Чому на український ринок деревини чекає ціновий обвал
Ціни на деревину в Польщі, Німеччині, Чехії вже котяться донизу. І це тільки початок. В Україні буде те саме.
Невдовзі на українських лісівників чекають неприємні новини. Точніше перші тривожні дзвіночки лунають вже зараз, і тільки від кроків самого ДП «Ліси України» залежить, чи не стануть вони дзвонами на сполох. Світова індустрія продукції з деревини увійшла в тривалу рецесію. Попит на деревинні будівельні матеріали, плити, меблі неухильно скорочується. Не тільки українські виробники, а й підприємства Євросоюзу вже працюють у збиток. Фабрики зменшують ціни на готову продукцію, щоб втримати клієнтів із числа великих ритейлерів. А ціни на деревину в Польщі, Німеччині, Чехії вже котяться донизу. І це тільки початок.
Коливання ринку продукції з деревини – річ циклічна. Кількарічні депресивні періоди тотального зниження попиту на продукцію змінюються квітучими роками ажіотажу. Крайнім на сьогодні піком попиту були 2020-2021 роки. Якраз у цей період ізольовані через карантин мешканці багатих і прогресивних країн Європи та Америки почали перейматися проблемами недостатньої кількості квадратних метрів власного житла та старими меблями у них. Як наслідок – попит на будівельні матеріали з деревини та нові меблі зростав шаленими темпами. Навіть українську дошку за кордоном розмітали за будь-якими цінами. Експорт меблів зростав не тільки в Україні.
Але все хороше рано чи пізно закінчується. Спочатку ринок наситився необхідними обсягами продукції, а потім розпочалась повномасштабна війна росії та України, енергетичний шантаж Європи путіним. До цього додались економічні проблеми в Китаї та просідання ринку в США. У підсумку пересічний європеєць почав більше перейматися проблемами опалення, загальної економіки коштів, ніж ремонтами.
Здавалось би, до чого тут ліси і лісники? Треба розуміти, що лісова галузь - це лише перша ланка великої індустрії продукції з деревини. Ланка, яка вирощує і постачає сировину деревообробниками. А вони, в свою чергу, постачають перероблений пиловник, плитні матеріали меблевиками та будівельникам. Немає попиту і хорошої ціни на будівельні матеріали - не буде того ж самого і на деревину. Це закони ринку, фундаментальні засади вільної економіки, перевірені часом.
Вже зараз переробники в Польщі, Німеччини, Чехії працюють у збиток. Інколи він становить 10%, а часто і більше. За рахунок внутрішніх резервів, повторного використання деревини зменшують вартість готової продукції, щоб хоча б щось продавати. Чи потрібна їм у таких умовах дорога деревина? Однозначно ні. Із деяких позицій ціна деревини в Європі вже впала більш ніж на 5%. І це тільки початок. Наприклад, деякі польські переробники ухвалюють рішення не вибирати законтактовані піврічні обсяги деревини за старими цінами. Адже її не можливо буде переробити без великих збитків. Вигідніше сплатити 10% штрафу за зрив контакту і зупинити виробництво до моменту, доки польські лісівники не зменшать ціни.
Така тривожна ситуація - в безпечні Європі, де немає війни, проблемної логістики і головне - жодних питань щодо легальності походження деревини і сертифікації. В українських переробників всі ці проблеми є.
Тим часом українських ринок завмер. Попри значне падіння попиту в Україні та за кордоном, ціни на деревину не тільки не зменшуються, а й за деякими позиціями (фансировина) зросли. Чому? Адже попит мав би впливати на рівень пропозиції. Але в Україні пропозиція формує попит. Відповідно до офіційних даних, заготівля деревини в Україні впала майже на половину. Якщо в 2019-2021 роках лісівники заготовляли 19-20 мільйонів кубометрів деревини, то минуло року вийшло трішки більше 13 мільйонів. Прогнози на цей рік не більші. Найбільше падіння - саме стосовно найбільш дохідних для лісгопів лісоматеріалів круглих, з яких виробляють дошку, бруски, фанеру, шпон.
Тобто в українських реаліях через суттєве скороченні з різних причин на ринок потрапляє все менше деревини. А механізм коригування ціни, очевидно, не працює ефективно. Спочатку переробники, щоб вижити, змушені були торгуватися і купувати деревину навіть за вищими цінами. Але запас міцності у багатьох витрачено. Тому чимало переробників просто зупинились. І мова йде не тільки про малі пилорами. З початку літа зупинились великі холдинги в ключових центрах деревообробки. Ніхто нічого не купує і не переробляє. А ті, хто купив деревину, не поспішає її переробляти, бо склади завалені готовою продукцією.
Невиправдано дорога деревина не потрібна ні в Україні, ні в Європі. Там місцеві лісівники не знають, куди подіти свою сировину.
Що далі? Закони ринку невблаганні. Падіння цін простежуватиметься у всіх трьох ланках переробки. І воно буде достатньо тривалим. Чи готові до цього українські лісівники? Чи вистоять переробники, якщо на ринку буде тільки дорога деревина? За які кошти житимуть тисячі працівників зупинених переробних підприємств? З чого фінансуватимуться видатки місцевих громад, де деревообробний бізнес є бюджетоутворюючим? Чим платитимуть заробітну плату працівникам лісогосподарських підприємств? Питань багато. І відповіді на них треба шукати всім трьом ланкам переробки разом.
Що робити? Вже зараз лісова галузь має нарощувати обсяги заготівлі. Ніхто не говорить про якісь екстраординарні показники. Достатньо хоча б вийти на довоєнний рівень, за виключенням втрати можливості заготівлі на замінованих територіях.
З більшим обсягом сировини на біржових торгах ринок відкоригує ціну до ринкової. Так, вона буде меншою. Але за рахунок більших обсягів лісівники зможуть зберегти рівень доходів від продажу деревини. Тим часом переробні підприємства зможуть запуститися та формувати стабільний попит на деревину не тільки в цьому році, а й у наступному. Україна отримуватиме стабільні надходження від експорту продукції з високою доданою вартістю, місцеві бюджети - ПДФО, а державний бюджет - податки для фінансування Сил Оборони України.
- Трансплантація органів в Україні: відродження надії чи етичний виклик? Дмитро Зенкін вчора о 16:40
- Американські спонсори російського тероризму Володимир Горковенко 11.01.2025 23:52
- Китайські електрокари та регуляторна політика ЄС: чи є шанс у Європи вийти з кризи? Олексій Гнатенко 11.01.2025 12:47
- Перший президент США, який вступить на посаду із судимістю Світлана Приймак 10.01.2025 17:36
- Советы по обжалованию штрафов за отсутствие военного документа Віра Тарасенко 10.01.2025 17:16
- Три покарання за одне порушення – це абсурд. Маємо залишити одне адекватне Галина Янченко 10.01.2025 16:03
- Колективний договір як гарант трудових прав: практика, виклики, і закордонний досвід Дмитро Зенкін 10.01.2025 15:18
- Фактична перевірка податковою і місце її проведення Леся Дубчак 10.01.2025 13:57
- Про пенсії і справедливісь Андрій Павловський 10.01.2025 12:44
- 50% піратських сервісів – російські. Яку загрозу це становить для українців? В’ячеслав Мієнко 10.01.2025 10:00
- Нові правила ліцензування у 2025 році: що зміниться для бізнесу? Юлія Мороз 10.01.2025 09:49
- Як ірландський досвід (не)резонує українську драму Ірина Голіздра 09.01.2025 16:38
- Опіка над майном безвісно відсутніх осіб: як законодавчі зміни змінюють реальність? Світлана Приймак 09.01.2025 14:21
- Інновація у збереженні енергії в епоху ВДЕ Олексій Гнатенко 09.01.2025 11:37
- Міжнародна енергетична співпраця: виклики, можливості та юридичні аспекти Ростислав Никітенко 09.01.2025 11:36
-
Таки вся Одеса за це пересварилась. Що одесити думають про деколонізацію
49877
-
Від волонтерства до бізнесу: як ветлікар став партнером Нової пошти у прифронтовому місті
Бізнес 4305
-
На Миколаївщині відкрили новий митний термінал – фото
Бізнес 4151
-
Крайня північ України. Новгород-Сіверський – місто, де говорять про обстріли, ціни та "ждунів"
3393
-
Як Ілон Маск перетворює соцмережу Х на політичний інструмент
Думка 2571