Як закінчують поточний рік українські родини та їхні плани напередодні різдвяних свят
Дослідження передріздвяних споживчих настроїв українців від української комунікаційної агенції Postmen
Дослідження передріздвяних настроїв вперше Postmen провели у 2020 році.
Агенція опитала 1166 громадян України, 45% чоловіків і 55% жінок в усіх регіонах, у всіх вікових групах, всіх типах населених пунктів і з різними рівнями доходів домогосподарств. Опитування проводилося методом Google-анкети, яка розповсюджувалась через Facebook та Instagram з 24 листопада по 12 грудня.
Характерно, що багато респондентів критикували саме рішення досліджувати передноворічні настрої, що показує, наскільки чутливою і неоднозначною є сама ідея святкування для багатьох українців під час війни в країні.
Головний висновок дослідження – 34% українців стверджують, що не планують відзначати новорічні свята, а ті хто планує не лише святкувати, але й робити передноворічні подарунки, готові витратити на них в середньому 2190 грн (~$60 USD) за курсом НБУ. У листопаді 2022 року ця цифра була ~$78 USD.
Менше витрачати на свята планує абсолютна більшість респондентів. Майже половина не планує витрачати більше 1000 грн або ~$25 USD і це зрозуміло, бо більше половини домогосподарств респондентів (55%) мають доходи нижче $500 USD на місяць або менше 20 тисяч грн.
Традиційно українці купують подарунки в останній момент - 70% в грудні. Основним подарунком будуть солодощі та дрібні сувеніри. Серед подарунків третє місце - за донатами! Порівнюючи з опитуванням 2020 року на 4% зросла частка тих, хто взагалі не робить передноворічних подарунків.
Головними факторами вибору товару чи послуги залишаються ціна та якість. Важливі зміни відбулися у сприйнятті значимих дій брендів, які схиляють вибір споживачів на свою користь - так одними з головних цінностей, що впливають на вибір продукту є підтримка армії, волонтерів, вихід з російського ринку та проукраїнська позиція.
Через війну стан економіки сильно погіршився, що не могло не вплинути на заощадження сімей. Саме тому для більшості споживачів ціна стає ключовим фактором. Адже майже у половини українців - 48%, заощадження зменшились, а третина- 28% - взагалі їх немає.
Цікавим є показник того, що чим старші респонденти, тим вищим є показник відсутності заощаджень. 40% респондентів у пенсійному віці не мають заощаджень і їм важко прогнозувати, на скільки взагалі вистачить їх фінансів.
Попри всі негаразди, зниження доходів та заощаджень, 66% українців планують відмічати свята. Серед них абсолютна більшість, 94% респондентів, планує святкувати вдома з близькими родичами.
Серед тих, хто планує святкувати не вдома – основним місцем є місто чи робоче місце. Пов’язано це в тому числі з тим, що українці почали більше працювати під час війни, і менше відпочивати. Виокремити можна такі посади як керівники та заступники підприємств - вони стали працювати вдвічі більше, 53%. У підприємців цей показник виріс на 6%, а у правоохоронних органів та військових на 78%.
Знаходячись під постійним тиском новин з фронту та відключень електроенергії, більшість респондентів у принципі не говорить про відпочинок. Більше половини, 55%, відпочивають менше, ніж минулого року.
Головне, що ми дізнались – українці навіть цього року попри особисті та загальні складнощі вірять у ЗСУ, донатять та готові зустріти новий рік із надією на перемогу. Адже вона також здобувається нашою силою єдності: вмінням бачити світле навіть у найтемніші часи і здатністю бути поруч та підтримувати одне одного.
Повне дослідження за лінком.
- Збільшення податкового тягаря Андрій Павловський 20:36
- Що менеджменту потрібно усвідомити до запуску системи Performance management у компанії? Катерина Кошкіна 15:49
- uResidency: Інноваційний підхід до залучення іноземних підприємців у юрисдикцію України Ольга Драчевська 12:42
- Турбота про ментальне здоров’я в українському бізнесі: результати опитування Христина Кудрявцева 11:50
- Набуття корпоративних прав спадкоємцями мажоритарного учасника товариства Євген Морозов 10:01
- Прогноз геополитической погоды 08.08.2024 Володимир Стус вчора о 22:14
- Держава має думати на кілька кроків уперед Дана Ярова вчора о 20:52
- Премія навздогін Євген Магда вчора о 19:04
- Executive освіта в Україні не тільки для бізнесу. Де можуть навчатися держслужбовці? Галина Пустова вчора о 15:06
- Комплаєнс податкових ризиків: новий етап взаємодії податкової та бізнесу Юлія Мороз вчора о 13:34
- Запис в державному реєстрі як достатній доказ розміру частки учасника товариства Євген Морозов вчора о 10:18
- Реєстр ПРРО: навіщо він потрібен зараз та як його реалізувати Андрій Сухов 08.10.2024 18:01
- Действительно ли мобилизация для возрастных категорий 18-25 и 50-60 лет отменена? Віра Тарасенко 08.10.2024 16:14
- Проблемні питання спадкування зруйнованої нерухомості та житлових сертифікатів Ольга Оніщук 08.10.2024 10:32
- Закриття провадження у справі з підстав наявності судового рішення Євген Морозов 08.10.2024 10:26
- Премія навздогін 13952
- Незамінна роль юристів у формуванні справедливого та процвітаючого суспільства 226
- БЕБ на місці 189
- Що менеджменту потрібно усвідомити до запуску системи Performance management у компанії? 120
- Executive освіта в Україні не тільки для бізнесу. Де можуть навчатися держслужбовці? 113
-
Довгоочікувана приватизація ОГХК відбулась. Хто і навіщо купив титанові родовища
Бізнес 15433
-
Страйк у Boeing: компанія припиняє переговори та відкликає останню пропозицію робітникам
Бізнес 7522
-
Росія опублікувала свіже опитування щодо ставлення до війни в Україні не просто так. Ось причина
Думка 5024
-
Україна оцінила термінові потреби на відновлення у $5 млрд: на що підуть гроші
Бізнес 4705
-
"Немає кворуму". Інвестори вимагають дофінансування Київміськбуду зі столичного бюджету
Бізнес 4168