Цифровий Альфа-джаз

Податок на проїзд або хто «обілєчує» Львівщину

Цифровізація – обличчя команди Зеленського. Тому дуже цікаво спостерігати за різними вибриками у цьому напрямі. Днями я побував у Львові, і там мені розповіли про цікаві речі.

Тема єдиного є-квитка в областях обговорюється не перший день. Як з’ясувалося, оператори, що надають комплексні рішення, отримують аж до 10% відсотків комісії від вартості проїзду, включно з послугами еквайрингу та обслуговування системи протягом дії угоди. За нинішньої динаміки доходів населення виходить забагато, це, схоже, розуміють у обласних військових (!) адміністраціях, тому не поспішають відкривати імена «щасливчиків».

Зрозумілим є невдоволення громади, яка не розуміє, чому кошти людей йдуть незрозумілим структурам, які виграють конкурси як по писаному. Відтак виникають ситуації, як це сталося нещодавно у Полтаві, де 19 серпня власник компанії-оператора електронного квитка «Фарго Сістемс» Сергій Веренкіотов підписав договір про передачу 24% компанії у власність Полтавської громади. Торік міська влада погодила із власником зменшення відрахування з кожної поїздки у транспорті з 9,9% до 7%. Хоч і ця цифра виглядає завеликою, це на 3% менше, ніж збирає з мешканців Львівщини та Черкас за аналогічні послуги інший оператор – «Смарт Тикет Технолоджи».

Про цю дивну компанію ще у 2022 році зробили розслідування на сайті NGL (Наші гроші Львів). Матеріал називався «Сомельє, росіяни і електронний квиток». Матеріал, безумовно, вартий уваги, адже один з бенефіціарів-цифровізаторів виявився професійним дегустатором віскі з ресторану, на якого було оформлено декілька десятків компаній. Інша засновниця виявилася директоркою фірми тещі легендарного Максима Микитася. Показово, що з журналістами-розслідувачами «цифровізатори» спілкуватися відмовилися.

Не менш цікавою виявилася інформація NGL про програмні та апаратні рішення, за які пропонувалося платити пасажирам Львівщини. Як зазначало видання, розробник, постачальник, власник авторських прав мобільного застосунку SmartTicketCity тісно пов'язаний із групою російських компаній, поєднаних абревіатурою BPC (БПЦ) росіянина Анатолія Логинова. Той свого часу створював процесинговий центр для Сбербанку Росії. Sapienti sat, правда ж.

Щодо обладнання, тобто валідаторів «Vendotek», які були представлені на сайті компанії, то права на цю торгову марку теж мали «хороші росіяни», а імпортували їх до України через білоруську компанію «Туссон».

Здавалося б, що після такого викриття сеансу чорної тендерної магії Львівська ОВА мала би скасувати результати конкурсу, та у темпі шукати менш токсичного інвестора, від якого б не так сильно віяло руським духом.

Але назустріч пресі виступили одразу два заступники Максима Козицького – Олександр Кулепін та Юрій Бучко, які разом із переможцем та партнером переможця почали дружно запевняти, що «це не те, що ви думаєте», і що росіянин не росіянин, а громадянин Мальти, що російські валідатори ввезли «аби вивчати», і що зараз валідатори будуть везти лише із братнього проукраїнського Китаю і т.д. і т.п. Суцільне «ето другоє» - для Львівщини.

Викликає подив, чому пан Козицький так вчепився у компанію-ноунейма. Помітний його інтерес, адже обидва заступники прийшли з бізнес-структур родини Козицьких. Дружина Кулепіна Марія Рой, як свідчить декларація заступника голови ОВА, була акціонером ТОВ «Енергоінвест», яка в актуальний час належить Зіновію Козицькому, батькові голови ОВА. Керівником «Енергоінвесту» до призначення на посаду в ОДА також був вищезгаданий Юрій Бучко. Свій до свого по своє у Львівській області, якщо коротко. І Максим Козицький, який прагне зберегти SmartTicketCity на Львівщині, викликає подив.

За цей час у структурі засновників згаданої компанії відбулися певні зміни, проте ключові особи ті ж самі. Директор – Дмитро Овсій, юрист та партнер скандального забудовника Андрія Вавриша, за даними «Наших грошей». В акціонерах – ноунейми та фонд Фонд «ІНТЕРСТЕЛЛАР», який належить згаданому вище сомельє Козловському. Сам Козловський є засновником декількох десятків компаній, значна кількість яких пов’язана із не менш скандальним ректором НАУ Максимом Луцьким. Наприклад, ТОВ НВКФ "АВРОРА" КО ЛТД, акціонером якої є «хороша росіянка» з правильним прізвищем Недєлько, а підписантом – партнер пана Луцького Сергій Клименко.

Ще один акціонер – Максим Гаврюшенко з Черкас – колишній кандидат до міської ради від партії Андрія Пальчевського. Регіональний менеджер «Смарт-Тикет Технолоджи» - Олег Долінський, колишній активіст ГО «Розвиток громади», тісно пов’язаного з авторитетним львівським бізнесменом Ігоре Кривецьким, свого часу – народним депутатом від ВО «Свобода».

Звісно, кожен голова ОВА може обирати для себе партнерів, але чому Максим Козицький не розуміє, що він викликає більше питань до себе. Можливо, відповідь на деякі з них читачі можуть знайти новині за 2021 рік. Де йдеться про те, що «Смарт-Тикет Технолоджи» з Альфа-Банком Україна «запустили нове рішення для жителів Маріуполя» зі сплати за проїзд. Цілком вірогідно, що автором ідеї з цифровізації був саме Альфа-Банк, який не зміг масштабувати рішення через вторгнення рф у лютому 2022 року, і у подальшому це реалізовувала афільована з ним структура? Тоді ланцюг виглядає логічним, як і густий «руський дух» у цій справі.

Проте тоді треба починати з початку – з «Альфа-банку», власник якого Міхаїл Фрідман до 2022 року дуже любив слухати джаз у Львові. Та й дії команди Козицького до невідомої компанії теж стають логічними. Адже згідно з декларацією голови ОВА, він тримав принаймні частину свої грошей в «Альфа-банку» – і після 2014 року, і після 2022 року. А дружина заступника Козицького Бучка до 2019 року працювала в «Альфа-банку».

Львів – насправді не дуже велике місто. Там всі одне одного знають. Схоже, тому у правоохоронців, і зокрема, СБУ, і нема питань до цієї історії. Весь цей джаз, одним словом.