Презентація Екологічної Альтернативи для Києва
Відтоді, як я глибоко занурився в тему екології, я зрозумів одну просту річ. Сьогодні саме ставлення до навколишнього середовища є критерієм цивілізованості того чи іншого народу або держави.
Ті, хто буває за кордоном, зрозуміють про що я. Зараз між великими містами України та Європи вже немає візуальної прірви, яка існувала ще років 10 назад. Коли прилітаєш в Київ з європейської столиці, бачиш приблизно те ж саме – Uber, McDonalds, Shell, скляні фасади, модні вітрини, супермаркети, переповнені найрізноманітнішими продуктами, висотні будинки, яскраві вивіски. Відсталість видають деталі. Наприклад – відсутність баків для роздільного збору сміття у дворах, які є невід'ємною частиною європейського побуту. Навіть у найбідніших країнах ЄС ніхто вже сьогодні не звалює відходи в загальні сміттєві контейнери – усюди тепер на вулицях кидаються в очі різнокольорові яскраві баки для паперу, скла, металу. У нас же за європейськими фасадами поки ховається варварство. Будувати красиві офіси і приємні ресторани ми навчилися. А смітники залишилися такими ж, як і були.
Сьогодні про рівень розвитку держави говорить те, як вона поводиться зі своїми відходами і наскільки дбайливо ставиться до екології. Найбільш передові країни зовсім відмовилися від звалищ і добилися практично нульового захоронення. Вивозити сміття на полігони в першому світі вважається вже поганим тоном. У найбільш високорозвинених країнах переробляється і спалюється до 99% відходів, а сортування сміття стало повсякденністю – до цього громадян привчають змалку. У нас же цивілізоване поводження з відходами не налагоджене навіть у столиці. Що вже говорити про регіони...
Київ сьогодні, на жаль, не може претендувати на звання європейської столиці за цілою низкою причин. І одна з основних, якщо не головна – це стан екології. В межах міста як і раніше працюють брудні, небезпечні підприємства, які отруюють життя киян своїми викидами. У густонаселеному Дарницькому районі прямо поруч з житловими кварталами розташований переповнений золовідвал старої електростанції. За містом на полігонах гниють під відкритим небом тисячі тонн смердючого сміття. У Бортничах труїть атмосферу ще більш смердюча вигрібна яма під відкритим небом, куди стікають нечистоти з усього Києва. У київські водойми зливають мазут та фекалії. Чи можна уявити щось подібне в мегаполісах Євросоюзу? Навряд чи.
У містах і навіть селищах ЄС можна пити якісну воду з-під крану. Це звичайна річ і відсутність такої можливості – це дикунство. Натомість у Києві про центральне постачання якісної питної води вже навіть не говорять. Ми продовжуємо вживати технічну воду і влада робить вигляд, що це ОК.
Подібна ситуація і з якістю повітря. Сьогодні ніхто в Києві не зможе відповісти чим дихають мешканці, ані міський голова, ані депутати. Тому що відсутня сучасна система моніторингу повітря. Нещодавні лісові пожежі та пилові бурі занурили Київ у стійкий смог та нажахали велику кількість людей. У місті фактично була паніка. Насправді цієї ситуації вдалося б уникнути, якщо би місцева влада запровадила моніторинг.
Дуже складна ситуація залишається зі знищенням зелених зон Києва. Для місцевої влади новобудови важливіші за парки та сквери. Майже кожного місяця відбувається черговий скандал навколо забудови. Інколи догодить до сутичок, як в ситуацією з Екопарком Осокорки. Зрозуміло, що із такою ситуацією змиритись важко. Зелені зони, яких і так залишилось небагато, мають бути збережені і захищені. Але плану забудови кияни не отримали у загальний доступ, і кожна сесія Київради підкидує неприємні сюрпризи.
Для всіх адекватних жителів столиці очевидно, що далі так тривати не може і ситуацію пора міняти. Якщо вже взялися наводити Києві порядок і підтягувати його до рівня столиць інших європейських держав, то обмежитися велодоріжками і новою плиткою на центральних вулицях тут явно не достатньо. Один з головних викликів, який сьогодні стоїть перед нами – докорінна зміна ставлення до навколишнього середовища.
Як впоратися з цим завданням? Мені здається, я знаю відповідь. І запрошую всіх, кого ці проблеми дійсно чіпають і хвилюють, на зустріч під КМДА (Хрещатик, 36), в цю суботу (15.08 о 13:45). Останнім часом ми провели чимало зустрічей з київськими екоактивісти, громадськими діячами та просто небайдужими людьми, і у нас є для вас важливі новини.
- Чому просто "бути на виду" вже не достатньо? Андрій Волнянський вчора о 23:05
- Зброя в тіні недбалості: як одна помилка важить більше за два вироки Дмитро Зенкін вчора о 23:01
- Чи є крадіжка в магазині дзеркалом нашого суспільства? Світлана Приймак вчора о 23:00
- Як воєнком на адвокатів гнівався Юрій Стеценко вчора о 20:44
- Джерела фінансових показників – шлях боротьби із фінансовим шахрайством Артем Ковбель вчора о 14:08
- Референдум: про що можуть запитати українців Ірина Овчар вчора о 00:23
- ШІ у різних сферах: тандем чи боротьба? Михайло Зборовський 07.03.2025 13:05
- Наслідки ухилення від експертизи ДНК Владислав Штика 07.03.2025 00:00
- Визначення батьківства: як віднайти правду про батьківство після смерті Світлана Приймак 06.03.2025 22:57
- Корупція на експорт: як нові закони ставлять бізнес під удар Дмитро Зенкін 06.03.2025 15:28
- Кадровий потенціал українських ВНЗ: як утримати й мотивувати викладачів Віталій Кухарський 06.03.2025 14:30
- Суддя та абревіатури Євген Магда 06.03.2025 10:38
- Як перетворити невизначеність на перевагу: стратегія Ілона Маска Катерина Мілютенко 05.03.2025 20:27
- The Socio-Economic framework for Ukraine's reconstruction: challenges and strategies Сергій Шинкаренко 05.03.2025 16:08
- Автономія та децентралізація: шлях до ефективного освітнього менеджменту вишів Віталій Кухарський 05.03.2025 14:30
-
У Дніпрі на маршрути випустили другу партію трамваїв із Лейпцига – фото
Бізнес 2850
-
Плюс 40 000 населення та нові бізнеси. Як змінився Ужгород за три роки повномасштабної війни
2637
-
Maxar офіційно підтвердила відключення України від супутникових знімків: пояснення компанії
Бізнес 2378
-
Війна без США. Як Європі та Україні створити Стратегічні сили стримування Росії
2097
-
Вступ в ЄС. Україна успішно пройшла скринінг щодо вільного руху товарів
Бізнес 1606