріоритет. Участь України в TEN-T означає, що навіть локальні виробники зможуть оперативніше виходити на європейські ринки, скорочуючи витрати на логістику і час доставки.
Небо чекає і активно готується до повернення
Навіть в авіації, яка поки залишається «замороженою» через війну, є позитивні новини. Україна домовилася з італійськими компаніями ENAV і Leonardo про оновлення радіолокаційних систем, інтеграцію сучасних технологій для контролю авіаційного простору, а також покращення кібербезпеки повітряного руху. Це фундамент для повноцінного повернення в європейське небо після перемоги. Можливо, це звучить як далека перспектива, але саме зараз закладаються стандарти, що визначатимуть авіаційну безпеку, відкритість і конкурентоспроможність українських аеропортів у 2030-х роках.
Але ж де авто?
Насправді в Римі пролунали й перші цільові домовленості щодо автошляхів: ЄІБ підтвердив 134 млн € на відновлення доріг і мостів, ЄБРР запустив Road Sector Pipeline Development Initiative, що відкриває до 2 млрд € на модернізацію ключових трас, а з польським ARP узгоджено ремонт Ягодина, львівської об’їзної та траси Краківець-Львів-Шегині. У фокусі—коридори, які критично важливі для експорту та гуманітарної логістикиВійна серйозно пошкодила автошляхи: за даними звіту KSE, руйнувань зазнали понад 26 тис. км доріг та 344 мостів і мостових переходів державного, місцевого або комунального значення. Світовий банк оцінює загальні потреби на відбудову та відновлення у транспортному секторі у 75 млрд евро. Однак URC-2025 не представила ані комплексного плану капітального ремонту доріг і оновлення автопарку, ані рішень щодо розвитку зарядної інфраструктури для електромобілів, ані покращення стандартів дорожньої безпеки.
Також не зрозуміло, чи планується оновити стратегію розвитку електромобілів. Пільги на ввезення електрокарів закінчуються в 2025 році, але чи будуть ці пільги продовжувати - невідомо. Це викликає серйозне занепокоєння, оскільки без державної підтримки в цьому аспекті Україна ризикує залишитися з застарілим автопарком, тоді як Європа активно переходить на екологічний електротранспорт.
Проблем, дійсно, багато. І пов’язані вони не тільки з електрокарами чи інфраструктурою для них. Можна згадати і застарілі стандарти безпеки доріг, і їхню часто невисоку якість, в чому на власному досвіді неодноразово міг переконатися кожен українець. Про це на конференції говорили зовсім мало. А даремно - Transport & Environment у своєму звіті зазначає, що Україні потрібно “будувати краще” свою транспортну інфраструктуру, включаючи електрифікацію та сталі рішення.
Також, на мою думку, замало уваги приділили питанням цифровізації автотранспортної системи.
Хоч запуск електронного реєстру доріг у межах Road Sector Pipeline було анонсовано, а в парламенті лежить пакет DAC7, який вводить оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, великої уваги на конференції URC цим питанням приділено не було.
Шлях попереду: радіючи успіхам, не забути про головне
URC-2025 безперечно стала віхою для української транспортної системи. Ми отримали не просто мільярди – ми отримали довіру Європи та чіткий вектор розвитку. Але варто розуміти, що попереду багато складної роботи, і чітко усвідомити: не можна ігнорувати критичну роль автомобільного транспорту. Бо наразі ми будуємо швидкісну євроколію, оновлюємо небо, але не бачимо дороги під ногами. Якщо забути про авто, ми збудуємо тунель у Європу, який починається з ями біля сільради.
Транспортна стратегія має бути не декларацією, а відповіддю на запит людей. Інакше - поїзд поїде, а країна залишиться на узбіччі. Щоб цього не сталося, варто визнати: майбутнє транспорту — це не або-або, а і залізниця, і автошляхи, і небо. І всі ці артерії мають працювати синхронно.
