Плани А,Б,В та інвестиції
Інвестиційний клімат України потребує термінових змін на краще
Україна має перейти до «плану Б» через нульовий апетит приватних інвесторів у нинішній ситуації, заявив під час Світового економічного форуму у Давосі «за економіку» в ОП Ростислав Шурма.
Команді Зеленського знадобилося два роки щоб збагнути очевидне – без нестандартних кроків назустріч інвесторам, жоден іноземний фонд чи компанія не ризикне своїми грошима в країні, де окрім війни ще мільярд проблем лише за приблизним підрахунком. Гроші вміють рахувати усі, це не секрет.
Після 24 лютого 2022 року українські чиновники створили десятки планів відновлення економіки держави, вражаючи як українське суспільство так і зовнішніх партнерів ступенем своєї відірваності від реальності.
300 млрд доларів туди, 500 млрд євро сюди – все це звучить прекрасно, але тільки на презентації в гарному залі десь в Швейцарії. У реальності – все це не більше, ніж вологі мрії про потік грошей. Щоб отримати бодай відсоток від цих грошей, потрібно діяти. Потрібно створювати умови для приватного капіталу. Проводити реформи, посилено синхронізовувати національне законодавство з європейським.
Відтак визнання проблеми – це уже перший крок до її вирішення.
Тиск на бізнес. Після всього, що сталося з Ігорем Мазепою (ха-ха, він теж їхав у Давос) ця проблема опинилася в центрі уваги. Український бізнес потерпає від свавілля правоохоронців, податкового і адміністративного тиску. Гучно створені БЕБ, ДБР не користуються довірою суспільства, надто тхне від них податковою міліцією та силовиками часів Януковича. Їх потрібно докорінним чином реформувати з допомогою західних партнерів. Але як це зробити, коли G7 у німому зачудуванні від призначення чергової президентської подруги головою Рахункової палати?
Проблеми на митниці, в податковій не зникли, а загострилися. Скасування мораторію на перевірки не спричинили зростання бюджетних надходжень, лише додало проблем прозорому українському бізнесу.
Візьмемо бодай валютні обмеження, які уряд і Національний банк запровадили з перших днів війни. Це був вимушений і правильний крок, аби втримати фінансову і макроекономічну стабільність. І потрібно визнати – це Україні вдалося. З літа минулого року Нацбанк почав послаблювати обмеження.
Зараз валютні обмеження заважають нормальній роботі бізнесу. Жоден іноземний бізнес не може вкласти гроші й очікувати, що уже наступного року це підприємство почне платити дивіденди. Тому інвестори бояться інвестувати в Україну через неможливість повернення своїх дивідендів.
Це жстосується і зовнішніх кредитів, облігацій.
Більшість приватних компаній за два роки війни позбавилися навіть надії на реструктуризацію боргів. При цьому невиплата по кредитах може призвести до дефолту бізнесу. Але ж приватні компанії є основою економіки України та лідерами низки ключових галузей економіки України як металургія, сільське господарство, енергетика та телекомунікації, платниками податків та роботодавцями.
Від їх стабільної роботи залежить фінансова, продовольча та енергетична безпека країни і вони є основою післявоєнної відбудови України. Їх технічний дефолт вкрай значно обмежить їх операційну діяльність, а також спроможність всього приватного українського сектора залучати нові кредитні ресурси. Україна живе у борг на державному рівні, але на приватному це буде справжньою катастрофою.
Ми можемо зіткнутися зі зменшенням валютної виручки країни, падінням надходжень до державного бюджету і зростанням залежності держави від іноземної допомоги. Окрім того, невиконання приватними компаніями їх фінансових зобов’язань негативно вплине на репутацію України, що ускладнить залучення кредитів для відбудови країни. Реальних кредитів та інвестицій від тих, хто не лише називає себе нашими друзями, а готовий ризикувати грошима.
Тому на порядку денному - подальша валютна лібералізація, яка дозволить перераховувати кошти за кордон в обсягах, необхідних хоча би для погашення зовнішніх кредитних зобов’язань.
Нагадаю, що влада дозволила державним компаніям обслуговувати свої кредитні зобов’язання, однак приватному бізнесу все ще заборонено це робити. Ми ж наче не в командно-адміністративній економіці знаходимося? Сьогодні Нацбанку важливо продовжити працювати над подальшою валютною лібералізацією та усунути валютні обмеження для приватного сектору. Задля зміцнення економіки держава має визнати роль приватного сектору та дозволити приватному бізнесу ковтнути трохи повітря.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87043
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11232
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9244
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5710
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5393