Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
13.05.2022 10:31

Післявоєнна "Нова позашкільна освіта"

Експерт з освіти

Криза, викликана військовими діями, оголила нові проблеми різної спрямованості та глибини.

Військова агресія Росії проти України, яка розпочалась 2014 року і посилилась 2022 року, спричинила зміни в соціальній, економічній, гуманітарній сферах, зокрема в освітній галузі. 

Сфера освіти, яка пройшла випробування карантинними обмеженнями через пандемію коронавірусної хвороби, в чомусь була готова до викликів воєнного стану. З іншого боку криза, викликана військовими діями, оголила нові проблеми різної спрямованості та глибини. 

Не виключенням тут є і система позашкільної освіти України, адже вона, що переживала випробування і в довоєнну епоху, виявила стійкість в нових умовах. Озвучена (стара і нова) проблематика потребує вирішення після відновлення суверенітету України над територіями, які перебувають під контролем держави-агресора, шляхом впровадження заходів, які пропонуємо узагальнити під назвою "Нова позашкільна освіта". 

Для кого робимо? 

Ключовим замовником освітніх послуг у сфері позашкільної освіти є дитина та його родина. Задача громад і загалом українського суспільства - надати замовнику той спектр послуг, який має задовольнити й замовника, і громаду, і державу в цілому. Для цього нам потрібен новий інструментарій.  

В еру діджиталізації нам потрібні цифрові застосунки, які можуть в режимі реального часу узагальнити інформацію про бажані напрями неформального навчання, певний бекграунд (здобутки тощо) дитини у формальному навчанні (школа, училище, університет), виявлені профорієнтаційною роботою схильності та прогнозування розвитку ринку праці в громаді/регіоні/Україні/Світі. 

Безперервний сталий розвиток особистості/сім'ї/громади/регіону є запорукою успіху України й цивілізованого Світу, а тому задача держави максимально задовольнити попит і інтерес на освіту кожної бажаючою особи. В цьому і є ключовий інтерес держави, як і сфери її безпеки - соціальної, інформаційної та військової. 

Україна в умовах прямої та гібридної агресії, сплачуючи надвисоку ціну за свою незалежність, винесла для себе урок про необхідність суттєвого інвестування в людський капітал - особливо у названих вище сферах безпеки. 

Гарантоване державою фінансування сфер військово-патріотичного виховання, громадянської освіти, науково-технічного напряму позашкільної освіти мають розглядатись окремими від сфери освіти рядками, неухильно забезпечуватись фактичними видатками на них, що належить до сфери національної безпеки. 

Отже, Нова позашкільна освіта має враховувати у першу чергу інтереси особистості нерозривно від комплексу пов'язаних з цим даних, а також забезпечувати основу національної безпеки України. 

Що і як робимо? 

Україна потребує предметного і системного дослідження щодо змін, яких потребує українське суспільство у сфері освіти. Окремим складником системи освіти України є позашкільна освіта - саме тому цій тематиці має бути присвячено окремий розділ опитування. 

Важливим є врахування змін, які стосуються кожного окремого напряму позашкільної освіти. Однак вже зараз зрозуміло, що акцент необхідно робити на діяльнісному навчанні, практичній складовій, що продемонструвала наша воєнна сучасність. 

Пластовий, скаутський, військово-патріотичний, науково-технічний та туристсько-краєзнавчий (профіль "спортивний туризм") напрями мають бути забезпечені фінансуванням коштом освітньої субвенції як такі, що сприяють довійськовій підготовці вихованців, пройти шлях оновлення програм та набути більш суттєвої фінансової підтримки з боку територіальних громад (матеріально-технічна база як то вишкільні центри, спорядження, форма, технічні засоби тощо). 

Художньо-естетичний та еколого-натуралістичний напрями мають пройти шлях поглибленого моніторингу, ревізії навчальних програм і модернізації як наслідок дискусії дотичних фахівців (відмова від застарілих форм і засобів). Високі вимоги здобувачів мають взяти гору над звичкою педагога. У сфері освіти ми вчимось навіть коли навчаємо. 

Також є необхідним створення цифрового застосунку-конструктора, який би міг синтезувати та оновлювати компоненти навчальних програм (грифованих або затверджених педрадою державних закладів позашкільної освіти) під потреби груп здобувачів позашкільної освіти, які мають свої особливості. 

Зрештою, діти України та їхні батьки потребують інформаційної кампанії з популяризації діяльності центрів позашкільної освіти незалежно від організаційних форм і форми їх власності. Головне - що і як, а не де (особливо в умовах набираючого обертів дистанційного навчання - щоб скептики не наводили серед контраргументів). 

На виході ми маємо отримати "нового українця" (дитину-патріота-інноватора), готового підкорювати світ, що швидко змінюється, з портфоліо, в якому відображено його шлях, здобутки, наміри, прагнення, готового до подальшого навчання та фахової самореалізації. 

Коли і чиїм коштом? 

Вже зараз, попри триваючі бойові дії, необхідно готувати план перетворення всіх сфер суспільного життя, освіти зокрема, запускаючи підготовчий механізм з дослідження проблематики та перспектив освітньої галузі. 

Ми маємо віддати данину пам'яті колег, яких втратили у гіркий час російсько-української війни, та порахувати збитки, завдані агресором закладам позашкільної освіти, багато з яких навіть ставали прихистком для українських родин, які цього потребували. 

Кожна громада має визначити для себе з огляду на свої можливості та прагнення - будувати палац дитячої та юнацької творчості чи освітньо-культурний простір (гуманітарний центр) громади, не упускаючи тут думку замовника (дітей і батьків). 

Держава має надати весь можливий інструментарій для розвитку позашкільної освіти - від освітньої субвенції в перші повоєнні роки в регіонах, які зазнали людських і матеріальних втрат, до легалізації різних форм матеріального заохочення освітян в залежності від спроможності громади - підвищуючі коефіцієнти, дотації на здобуття освіти у гуртку за вибором дитини/батьків. 

Євроінтеграція у галузі освіти має і повинна відбуватись під акомпанімент фінансової автономії - сприяти повоєнній відбудові можуть європейські партнери у фінансовому вимірі, а також громади України, що за умов побратимства та добросусідства можуть допомогти стати партнерам "на ноги". 

Отже, вже зараз необхідно узгодити план дій у тактичній та стратегічній перспективі, а після нашої Перемоги невідкладно їх реалізовувати за умов організаційно-правової та фінансової підтримки, наданої внутрішніми і зовнішніми партнерами. 

Замість післямови 

Цей текст публікується для суспільної дискусії серед фахівців, дотичних до сфери освіти, а також серед освітян-управлінців, батьків здобувачів позашкільної освіти та, можливо, навіть їх дітей. Пропозиції та результати обговорення будуть передані робочій групі Міністерства освіти і науки України для врахування під час обговорення комплексної програми оновлення сфери освіти України.  

Критика та слова підтримки приймаються на електронну пошту (електронна пошта в авторському профілі).

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи