Фонд енергоефективності: результати дворічної роботи

Фонд енергоефективності вже декілька років у фокусі уваги експертного середовища, урядовців та міжнародних організацій.

Після того, як Фонд запрацював та з’явилися перші результати, спільнота профільних експертів розділилася:  хтось каже, що темпи та показники роботи є надзвичайно стрімкими, в порівнянні з аналогічними європейськими інституціями. А інші стверджують, що результати діяльності Фонду зараз мають бути кількісно значно більшими.

Що таке Фонд енергоефективності?

Фонд енергоефективності надає грантову підтримку об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) для впровадження енергоефективних заходів та реалізацію комплексних технічних рішень у багатоквартирних будинках.

Діяльність Фонду фінансується за рахунок коштів Держбюджету України, фінансової підтримки ЄС та уряду Німеччини.

Зараз продуктом Фонду є Програма “Енергодім”, яка  реалізується у співпраці з Міжнародною фінансовою корпорацією – IFC, Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Програмою розвитку ООН (ПРООН) .

На сьогодні статутний капітал Фонду становить понад 2,7 млрд грн (внесок Уряду України). Також у розпорядженні на співфінансування грантів Фонду 100 млн євро міжнародної допомоги (80 млн євро — внесок Європейського Союзу, 20 млн євро - Уряду Німеччини).

Уряд України (відповідно до фінансових угод, укладених з Європейським союзом)  зобов'язався щороку поповнювати статутний капітал на 1,6 млрд грн.

Це гарантує стабільність роботи Фонду та його програм, а також надійність його як партнера. Це безпрецедентна сума коштів для проектів з енергоефективності, закумульована в одній установі на чітко визначені проекти. Енергоефективність за останні роки стала і продовжує бути серед пріоритетів Уряду. Тому ми часто говоримо це нашим клієнтам — “У Фонді гроші не закінчаться. Головне - реалізовувати проекти”.

24 липня 2018 року Фонд енергоефективності було зареєстровано як юридичну особу. Тобто зараз Фонду лише 2 роки.

Створення Фонду - це така собі еволюційна необхідність, логічне продовження реформи енергоефективності в Україні. Фонд був створений, щоб, в першу чергу, допомогти модернізувати багатоповерхівки, яких в Україні майже 200 тисяч.

Фонд — це державна структура “нової” генерації із сучасною формою корпоративного управління і чіткими внутрішніми політиками, що відповідають кращим міжнародним практикам (зокрема, стандартам Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) - адже саме на ці стандарти, як і інші державні компанії України, рівняється наша установа).

Про Програму “Енергодім”

Працює це наступним чином: співвласники будинку (програма розрахована на роботу лише з ОСББ) ухвалюють рішення про модернізацію свого будинку, обирають варіанти заходів з енергоефективності, які пропонує енергоаудитор для їхнього будинку, реалізовують їх, а Фонд повертає до 70% їхніх витрат.

От між цими “співвласники ухвалюють рішення” та “Фонд повертає до 70% витрат” і захована суть: дотримання європейських стандартів у проведенні термореновації багатоповерхівок, надійність, якість, результати, які можна виміряти і побачити.

А ще — відсутність/мінімізація корупційних ризиків, що для багатьох українців незвично і незрозуміло, але  - це те, чого прагнув Уряд України та міжнародні партнери, закладаючи основи діяльності Фонду.

Не раз, на зустрічах із клієнтами я чую питання “навіщо всі ці процедури, а можна ми просто отримаємо гроші із Фонду, і від міста, і від донорів, іще від когось?”. Тобто, за звичкою, наші громадяни звикли, що в державі майже нічого не контролюється, в тому числі якість.

Процедури Фонду розроблені так, щоб унеможливити будь-які корупційні складові та отримати найкращий ефект: як для співвласників, так і для держави. Це забезпечується чітко визначеною послідовністю дій, яких вимагає Програма (і тільки після їх здійснення Фонд надає гранти)*^[1], а також — вимогами дотримуватися будівельних стандартів під час реалізації проектів.

Фонд - платформа формування культури ефективного енергоспоживання

Фонд енергоефективності — не просто державна установа, це — ядро, навколо якого  функціонує ціла екосистема:

- Проект IFC (група Світового Банку), серед ключових напрямків якого (крім управління донорською частиною коштів) -  діяльність мережі регіональних радників, які допомагають ОСББ залучати гранти на модернізацію власних будинків від Фонду;

- Проект GIZ, спрямований на підтримку Фонду. Серед ключових пріоритетів — якісна підготовка, навчання фахівців з енергоаудиту;

- Проект ПРООН “HOUSES”, який стимулює створення ОСББ та підвищує їхню організаційну спроможність.

Крім того,  Фонд співпрацює з іншими проектами міжнародних організацій (Світовий Банк, Е-ETAP (польський проект), DENA (німецький проект) тощо). Також Фонд продовжує налагоджувати співпрацю профільними асоціаціями, громадськими об’єднаннями, міськими радами, ОТГ тощо.

Таке партнерство та комплексна комунікація допомагає спрямовано рухати реформу енергоефективності у правильному напрямку. Я вважаю, що така співпраця є критично важливою для забезпечення справжньої синергії та перетворення Фонду на дієву платформу для рішучих енергоефективних змін в житловому секторі країни.

Основний капітал Фонду — команда!

На сьогодні команда Фонду складає 38 фахівців. Саме внутрішня команда Фонду була і є тим драйвером, що забезпечив швидкий запуск  Програми “Енергодім” (а у 2018-2019 рр. над “запуском” працювали від 1 до 10 людей.), і - залишається локомотивом змін, продовжує імплементацію розпочатих проектів,  вдосконалення продуктів та сервісів. Нагадаю, запуск відбувся менше року тому, у вересні 2019, але вже сьогодні  орієнтовна вартість проектів по програмі — близько 790 млн грн!

Крім того, важливою складовою стабільності системи та забезпечення контролю в діяльності установи — є Наглядова рада, без підтримки якої, і готовності активно включатися в процес - важко було б досягти будь-яких результатів.

Отже, як це було?

Ретроспектива: як було створено український Фонд енергоефективності  

Етап підготовки: перші кроки. Тут було здійснено роботу, яка  “зцементувала” ідею створення Фонду, заклала фундамент його роботи.

Чи можна було пришвидшити підготовчі процеси? Важко сказати, адже даний етап — період політичних процесів, які як стимулювали реформу енергоефективності, так і гальмували її.

Головним завданням на цьому етапі було закласти фундамент для унеможливлення “відкату” реформи назад, гарантувати дотримання міжнародних стандартів та запобігти виникненню корупційних ризиків.

За цей час “творення Фонду” було прийнято низку законодавчих актів, які є надзвичайно важливими для розвитку галузі енергоефективності загалом, зокрема ЗУ “Про Фонд енергоефективності” та ЗУ “Про енергетичну ефективність будівель” та необхідні підзаконні акти.

Вже тепер ясно, що для продовження реформи необхідно виправляти помилки у прийнятих законах, вдосконалювати регуляторні акти та норми у будівництві - це те, над чим не один рік потрібно працювати і Мінрегіону (спільно з Фондом), і парламенту, і екпертному середовищу.

Етап другий: запуск (початок) роботи Фонду ЕЕ

Цей період був найбільш напруженим. Із самого початку весь Фонд “складався” з однієї людини), а потім - до внутрішньої команди долучилися інші “піонери”, в тому числі волонтери, експерти.

Цей етап запуску можна поділити на 2 частини:

1 частина. В цей період Мінрегіон паралельно проводив конкурс/формував склад Наглядової ради. А всередині “Фонду” - формувався детальний план запуску, узгоджувався із стейкхолерами, йшли переговри щодо залучення експертів для роботи у період до формування повноцінної внутрішньої команди.

Потім із залученням експертів за підтримки донорів розпочалася підготовка всіх необхідних документів та процедур - для швидкого старту, як тільки Наглядова рада буде повноваження приймати необхідні рішення.

2 частина. Саме в цей час треба було затвердити незліченну кількість внутрішніх документів, положень і процедур, а ще — сформувати справжню команду Фонду на основі прозорих конкурсів. Адже не забуваємо - ми запускалися з “абсолютного нуля”. А закон нас “буквально” зобов’язав прийняти низку документів, без яких старт не  був би можливим.

Паралельно, разом з міжнародними партнерами ми в максимально короткі строки повинні були “відпрацювати” всі документи для запуску Програми “Енергодім”. Адже саме для цього створювався Фонд ЕЕ.

Цей період також можна назвати “тестовим періодом”. Адже в цей час (із січня 2019 р) розпочався проект “Перші ластівки”, який був покликаний тестувати всі процедури взаємодії клієнтів з Фондом та внутрішні процеси організації. ОСББ для тестування були відібрані ще в грудні 2018 року.

Усі члени команди та партнери Фонду відверто визнали, що старт роботи Фонду відбувся в неймовірно швидкому темпі. Навіть більше - багато колег навіть не вірили, що це можливо взагалі. А деякі часто стверджували, що для такої великої організації у нас надто висока динаміка, і це може нашкодити, радили сповільнитися та не боятися перенести повноцінний запуск Фонду (а дехто навіть - на рік-півтора).

Програма Фонду “Енергодім” запустилася: через трішки більше як рік з моменту його державної реєстрації, 8 місяців з моменту формування повноважної Наглядової ради та 4 місяці з моменту призначення на посади членів дирекції.  В жодній  Європейській країні становлення аналогічної інституції не відбувалось такими швидкими темпами. Досвід України - уже прецедент.

Чи можна було швидше? - Навряд чи. По приблизних підрахунках за цей період нам вдалося скоротили мінімум 1 рік “запуску”.

Запорукою нашого успіху стали чіткий та зрозумілий план роботи, визначені пріоритети на період запуску, а ще — високий рівень внутрішньої мотивації членів команди та готовність партнерів рухатися з нами в одному темпі. Місцями це було не просто. Потрібно було працювати в режимі 24/7 не лише нам, а й нашим партнерам, залученим експертам. Але нам це вдалося!  

Етап третій. Період повноцінної роботи Фонду 

Він розпочався із моменту запуску Програми і по-суті відбувається й зараз.

До речі, дехто із моїх колег і по сьогоднішній день стверджує, що ми знаходимося у тестовому режимі. З цим я також можу погодитися.

Що ми маємо на сьогодні?

Станом на 24 липня 2020 вже понад 145 ОСББ вже долучилися до участі в Програмі “Енергодім” (орієнтовна вартість проектів зараз становить більше 785 млн грн грн). А це — бiльше 12 тис родин, 56758,70 тис кВт·год/рік економії енергії та майже 65 млн грн економії щорічно, 14,90 тис тонн/рік зменшення викидів СО2 щорічно.

Крім того, є уже завершені 6 проектів “Перших ластівок” на суму понад 10 млн грн. та ще 4 будівлі - на завершальному етапі реалізації. А це: оновлені будинки, задоволені жителі багатоповерхівок, підвищення рівня їх життя, робочі місця і т.д.

Крім того, декілька десятків ОСББ планують завершити проекти у цьому році та ще до 200 ОСББ готуються до участі в Програмі. 

І це при тому, що на початку 2020 року нас усіх дезорієнтували криза, пов’язана з пандемією коронавірусу, введення карантинних обмежень та зменшення економічної активності в країні. Частина ОСББ, які готувалися до подання документів — через кризу дійсно призупинили цей процес.

Для порівняння:

- у Польщі за перші 5 років участь у Програмі взяли трохи більше 700 будинків (150 ОСББ та більше 500 будинків в кооперативах), а за перший рік  — декілька десятків (4 ОСББ та 28 кооперативи).

- у Литві за перші 7 років діяльності фонду учасниками програми стали 479 багатоквартирних будинків

Про найближчі перспективи

Разом з партнерами та експертами ми постійно вдосконалюємо Програму “Енергодім”.

На сьогоднішній день ми переглядаємо Стратегію Фонду, визначаємо нові напрямки та пріоритети на найближчі кілька років.

Водночас, найпріоритетнішими, серед визначених раніше завдань, залишаються:

- вдосконалення умов Програми “Енергодім”: найближчим часом буде  затверджено та введено в дію перелік змін, які спрощують процедури взаємодії ОСББ з Фондом та дають старт для професійного  супроводу проектів;

- покращення сервісу для ОСББ-клієнтів: розпочато роботу для запуску ІТ-платформи, через яку можна буде подавати заявки онлайн. Також створюємо Help-desk для клієнтів;

- затвердження/адаптація місцевих програм фінансової підтримки ОСББ, адже без зусиль місцевої влади масштабна енергомодернізація житлового фонду неможлива.

Також продовжуємо працювати над операційною ефективністю та розвитком команди.

Сьогодні Фонд знаходиться на початку нової віхи розвитку.

Нам дуже пощастило, що в організації зібралися люди, які (пройшовши суворий конкурс) добре “спрацювалися” і зробили запуск цього унікального державного стартапу надзвичайно швидко. А тому - попереду нові проекти, нові перемоги! Ми дійсно повинні стати новітнім стартапом, що увійде в історію сучасної України.

Що сказати експертам?

І перша, і друга група профільних експертів наводять свої аргументи щодо якості роботи Фонду за ці два роки. З одного боку можна погодитися з тим, що Україна загальмувала, запізнившись із стартом термореновації будівель на 30 років. А з іншого боку, дійсно факти підтверджують, що український Фонд енергоефективності запустився в рази швидше, ніж подібні аналоги з кордоном.

Наприклад, польський фонд почав видавати гранти лише через п’ять років з моменту прийняття спеціалізованого закону (і за перший рік дії Програми всього декілька десятків будівель долучилися до Програми: 4 OCББ i 28 кооперативів), а у Литві на нормальні темпи модернізації вийшли лише через сім років, змінивши операційну модель.  

Зараз ми з командою розуміємо, що тільки постійне вдосконалення нашої діяльності та систематична комунікація з усіма зацікавленими сторонами в процесах становлення енергоефективного житлового фонду може задовільнити багато завищених (але актуальних) очікувань.

Ми готові до нових викликів і — однозначно впевнені в тому, що найближчі роки роботи Фонду покажуть реальні та максимально вимірювальні результати.

[1] Йдеться про обов’язковий енергоаудит, розробку проектної документації її експертизу, технічний та авторським нагляд, сертифікацію енергоефективності будівлі та верифікацію (перевірку результатів) проекту.