Позбавлення пільг китайських маркетплейсів: якими будуть наслідки?
Масові ввезення товарів на територію України без сплати податків за допомогою транскордонних міжнародних відправлень та дистанційної торгівлі викривляють ринок і створюють недобросовісну конкуренцію.
У Верховній Раді нещодавно зареєстровані два законопроєкти №12429 та №12430, спрямовані на протидію недобросовісній конкуренції через неоподатковані посилки з-за кордону. Анонс цих проєктів законів викликав бурхливу дискусію у соцмережах і приблизно такі занепокоєння громадян: “через нові правила “зупиниться” Митниця, буде колапс ...”, “витрати на митні процеси перевищать доходи від них …”, “люди купують предмети побуту з Китаю за низькими цінами і не ходять по буржуйських магазинах”.
У чому ж суть проблеми?
Чинне законодавство України передбачає, що не підлягають оподаткуванню товари, які пересилаються поштовими відправленнями для власного використання вартістю до 150 євро. За таких умов одна фізособа, отримуючи лише одне поштове відправлення на добу, може за місяць імпортувати товарів, що звільнені від сплати будь-яких податків, на суму до 4,5 тис. євро. Якщо організувати значну групу фізосіб (наприклад, 100 паспортів), які отримуватимуть по три відправлення на добу, то сума товарів, яка буде щомісячно проникати на митну на територію України, сягатиме 1,34 млн євро. Це вже значна промислова партія, з якої не потрібно сплачувати податки. У той час як аналогічний імпорт комерційного призначення супроводжуватиметься обкладенням ПДВ за базовою ставкою 20% та ввізним митом.
Таким чином товари переміщуються через митний кордон України так, щоб не платити митних платежів або їх мінімізувати. Відтак українським товарам важко конкурувати з китайським імпортом. Адже масові ввезення товарів на територію України без сплати податків за допомогою транскордонних міжнародних відправлень та дистанційної торгівлі викривляють ринок і створюють недобросовісну конкуренцію.
Відповідно до дослідження аналітичних центрів щодо найбільш поширених інструментів уникнення сплати податків в Україні, лідерами серед схем стали “зарплати в конвертах” і “порушення митних правил та контрабанда”. Обсяги потенційної контрабанди та сірого імпорту у 2023 році становили 380-540 млрд грн. Держбюджет від цієї групи схем втратив 120-167 млрд грн за рік. Одна з вагомих серед митних схем - “поштова контрабанда”.
Що пропонується у законопроєктах народними депутатами?
Проєкти пропонують збалансоване рішення, яке не обтяжує додатковим адмініструванням українських споживачів та митницю, в той же час мінімізує "сірі" схеми та вирівнює конкурентні умови.
Законопроєкти передбачають, що за аналогією з наявним у країнах ЄС механізмом IOSS - сплачує ПДВ безпосередньо постачальник товарів або маркетплейс чи інша подібна платформа, за сприяння якої відбувалося постачання такого товару.
Громадяни можуть отримувати без оподаткування ПДВ товари вартістю до 45 євро за умови, що такі товари надсилаються на їх адресу фізичними особами без будь-якої оплати та без комерційної мети.
Крім того, буде запроваджено нову митну декларацію для товарів з незначною вартістю і набором даних, аналогічним митній декларації Н7, яка існує у країнах ЄС. При цьому, наявні сьогодні форми документів для декларування посилок можуть використовуватися і надалі. Сплата ПДВ постачальником товару або маркетплейсом виключить необхідність додаткових митних платежів з боку покупця під час митного оформлення та сприятиме пришвидшенню митних процедур.
Отже, через нові правила не відбудеться колапсу логістики (Митниця та поштові оператори навіть не помітять нове регулювання), оскільки буде діяти нова європейська модель імпорту малоцінних товарів, яка передбачає стягнення та сплату ПДВ продавцем і не обтяжує додатковим адмініструванням українських споживачів та митницю.
Досвід ЄС щодо оподаткування імпорту малоцінних товарів
ЄС оцінив щорічні втрати ПДВ на рівні 5 млрд євро, що було наслідком схем з ухилення, заниження вартості, недостовірного декларування імпорту, а також ігнорування правил продажу всередині ЄС. Лише внаслідок маскування вартісних товарів під товари вартістю до 22 євро бюджет ЄС щорічно втрачав 1 млрд євро.
З 1 липня 2021 року в ЄС було скасоване звільнення від оподаткування ПДВ при ввезенні невеликих партій товару до 22 євро і створена Import One Stop Shop (IOSS) – нова схема продажу товарів, що ввозяться з країн, які не входять до ЄС, вартістю не більше 150 євро (без урахування підакцизних товарів).
Система IOSS дозволяє підприємствам, які не входять до ЄС (постачальникам та маркетплейсам), реєструвати, декларувати та звітувати про ПДВ в одній державі ЄС (державі-члені ідентифікації) для продажів клієнтам (кінцевим споживачам та підприємствам) у кількох державах-членах. Потім система розподіляє платежі з ПДВ між державами-членами, де товари були придбані та спожиті.
IOSS – добровільна схема. Постачальники з будь-яких країн (продавці та маркетплейси) можуть вибрати сплату ПДВ на імпорт низької вартості з країн за межами ЄС або через режим IOSS, або при імпорті через звичайні митні процедури, або за спеціальними домовленостями для операторів поштового зв'язку та експрес-перевізників щодо стягнення ПДВ.
Якою є ситуація в Україні
За інформацією Мінфіну, протягом 2021-2023 років в Україну було ввезено 153,1 млн міжнародних поштових та експрес-відправлень на 157,5 млрд грн. Ймовірні суми надходжень митних платежів за три роки, за умови скасування пільгового ліміту оподаткування, могли б становити 17,72 млрд грн. За оцінками фахівців у 2025 році прогнозована сума недонадходжень до бюджету складе 16,8 млрд гривень.
Однак Україна наразі не може здійснювати належний контроль і запобігати масовому комерційному ввезенню товарів у поштовому каналі до ліміту, звільненого від оподаткування, при повній відсутності ідентифікації отримувача за будь-якими критеріями (паспорт, ідентифікаційний номер, адреса отримувача).
Саме тому на часі підтримати українського виробника, який сплачує значні податки для забезпечення оборони країни, та застосувати європейський досвід (модель ІOSS), мінімізувавши податкову пільгу на товари, що пересилаються поштовими (експрес) відправленнями.
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв вчора о 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський вчора о 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький вчора о 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак вчора о 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 181
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 174
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 126
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10697
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6069
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5725
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3545
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 3203