Окремі аспекти роботи за сумісництвом керівників державних підприємств
В даній статті з'ясовується, чи можуть керівники державних підприємств працювати за сумісництвом
Фізичним особам, що є керівниками державних підприємств, гарантовано цілу низку різних за своїм змістом майнових та особистих немайнових прав. Чи можуть вказані особи працювати за сумісництвом?
Цілеспрямоване правове регулювання вищевказаного питання здійснюється цілою низкою нормативних актів, що поділяються на закони і підзаконні акти. Зокрема численні аспекти, які стосуються можливості роботи за сумісництвом фізичних осіб, які є керівниками державних підприємств, регламентуються:
1. Конституцією України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (надалі – Конституція України);
2. Кодексом законів про працю України від 10.12.1971 року № 322-VIII (надалі – КЗпП України);
3. Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 року № 76 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій» (надалі - Наказ).
Чинне законодавство, будучи багатогранною системою, водночас гарантує тим чи іншим учасникам правових відносин різні за своєю суттю можливості, яким в свою чергу притаманний майновий чи особистий немайновий характер. Зокрема згідно з нормою, яка закріплена в ч. 1 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Зазначену юридичну можливість національним законодавцем передбачено в інших нормативно-правових актах, що регулюють трудові правовідносини. Зокрема у відповідності до норми, яка передбачена ч. 1 ст. 2 КЗпП України, право громадян України на працю, - тобто право на одержання ними роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір наведеними особами професії, роду занять і роботи, забезпечується державою.
Інші нормативні акти, посідаючи чільні місця в трудовому законодавстві, водночас конкретизують чіткий і недвозначний зміст вищевказаних положень в частині досліджуваного мною питання. Що це означає?
Суб’єктний склад трудових правовідносин є надзвичайно багатогранним. Зокрема безпосередню участь у вищезазначених стосунках дозволено взяти різним за своїм статусом фізичним особам, одними з яких, можна назвати, безпосередніх керівників державних підприємств.
Чинне законодавство не гарантує зазначеним суб’єктам трудових відносин чимало юридичних можливостей. Зокрема у відповідності до правової норми, яка закріплена абз. 1 п. 4 Наказу, керівники державних підприємств, установ, організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів державних підприємств, установ, організацій (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники не мають права працювати за сумісництвом (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності).
Таким чином, з чіткого та недвозначного змісту вказаної юридичної норми випливає ціла низка важливих положень. Зокрема фізичні особи, які керують державними підприємствами, не можуть працювати за сумісництвом.
Але не треба забувати про те, що даному правилу властиві істотні винятки. Скажімо зазначені особи вправі поєднувати свою основну трудову діяльність з науковою, викладацькою, медичною і творчою діяльністю.
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков вчора о 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов вчора о 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13659
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 5548
-
"Якщо заробляємо півтори гривні – щасливі" – власник мережі АЗС
Бізнес 5437
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5198
-
Угода про надра не визнаватиме допомогу США боргом України – Качка
Бізнес 4734