Плани А,Б,В та інвестиції
Інвестиційний клімат України потребує термінових змін на краще
Україна має перейти до «плану Б» через нульовий апетит приватних інвесторів у нинішній ситуації, заявив під час Світового економічного форуму у Давосі «за економіку» в ОП Ростислав Шурма.
Команді Зеленського знадобилося два роки щоб збагнути очевидне – без нестандартних кроків назустріч інвесторам, жоден іноземний фонд чи компанія не ризикне своїми грошима в країні, де окрім війни ще мільярд проблем лише за приблизним підрахунком. Гроші вміють рахувати усі, це не секрет.
Після 24 лютого 2022 року українські чиновники створили десятки планів відновлення економіки держави, вражаючи як українське суспільство так і зовнішніх партнерів ступенем своєї відірваності від реальності.
300 млрд доларів туди, 500 млрд євро сюди – все це звучить прекрасно, але тільки на презентації в гарному залі десь в Швейцарії. У реальності – все це не більше, ніж вологі мрії про потік грошей. Щоб отримати бодай відсоток від цих грошей, потрібно діяти. Потрібно створювати умови для приватного капіталу. Проводити реформи, посилено синхронізовувати національне законодавство з європейським.
Відтак визнання проблеми – це уже перший крок до її вирішення.
Тиск на бізнес. Після всього, що сталося з Ігорем Мазепою (ха-ха, він теж їхав у Давос) ця проблема опинилася в центрі уваги. Український бізнес потерпає від свавілля правоохоронців, податкового і адміністративного тиску. Гучно створені БЕБ, ДБР не користуються довірою суспільства, надто тхне від них податковою міліцією та силовиками часів Януковича. Їх потрібно докорінним чином реформувати з допомогою західних партнерів. Але як це зробити, коли G7 у німому зачудуванні від призначення чергової президентської подруги головою Рахункової палати?
Проблеми на митниці, в податковій не зникли, а загострилися. Скасування мораторію на перевірки не спричинили зростання бюджетних надходжень, лише додало проблем прозорому українському бізнесу.
Візьмемо бодай валютні обмеження, які уряд і Національний банк запровадили з перших днів війни. Це був вимушений і правильний крок, аби втримати фінансову і макроекономічну стабільність. І потрібно визнати – це Україні вдалося. З літа минулого року Нацбанк почав послаблювати обмеження.
Зараз валютні обмеження заважають нормальній роботі бізнесу. Жоден іноземний бізнес не може вкласти гроші й очікувати, що уже наступного року це підприємство почне платити дивіденди. Тому інвестори бояться інвестувати в Україну через неможливість повернення своїх дивідендів.
Це жстосується і зовнішніх кредитів, облігацій.
Більшість приватних компаній за два роки війни позбавилися навіть надії на реструктуризацію боргів. При цьому невиплата по кредитах може призвести до дефолту бізнесу. Але ж приватні компанії є основою економіки України та лідерами низки ключових галузей економіки України як металургія, сільське господарство, енергетика та телекомунікації, платниками податків та роботодавцями.
Від їх стабільної роботи залежить фінансова, продовольча та енергетична безпека країни і вони є основою післявоєнної відбудови України. Їх технічний дефолт вкрай значно обмежить їх операційну діяльність, а також спроможність всього приватного українського сектора залучати нові кредитні ресурси. Україна живе у борг на державному рівні, але на приватному це буде справжньою катастрофою.
Ми можемо зіткнутися зі зменшенням валютної виручки країни, падінням надходжень до державного бюджету і зростанням залежності держави від іноземної допомоги. Окрім того, невиконання приватними компаніями їх фінансових зобов’язань негативно вплине на репутацію України, що ускладнить залучення кредитів для відбудови країни. Реальних кредитів та інвестицій від тих, хто не лише називає себе нашими друзями, а готовий ризикувати грошима.
Тому на порядку денному - подальша валютна лібералізація, яка дозволить перераховувати кошти за кордон в обсягах, необхідних хоча би для погашення зовнішніх кредитних зобов’язань.
Нагадаю, що влада дозволила державним компаніям обслуговувати свої кредитні зобов’язання, однак приватному бізнесу все ще заборонено це робити. Ми ж наче не в командно-адміністративній економіці знаходимося? Сьогодні Нацбанку важливо продовжити працювати над подальшою валютною лібералізацією та усунути валютні обмеження для приватного сектору. Задля зміцнення економіки держава має визнати роль приватного сектору та дозволити приватному бізнесу ковтнути трохи повітря.
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності Валерій Карпунцов вчора о 21:42
- Як оформити спадщину на будинок: відповіді на питання Павло Васильєв вчора о 19:44
- Реклама на межі: як ШІ перевертає бізнес-моделі агентств Христина Кухарук вчора о 19:19
- Обшук без ухвали суду: що робити до прибуття адвоката – покрокова інструкція Денис Терещенко вчора о 15:24
- Судове стягнення шкоди за договором поставки: дефект акумулятора спричинив пожежу Артур Кір’яков вчора о 13:36
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати Павло Кожухар вчора о 12:28
- ВП ВС: продовження позовної давності й нюанси зменшення процентів річних Андрій Хомич вчора о 11:18
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю Володимир Гончаров 17.07.2025 14:10
- Юридичні гарантії та захист інформації в ЕДО Олександр Вернигора 17.07.2025 12:00
- Донорство без пільг: Україна переходить на європейську модель з 2025 року Валентин Митлошук 17.07.2025 11:24
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон Юрій Григоренко 17.07.2025 10:51
- Встановлення судом фактичних шлюбних відносин між двома чоловіками Леся Дубчак 16.07.2025 18:44
- Смакуй українське: перспективи українського продуктового експорту в Німеччині Наталія Церковникова 16.07.2025 15:51
- Журнал засідання як ключ до перевірки правомірності негласних слідчих дій Діна Дрижакова 15.07.2025 14:10
- Самосаботаж: коли твій найбільший ворог – це ти сам Олександр Скнар 15.07.2025 14:00
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності 524
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю 236
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон 169
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати 154
- ЗЕД і валютний контроль у 2025 році: що варто знати бізнесу 123
-
"Повністю знецінений актив": девелопер UDP про майбутнє заводу "Більшовик"
Бізнес 10487
-
У Києві відсторонили від посади голову Департаменту транспортної інфраструктури
Бізнес 9868
-
НБУ закрив одну з найстаріших страхових компаній України
Фінанси 5738
-
КНДР заборонила росіянам відвідувати відкритий для них курорт після візиту Лаврова
Бізнес 5133
-
Допомогли конкуренти та партнери: як після обстрілу відновлюється компанія Gemini
Бізнес 5085