Торгові марки у Китаї

КНР - не лише територія масового виробництва дешевої продукції, це також і величезний за своїм об'ємом ринок. Найвідоміші торгові марки це усвідомлюють, тому разом з іншими змагаються за частку китайського ринку, незважаючи на постійний ризик, що виклик

КНР - не лише територія масового виробництва дешевої продукції, це також і величезний за своїм об'ємом ринок.

Найвідоміші торгові марки це усвідомлюють, тому разом з іншими змагаються за частку китайського ринку, незважаючи на постійний ризик, що викликаний китайською підробкою у промислових масштабах. Підробка - це 16-мільярдна USD промисловість Китаю.

Виявлення підробок у Китаї протягом останніх 10 років - це побічний ефект швидкого економічного розвитку цієї східної країни. Зростаюча хвиля експорту підробок також відображає китайську спроможність продавати майже будь-що за найбільш конкурентноспроможну ціну у світі. Напевно, не є секрет, що найкращими у галузі «менеджменту підробок» є саме китайські фахівці.

Особливості захисту прав інтелектуальної власності у Китаї

У Китаї як і в інших країнах, власники торгових марок можуть переслідувати порушників у цівільному (зазвичай задля компенсації і попередження майбутніх порушень), адміністративному або кримінальному порядку. Хоча кількість справ щороку зростає, китайські суди розглядають лише незначну частину таких справ, що пов’язані із підробками. Фактично боротьба із підробкою зводиться до конфіскації партій підробок і накладання штрафів такими адміністративними органами як Загальна митна служба, Державна адміністрація промисловості і торгівлі, Бюро технічного нагляду. Очевидно, що більшість піратів усвідомлюють небезпеку таких економічних санкцій як деякі видатки ведення бізнесу, в той час як власники торгових марок вважають, що ці ходи мають незначний ефект. Факти свідчать, що, наприклад у 2001-2002 рр. число засуджених Вищим республіканським судом Китаю за підробку становило 187 порушників, що становить менше одного процента десятків тисяч справ за якими було накладено адміністративне стягнення. За останні роки ця цифра значно зросла. Так, станом на 15 квітня 2008 число засуджених судом за порушення прав інтелектуальної власності становило більше 4300 чоловік, що на 23 % процента більше ніж минулого 2007 року, тобто динаміка розгляду судових справ інтелектуальної власності значно зросла. У 2011 році сильно збільшився державних контроль за використання інтелектуальної власності у КНР, майже уп'ятеро і збільшилася кількість карних справ. Влада піднебесної змінює стратегію країни та її імідж. Виходить, варто готуватися і нам...

Безплатний доступ до китайських баз торгівельних марок

Патентним відомством КНДР було прийнято рішення про надання вільного доступу до баз даних торгових марок, що є важливим кроком у боротьбі з порушенням законодавства в цій сфері. До такої активізації в галузі законотворчої діяльності призвів інцидент, що мав місце в квітні 2006 року в одному з торгівельних центрів Шанхаю. Проти порушника було висунуто звинувачення у продажі підроблених сумочок за ціною 4,94 Євро, в той час, як нормально вони коштують 891 євро. За рішенням суду, увесь товар було знято з продажу.. Нагадуємо, що доступ до бази "Зареєстровані В Україні знаки для товарів та послуг" Укрпатента досі платна... Проте, чи наш ринок щодо порушень прав інтелектуальної власності Вам не схожий на "китайський"? Хіба що реально засуджених за порушення цих прав у сотні разів менше в Україні... напевно не тому, що не порушують, а з інших причин.

Особливості закону про торгівельні марки Китаю.

Закон про торгові марки КНДР, загалом, відповідає вимогам світового законодавства про торгівельні марки. Так, згідно статті 6 китайського Закону встановлюється вимога зареєструвати торгову марку відносно визначених державою товарів та послуг, в іншому разі такі товари та послуги не можуть бути випущені на ринок. Місцева адміністративна влада згідно статті 47 в разі відсутності реєстрації такої торгової марки у визначений період, може вимагати такої реєстрації та накладати штрафи в разі невиконання даних вимог. Це накладає додаткову відповідальність виробника або надавача послуг перед споживачем щодо товарів або послуг, що ним пропонуються. В українському законодавстві такої вимоги немає. Згідно Закону України "Про захист прав споживачів" щодо маркування товарів вказано, що товари повинні маркуватися із зазначенням найменування або торгового знаку, тобто немає однозначної вимоги щодо обов’язковості реєстрації знаку, як і прямої відповідальності за відсутність зареєстрованого Знака.

Позначення, що не можуть бути зареєстровані у якості знаків для товарів та послуг згідно китайського Закону більшою мірою схожі до положень вітчизняного Закону "Про захист прав на знаки для товарів та послуг". Особливістю є те, що китайський законодавець передбачає неможливість реєстрації торгової марки, що тотожна або схожа із символами або позначеннями Червоного Хреста або Червоного Півмісяця, що зайвий раз відображає політичне ставлення КНДР до основних релігійних конфесій (християнства та мусульманства).

Процедура розгляду та прийняття рішення про реєстрацію торгової марки у КНДР передбачає згідно ст.27 винесення попереднього рішення про реєстрацію торгової марки на основі відповідності положенням Закону та попередньої публікації відомостей про ТМ. Будь-яка особа протягом трьох місяців після публікації згаданих відомостей може подати заперечення щодо реєстрації торгової марки. В разі відсутності заперечень протягом цього періоду видається свідоцтво та здійснюється остаточне публікування відомостей. Дана процедура дає можливість суб’єктам господарської діяльності відстежувати порушення прав на свої торгові знаки та отримувати оперативну інформацію про реєстрацію торгових марок.

Державна адміністрація промисловості і торгівлі Китаю є органом, що керує та здійснює контроль за діяльністю установи щодо реєстрації торгових марок Китаю, Апеляційної палати, адміністративних органів, що покликані стояти на захисті законних інтересів власників торгових марок та сприяти веденню чесного конкурентного бізнесу. Даний факт свідчить про принцип єдності владних структур у сфері інтелектуальної власності у КНДР. В Україні ж, Антимонопольний комітет, наприклад, підпорядкований Президенту України та підзвітний Верховній Раді Україні. Державний департамент інтелектуальної власності підпорядкований Міністерству освіти і науки України. Державна служба по боротьбі з економічними злочинами – МВС України. Це неузгодження влади веде до неузгодженості в законодавстві та виникненні правових колізій. А декларована співпраця державних органів із захисту інтелектуальної власності такою (декларованою) і залишається.

Як бачимо, останніми роками Китай веде активну діяльність у сфері захисту торгових марок, що яскраво відображено у положеннях законодавства країни та узгодженості відповідних владних структур усіх рівнів, що, на сьогодні, дозволяє суттєво збільшити рівень захисту торгових марок та здійснювати контроль за управлінням торгових марок. Нещодавно, приміром, влада Китаю припинила діяльність понад 700 підприємств за недотримання останніми прав інтелектуальної власності та вимог до якості продукції, що ними випускалася. Може, Китай готується до принципово нового позиціонування на світовому ринку, приміром, як країна з продукцією бездоганної якості... Принаймні, складається враження про саме таке позиціонування. Цікаво, яке позиціонування обрала для себе наша Держава? Ще цікавіше, чи взагалі у когось складається враження про те, що воно все-таки у Держави Україна є ?..