Скасували продаж іпотечної квартири та повернули нерухомість клієнту

У цьому кейсі кредитор знехтував правами боржника та продав іпотечну нерухомість в обхід установлених процедур. Розкажу, як ми з командою поновлювали справедливість у суді.

Кредитні відносини легко стають поживним ґрунтом для конфліктів. Тим важливіше діяти винятково у межах укладеного договору та норм закону. Це стосується обох сторін.

У нашому випадку кредитор знехтував правами боржника та продав іпотечну нерухомість в обхід установлених процедур. У цьому кейсі розкажe як ми з командою адвокатів поновлювали справедливість у суді.

Чому виник конфлікт

У 2008 році наш клієнт взяв кредит у банку. Як забезпечення він передав в іпотеку свою квартиру. Згодом у клієнта виникла заборгованість у понад 500 тис. грн. У 2013 році суд стягнув з нього цю суму, а судове рішення пішло у виконавчу службу.

У 2020 році заборгованість становила вже 357 тис. грн. Державний виконавець постановив відраховувати із заробітної плати клієнта 20 % до погашення всього зобов’язання. Тобто людина продовжувала гасити заборгованість.

Наприкінці 2021 року наш клієнт отримав від банку повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором. Простими словами його борг «продали» фінансовій компанії.

Ще один неприємний сюрприз очікував клієнта у червні 2022 року. Випадково з’ясувалося, що його іпотечна квартира продана. За даними з Держреєстру його нерухомістю вже пів року володіє інша особа. Новий кредитор звернув стягнення за іпотекою без відома клієнта.

Що ми зробили для клієнта

До того як звернутися до нас, клієнт встиг програти суд першої інстанції. Він намагався визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, щоб повернути своє майно. Натомість місцевий суд встав на бік кредитора.

Тоді клієнт звернувся до нас. Нашою задачею було підготувати апеляційну скаргу, не відступаючи від правової позиції у первинному позові. Тож ми зробили акцент на важливих доказах і фактах.

• Наголосили, що за Іпотечним договором квартира може бути продана в рахунок боргу лише за умовиукладення окремого договору з власником житла. Про це свідчив окремий пункт угоди;

• Нагадали, що за нормами ЗУ «Про іпотеку» іпотекодержатель (кредитор) має письмово повідомити іпотекодавця (нашого клієнта) про продаж квартири за 30 днів до укладення такої угоди. Натомість клієнт не отримував від кредитора таких повідомлень у належній формі;

• До продажу квартири новий кредитор пред’явив вимоги клієнтові про погашення боргу у понад 2 млн грн. Хоча такий розмір заборгованості нічим не підтверджено.

Усі ці аргументи ми виклали в апеляційній скарзі та навели відповідні докази з матеріалів справи. Цим ми підсилили позицію клієнта та звернули увагу апеляційної інстанції на помилковість попереднього судового рішення.

Що вирішив суд

Суд апеляційної інстанції дослухався до наших доводів та задовольнив вимоги нашого клієнта. Договір купівлі-продажу було визнано недійсним, а квартиру витребували від нового власника. Так клієнт повернув свою нерухомість та захистив свої права.