Відсутність штатного закупівельника в ЗСУ: втрачені можливості для забезпечення армії
Закупівлі в армії зазвичай не сприймаються як окрема функція, що потребує професійного підходу, і це призводить до проблем з витрачанням коштів.
Власні кошти дозволяють військовим частинам покривати критичні потреби, які не повністю забезпечуються централізовано, такі як дрони, системи РЕБ, автотехніка та інше. Однак є нюанс: ці кошти потрібно не лише ефективно конвертувати в необхідні ресурси, а й зробити це в повній відповідності до численних норм законодавства, що постійно змінюються.
Закупівлі для будь-якого державного замовника, зокрема військової частини, здійснює уповноважена особа (УО), як того вимагає закон. УО зазвичай призначається з числа фахівців із закупівель (посада закупівельника є в більшості організацій). Якщо обсяги закупівель невеликі, цю функцію може виконувати інший працівник, поєднуючи її зі своїми основними обов’язками. Зауважу, що при суміщенні такої роботи працівнику повинна нараховуватися додаткова оплата.
Тепер про невтішне. Минулого року військові частини витратили 52 мільярди гривень, але навіть при такому обсязі витрат в армії фактично немає штатного фахівця із закупівель! Уся специфічна робота з документального оформлення, планування та звітування за закупівлями лягає на плечі сумісників — начпродів, діловодів, фінансистів, бухгалтерів та інших, і це без жодної додаткової оплати, адже посади закупівельника просто не існує.
Логічним рішенням було б введення посади закупівельника до штату ЗСУ: цього вимагає закон, і закупівлі проводяться регулярно та у великих обсягах — така посада повинна бути, принаймні у підрозділах із високим об'ємом закупівель. Чому ж це питання досі не вирішено?
Військове керівництво посилається на нестачу персоналу для укомплектування бойових бригад як на основну перешкоду, що, безумовно, є серйозною проблемою. Однак, на мою думку, ситуація має глибше коріння: закупівлі в армії традиційно не сприймаються як окрема функція, яка вимагає професійного підходу. Закупівельну діяльність розглядають як щось, що "виконається само собою" — наче купівля проста справа, якщо є кошти. Цей підхід схожий на побутовий шопінг: зайшов у магазин, вибрав товар — і питання закрите. Проте це хибне уявлення.
Витрачання бюджетних коштів значно відрізняється від особистих покупок. Коли закупівлі здійснюються не для себе і не за власні кошти, а за державний бюджет, підхід змінюється: це не просто процес "купити", а завдання вчасно забезпечити потреби колективу, максимально ефективно використовуючи виділені ресурси.
Давайте розберемося, що ж такого особливого в роботі закупівельника, і чим конкретно займаються уповноважені особи в армії? Основні обов'язки уповноваженої особи, визначені законодавством, такі:
Планування оборонних закупівель, яке включає аналіз потреб і формування плану; вибір процедури закупівлі відповідно до специфіки ринку та предмета закупівлі; організація процесу закупівлі, підготовка документації, проведення тендерів і запитів комерційних пропозицій. Крім того, уповноважена особа має забезпечити рівні та прозорі умови для всіх учасників, об’єктивно визначаючи переможця.
Однак на практиці це лише частина обов’язків. Наша команда провела опитування у 25 бригадах, щоб з’ясувати, на які ще завдання витрачається час уповноважених осіб.
Аналіз відповідей показав, що закупівельник виступає своєрідним «клеєм», який об’єднує весь процес закупівель і координує взаємодію з іншими підрозділами. Він приймає та уточнює заявки, перевіряє документи, здійснює або допомагає з моніторингом ринку, пошуком постачальників, погодженням кошторисів і укладенням договорів. До важливих завдань уповноваженої особи також належать розробка внутрішньої документації для закупівель, збір підписів, узгодження документів із керівництвом.
Багато часу може займати співпраця з органами місцевого самоврядування: листування щодо субвенцій, узгодження договорів, розрахунків і підготовка звітів. Окремий виклик — взаємодія з контролюючими та державними органами, які перевіряють закупівлі чи погоджують договори. Також значну частину часу витрачає вивчення змін у законодавстві, самоосвіта та обмін досвідом з іншими закупівельниками.
Читаючи цей перелік завдань, важко уявити, що хтось може виконувати ці обов’язки без базової професійної підготовки, та ще й у перервах між основною роботою. Нинішня ситуація, коли бракує фахівців і роль закупівельника в армії юридично не визначена, призводить до негативних наслідків. Ось деякі з них:
- Проблеми, на які регулярно вказують органи аудиту: закупівлі за завищеними цінами, закупівля засобів, які залишаються невикористаними, недопостачання та оплата продукції, що не відповідає умовам закупівлі.
- Відсутність чіткого функціонального та правового статусу закупівельника у військовій частині робить його незахищеним і вразливим до можливого тиску з боку керівництва чи внутрішніх замовників, які можуть спонукати уповноважену особу до порушень закону задля просування корупційних інтересів.
- Щоб стати кваліфікованим закупівельником, потрібне ґрунтовне навчання та практичний досвід. Однак через відсутність посади цей процес стає неефективним: УО часто змінюються, і їхні знання та навички не зберігаються у військовій частині.
- Відсутність системної та ефективної закупівельної функції обмежує можливості залучення додаткових фінансів від місцевих громад і благодійників. Окрім труднощів з ефективним використанням наявних коштів, військові частини втрачають потенціал збільшити фінансування та обсяги закупленого обладнання й ресурсів.
Кожна робоча функція потребує належних ресурсів для якісного виконання. Кадрові ресурси, що наразі виділяються на закупівлі у військових частинах (або вважаються виділеними), є недостатніми як за кількістю, так і, що важливіше, за якістю. Розподіляючи закупівельні обов’язки як додаткове навантаження на інших військовослужбовців, ми лише створюємо ілюзію вирішення питання. Така робота може якось рухатися "із горем навпіл", але без фахівця вона не буде виконуватися професійно, що в підсумку призводить до помилок, неефективного використання ресурсів і підвищених ризиків для всієї системи.
- Канбан – проста історія управління запасами Наталія Качан вчора о 23:44
- Справедлива індексація розміру пенсії: ВС зобов'язав ПФ провести індексацію пенсії Світлана Приймак 17.01.2025 15:25
- Без Господарського кодексу: що тепер кардинально зміниться Дмитро Зенкін 17.01.2025 12:34
- План щодо врегулювання конфлікту Володимир Горковенко 17.01.2025 10:29
- Сторічна угода: несподіваний аспект Євген Магда 17.01.2025 06:02
- Чи варто оскаржувати наказ на податкову перевірку після її початку? Світлана Приймак 16.01.2025 15:25
- Лідерство через усвідомлення: трансформація бізнесу Наталія Растегаєва 16.01.2025 13:46
- Свіже рішення у справі щодо захисту митних інтересів України Дмитро Зенкін 16.01.2025 12:34
- Інновації в енергетичному трейдингу: як технології змінюють ринок електроенергії та газу Ростислав Никітенко 16.01.2025 10:06
- Зло не може бути умиротворене, або чому Україна має перемогти Віктор Круглов 15.01.2025 17:52
- Закон про підвищення акцизів на сигарети – це випробування економічної відповідальності Олег Пендзин 15.01.2025 14:27
- Неприпустимість насильства проти адвокатів: випадок у Бучанському ТЦК Світлана Приймак 15.01.2025 14:00
- Масштабування українського бізнесу та чому варто орієнтуватися на експорт Даніелла Шихабутдінова 15.01.2025 12:51
- Європейські спонсори тероризму Володимир Горковенко 14.01.2025 23:46
- Ограниченно пригодные: важные детали о ВВК и мобилизации Віра Тарасенко 14.01.2025 22:01
-
Ексміністр енергетики Литви Неверович очолив наглядову раду Енергоатому
Бізнес 2308
-
Десять тонн на кілометр. Як краматорське підприємство розпочало нове життя на Закарпатті
Бізнес 2045
-
ЄС звернеться за допомогою до короля Бельгії, якщо Орбан ветує продовження санкцій
Фінанси 1890
-
Mocha Mousse — наймодніший відтінок сезону, який він і як його додати до свого образу
Життя 1599
-
Українці повертаються до трудової міграції до Польщі. Біженців залишилось 15% – опитування
Бізнес 1523