Окремі аспекти, пов'язані з відносинами, що регулюються шлюбним договором

       Національним законодавством передбачено, що подружжя має різні права. Зокрема воно може укласти шлюбний договір. Чи дозволено цьому правочину врегульовувати особисті відносини між подружжям та його дітьми?

    Правове регулювання вищезазначеного аспекту відбувається за допомогою різноманітних нормативно-правових актів. Зокрема юридичну регламентацію відносин, які є безпосереднім предметом врегулювання шлюбного договору, та питань, нерозривно пов’язаних з таким процесом, в свою чергу здійснюють:

-    Головний закон (Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України));

-    звичайні закони (Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. № 2947-III надалі по тексту – СК України).

    Правовий статус будь-якої людини, будучи за своєю суттю багатогранним, водночас включає в себе структурні елементи, одними з яких в свою чергу є різні соціально-економічні можливості. Зокрема згідно з юридичною нормою, яку національним законодавцем закріплено в ч. 1 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності.

    Подібна за своїм юридичним змістом норма передбачена іншими законами. Скажімо, як передбачено юридичною нормою, що отримала своє закріплення в ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. 

    Чіткий і недвозначний зміст вказаних норм в частині всебічного з’ясування відносин, які можуть регулювати положення, охоплені шлюбним договором, конкретизують інші нормативно-правові акти. Що це означає?

   Людина, будучи соціальною особою, водночас вступає в ті чи інші стосунки. Зокрема вона стає безпосереднім учасником сімейних правовідносин.

    Таким стосункам притаманні різні за своїм змістом юридичні особливості. Зокрема у відповідності до юридичної норми, охопленої ч. 2 ст. 7 СК України, вищезгадані стосунки можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками.

    Наведена регламентація стосується дуже різних за своєю суттю правочинів. Зокрема однією з таких правомірних дій визнано шлюбний договір.

    Чинним законодавством передбачено положення про те, що не всі стосунки регламентуються даним правочином. Зокрема згідно з юридичною нормою, яка закріплена ч. 3 ст. 93 СК України, шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми.

    Отже, чинним законодавством передбачено безпосередню вказівку про те, що не всі суспільні стосунки є предметом регулювання шлюбного договору. Зокрема вищезазначений правочин не може регулювати особисті відносини, що функціонують між подружжям та його дітьми.