Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.

Про ефективність досудового розслідування починаєш думати, коли стикаєшся із її відсутністю.

2 березняу Хмельницькому на базі Національної академії Державної прикордонної службиУкраїни ім. Богдана Хмельницького відбулась науково-практична конференція«Актуальні проблеми кримінального права, процесу, криміналістики таоперативно-розшукової діяльності». 
  
У своїйдоповіді я торкнувся проблем забезпечення права потерпілого на ефективнедосудове розслідування. На в ибір теми вплинула не щодавно прочитана книга Мартіна Хайдеггера«Час і буття», у якій автор намагається дати визначення такій категорії, як«ніщо». На думку Хайдеггера, ніщо нівелює цінності. Я подумав, коли читав цюкнигу: та це ж не про філософію і не про екзистенціалізм. Це про кримінальнийпроцес. Є ефективність досудового розслідування, як цінність, і єнеефективність слідчого, яка цю цінність нівелює. Тут і філософії не требавигадувати, ніщо поруч. Так з’явилося бажання поділитись своїми роздумами ізколегами на конференції. 
  
Нижченавожу тези свого виступу. 
  
Що слідрозуміти під ефективністю досудового розслідування і як розрізнити, у якійсправі розслідування є ефективним, а у якій неефективним? 
  
П риходит ь напам'ять інтерв’ю із НазаромХолодницьким, підготовлене журналістами каналу 1+1 у квітні 2017 року. Керівник Спеціалізованоїантикорупційної прокуратури показує свою квартиру, орбітрек і гардероб.

 Журналістка Дар’я Щаслива питає про результати роботи антикорупційноїпрокуратури, скількох корупціонерів уже посадили. Холодницький розповідає проте, які справи розслідуються. Далі журналістка ставить питання про результати усправах Насірова, Охендовського, Демчини, Онищенка та інших, на які прокурор розповідає,як затягують із розглядом справ у судах, на що прокурори не можуть впливати.Відповіді прокурора більше видаються за відмовки. Дар’я Щаслива питає Холодницького, чи вважає вінтаку роботу протягом року ефективною. На що той відповідає, що так, але якщотакий стан збережеться і протягом 2018 року, то він матиме питання і допідпорядкованих йому прокурорів, і до себе особисто. 
  
Значить,ефективною є робота Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, завизначенням НазараХолодницького. Чи була такою майже рік тому. 
  
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить відповідіна питання, яке розслідування слід вважати ефективним. Натомість є норми, уяких вказується про «неефективне досудове розслідування». Так, п рокурор, здійснюючи нагляд задодержанням законів під час проведення досудового розслідування у форміпроцесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений ініціювати перед керівником органудосудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведеннядосудового розслідування та призначення іншого слідчого у випадку неефективногодосудового розслідування (п. 8 ч. 2 ст. 36 КПК України). Керівник органудосудового розслідування уповноважений відсторонювати слідчого від проведеннядосудового розслідування вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або звласної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншогослідчого у разі неефективного досудового розслідування (п. 2 ч. 2 ст. 39 КПКУкраїни). 
  
У зв’язку із цим пригадується крилатий вислів суддіВерховного суду США Поттера Стюарта щодо справи «Джакобелл і спроти штат у Огайо» , у якій на директора театру було накладено штраф за публічний показкінофільму, забороненого для показу у штаті Огайо через його порнографічнийзміст. Верховний суд мав визначити, чи був цей кінофільм порнографічним. СуддяСтюарт зазначив, що не знає, як визначити порнографію, але зрозуміє це, колипобачить саме її: «Впізнаю, коли побачу!» 
  
Те ж саме і з ефективністю досудовогорозслідування, критеріїв якої у нормативно-правових актах нема. Парадоксполягає у тому, що про ефективність досудового розслідування починаєш думати,коли стикаєшся із її відсутністю.

 Доводиться більше говорити пронеефективність, аніж ефективність досудового розслідування. Хоча критеріївнеефективності також нема. Та все ж ми можемо визначити, коли стан досудовогорозслідування у конкретному кримінальному провадженні не дозволяє назвати йогоефективним. Особливо чутливим до цього є потерпілий, який розраховує на отриманняслідчим результатів розслідування. Натомість неефективність досудовогорозслідування означає, що результатів розслідування нема, або їх замало, щобговорити про збір слідчим доказів, достатніх для розкриття злочину.Констатування неефективності проведеного розслідування означає, що результатіву майбутньому годі очікувати. 
  
Ефективність досудового розслідування визначається якістюроботи слідчого. Прокурор і керівник органу досудового розслідування покликаніслідкувати за тим, щоб досудове розслідування було ефективним. Щоб визначитидосудове розслідування як ефективне чи неефективне, прокурор і керівник органудосудового розслідування повинні бути у певному відношенні до ефективності.Вони мають висловити свою позицію стосовно роботи слідчого і що слід зробити,аби розслідування було ефективним. Ця позиція має якісно відрізнятись від того,що зробив слідчий, якщо досудове розслідування за визначенням прокурора абокерівника органу досудового розслідування є неефективним. Однак, як видно зізмісту статей 36 і 39 КПК України, із того, що прокурор і керівник органудосудового розслідування можуть зробити, це відсторонити слідчого відрозслідування і призначити іншого слідчого. Чи достатньо цього для того, щобстан розслідування із неефективного став ефективним? Очевидно, що гарантійцього нема. Було б логічним визначити причини неефективного розслідування, абиінший слідчий міг вжити заходи для зміни стану розслідування. 
  
Отже, застосування вказаних повноважень прокурора ікерівника органу досудового розслідування залежить від тлумачення ними поняттяефективності досудовогорозслідування . За відсутностінормативно-правового визначення цього поняття ваги набуває суб’єктивний фактор– знання, досвід, особисті переконання, світогляд прокурора і керівникаоргану досудового розслідування. Від їх рішення багато у чому залежать праваінших учасник ів кримінального провадження , в першу чергу – потерпілого. 

Але КПК України не передбачає можливостіоскаржити рішення, дії чи бездіяльність керівника органу досудовогорозслідування. Тому звернення до нього щодо неефективної роботи слідчого насьогодні у переважній більшості випадків не є дієвим. 

На мою думку, потерпілий повинен матидоступ до процедури, яка покликана визначити роботу слідчого як ефективне чинеефективне розслідування. Адже потерпілий не вправі задавати слідчому питання,які стосуються розслідування, зокрема, про версії, планування розслідування,причини невжиття кримінально-процесуальних заходів тощо. Натомість потерпілийзацікавлений у розслідуванні злочину і може надавати слідчому допомогу щодоорганізаційних питань розслідування. 

До таких процедур слід віднести розглядпрокурором і керівником органу досудового розслідування звернення (скарги) щодонеефективності досудового розслідування за участі потерпілого і слідчоговідповідно до п. 8 ч. 2 ст. 36, п. 2 ч. 2 ст. 39 КПК України. Іншоюформою, передбаченою Положенням про органи досудового розслідуванняНаціональної поліції України, мала б бути участь потерпілого,слідчого, керівника органу досудовогорозслідування у службових розслідуванняху Головному слідчому управлінні та слідчих управліннях головнихуправлінь Національної поліції в областях та місті Києві. Та все ж це відомчіперевірки, у яких не виключається упереджене ставлення до потерпілого.Потерпілий не повинен залежати від відомчих уподобань керівників правоохороннихорганів. Більш дієвим видається законодавче запровадження підстави для відводуслідчого у разі неефективного досудового розслідування. 
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net