Фейковий майор

Можемо спостерігати проведення проти України класичної “інформаційної операції”. Не надто складної і не надто вишуканої але менше з тим. Звичайна така собі триходівочка. 

Крок перший - викладаємо відео з нібито захопленим в полон українським майором. Заявляємо що, УВАГА: “Захвачен в плен высокопоставленный офицер ВСУ”. На одинадцяти секундах відео майор на полоненого абсолютно не схожий, поводить себе розкуто, ані переляку ані слідів “захоплення”. Не повідомляється також про деталі захоплення, втрати сторін чи щось подібне. Байдуже. Гуляв сам собі “высокопоставленный офицер” сірою зоною та й втрапив у полон, нічого дивного, постійно ж таке трапляється. Вже пізніше, навздогін, з'явилась версія про те, що хитромудрі спецслужби недореспубліки офіцера підступно виманили. 

Насправді майора одразу ідентифікували, нікуди він не зникав, а саме відео знято більше року тому українськими військовими. І здавалося б, ну покажіть майора ще раз, зніміть нормальне відео допиту, щоб точно всі повірили. Але це, звичайно нікого вже не цікавить, процес пішов. Новину одразу розганяють російські і навіть деякі українські ЗМІ та “експерти”. 

Крок другий - виявляємо у “высокопоставленного офицера” флешку з супер секретними документами (ну ви знаєте, ту що кожен офіцер з собою на передовій носить) а сам полонений на допиті заявляє, що “командування ВСУ готує криваві провокації напередодні саміту G20”. Ось така вражаюча обізнаність, командування не просто довело майору, що готуюся провокації, а і пояснило їх політичну доцільність. Ну і все це звичайно підкріплено потужною медіа-розкруткою. 

А крок третій ще попереду. Це максимальне поширення цієї маячні на Захід через підконтрольні Москві західні ЗМІ. Саме західна аудиторія і особливо істеблішмент є головною цільовою аудиторією цієї інформаційної провокації. 

Мета очевидна – здійснити напередодні саміту збройну провокацію та звинуватити Україну. І як результат, в першу чергу – підірвати репутацію України і тим самим покращити репутацію карлика, створити для нього хоч трішки ширше поле дипломатичного маневру. В другу -  інформаційно підкріпити позиції російських агентів впливу. 

В деталі ніхто там не вдаватиметься і факти не перевірятиме. І те, що вся історія від початку і до кінця абсолютно віртуальна і абсурдна, жодного значення тут не має. Не важливо що відбулося на справді -важливо як це показали по телевізору. Саме тому ворог не надто пружився щодо правдоподібності цього фейку, а насправді взяти в полон українського офіцера, навіть для такої важливої операції, для них уже не реально, і це тішить. Тішить також і те, що українські ЗМІ, за невеликим виключенням,  на цю провокацію не піддались. 

Проте це не привід для самозаспокоєння. Ми мали вже не один “тривожний дзвінок” пов'язаний з сприйняттям західною громадською думкою російської агресії проти України (згадаємо затримання в Італії нацгвардійця Віталія Маркова три дні тому). Москва направляє на цей інформаційний фронт шалені ресурси і вже, на жаль, має певні успіхи. Але конкретно цю операцію ми можемо зірвати, силами наших журналістів, дипломатів, всіх хто підтримує правду та Україну. 

Ну і звичайно це привід ще раз осмислити стан інформаційної безпеки нашої держави та спроможність протидії подібним провокаціям.