Чому приватний контроль будівництва не врятує від корупції

Вважаю делегування у будівництві сервісних функцій, і зокрема дозвільних, приватним особам в нинішніх українських реаліях доволі ризикованим кроком

Народний депутат України Олег Дунда зареєстрував у Верховній Раді законопроекти, якими запропонував свій варіант реформування системи контролю у містобудуванні, який вочевидь має стати певною альтернативою законодавчим змінам, що їх має запропонувати відповідальний за реформу містобудування орган - Міністерство розвитку громад та територій.

І хоча Мінрегіон поки видав лише своє загальне бачення законодавчих змін у вигляді концепту, в деяких питаннях пропозиції Дунди перетинаються з пропозиціями профільного Міністерства. Якщо коротко, то головні зміни запропоновані нардепом від монобільшості передбачають: передачу сервісних функцій в містобудуванні (дозвіл на будівництво, введення в експлуатацію тощо) від держави сертифікованим приватним структурам (експертам та експертним організаціям), покладання функції контролю за містобудуванням на органи місцевого самоврядування, а функції нагляду - на орган виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику в сфері містобудування, суттєве підвищення відповідальності за порушення законодавства в містобудуванні. 

Останній пункт передбачає, зокрема, збільшення сум штрафів для порушників в тисячі разів. Так, за деякі порушення передбачені штрафи в 500-700 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Звісно, цей законопроект ще потребує ґрунтовного аналізу, але дозволю собі висловити певні думки щодо головних запропонованих ідей.  

Вважаю делегування сервісних функцій, і зокрема дозвільних, приватним особам в нинішніх українських реаліях доволі ризикованим кроком, який не сприятиме ані подоланню корупції, ані підвищенню якості будівельних робіт. В умовах поширеної непрозорості бізнесу, цілком може статися так, що у великих компаній-забудовників та сертифікованих експертних організацій, що отримають повноваження видавати дозволи на будівництво, виявиться один і той самий бенефіціар.

Чи стане тисячократне збільшення сум штрафів за порушення запобіжником корупції в будівництві? Щодо цього теж маю певні сумніви. Переконаний, що незначне покарання за порушення – аж ніяк не є головним чинником корупції в Україні. Корупція виникає через закладені в законодавство можливості для зловживань та можливості в принципі уникнути покарання за правопорушення. Мільйонні штрафи навряд чи якось принципово вплинуть на ситуацію.

Втім, в цілому вважаю ініціативу народного депутата позитивом, адже вона дозволяє відновити серйозну фахову дискусію щодо реформи містобудування, як на парламентському рівні, так і на рівні експертному та бізнесовому. Без такої дискусії містобудівна реформа точно не зрушить з мертвої точки. І асоціація КУБ готова взяти активну участь в цьому обговоренні.