Диявол в деталях. Чи може – в руді?

Цікаво побачити в українському інформаційному просторі новину про падіння акцій компанії з українським корінням. В умовах широкомасштабного російського вторгнення та за хронічної відсутності в Україні ринку цінних паперів.

Мова про компанію Ferrexpo. Причина проста – співвласником цієї компанії є Костянтин Жеваго. Український бізнесмен з непростим досвідом співпраці з вітчизняною владою. Його гучно та пафосно  затримали у грудні 2022 року на французькому курорті Куршевель за ордером Офісу генерального прокурора. Проте французькі суди, аж до Верховного Суду Франції протягом 2023 року винесли низку вердиктів про відмову в екстрадиції бізнесмена до України. Причина – політичні мотиви у переслідуванні Жеваго, які виявилися очевидними французьким суддям.

Цікаво, що події наступних місяців (хоча б у першому кварталі 2024 року) підтвердили, що персоналізований фактор у переслідуваннях підприємців присутній. Бізнесмени різного ступеня публічності ставали об’єктами спонтанної уваги з боку правоохоронних органів України. І, що особливо цікаво – часом ця увага зникала, мов роса на сонці спекотної днини. Тому ми розуміємо, частина з них вирішила не здіймати галасу, а «шукати спільну мову». Але були і ті, хто публічно чинив опір сваволі з боку «ефективних менеджерів».

Ситуація Костянтина Жеваго ускладнюється тим, що його родина володіє часткою телеканалу «Еспресо». Нагадаю, що два роки тому «Еспресо» разом з «Прямим» та 5-м свавільно викинули з цифрового мовлення в Україні, хоча закинути цим каналам антиукраїнську позицію не зміг би і найбільш прискіпливий український правоохоронець. Не допомогло це і популярності телемарафону «Єдині новини», проте це вже зовсім інша історія.

Жеваго, на відміну від багатьох українських бізнесменів, має в Україні активи, які не можна швидко забрати з собою. Це Полтавський ГЗК, у розвиток якого компанією Ferrexpo вкладено більше 3 мільярдів доларів.  До речі, українському бізнесмену у компанії належить менше 50% акцій, про падіння курсу яких менше ніж на відсоток радісно повідомили в Україні. Решта – корпорації Black Rock з величезними фінансовими ресурсами та публічним впливом у різних країнах світу.

Цікаво, що з Ferrexpo принципово нічого нового не відбувається, адже бізнес, який став світовим брендом, намагалися віджати неодноразово. Причому найбільше зусиль до цього доклали так звані «лужніковські» - російська бізнес-група на чолі із близьким до Путіна екс-віце-спікером Держдуми рф Олександром Бабаковим. Нещодавно британські суди поставили остаточну крапку у цих намаганнях. Дуже синхронно після цього включилися українські можновладці і підконтрольні ним компанії-ноунейми, які вибивають із міжнародного бізнесу «борги».

Про залученість можновладців  свідчать, зокрема, мільярдні суми застави, які вимагають українські правоохоронці у якості запобіжних засобів для директорів українських підприємств Ferrexpo. І саме через участь у процесі держави топ-менеджери Ferrexpo прямим текстом кажуть про те, що ціль влади – не з’ясувати свої стосунки із громадянином Жеваго, а взяти у заручники міжнародний бізнес. В умовах війни з росією це дуже небезпечна лінія поведінки.  

Мораль описаного випадку надзвичайно проста: доки в Україні не відбудуться кардинальні зміни філософії влади, говорити про наявність інвестиційного клімату (та фондового ринку), посилення обороноздатності та позицій нашої держави на світовій арені можна буде всупереч, а не завдяки зусиллям держави. Диявол, як завжди, в деталях.