Як закінчують поточний рік українські родини та їхні плани напередодні різдвяних свят
Дослідження передріздвяних споживчих настроїв українців від української комунікаційної агенції Postmen
Дослідження передріздвяних настроїв вперше Postmen провели у 2020 році.
Агенція опитала 1166 громадян України, 45% чоловіків і 55% жінок в усіх регіонах, у всіх вікових групах, всіх типах населених пунктів і з різними рівнями доходів домогосподарств. Опитування проводилося методом Google-анкети, яка розповсюджувалась через Facebook та Instagram з 24 листопада по 12 грудня.
Характерно, що багато респондентів критикували саме рішення досліджувати передноворічні настрої, що показує, наскільки чутливою і неоднозначною є сама ідея святкування для багатьох українців під час війни в країні.
Головний висновок дослідження – 34% українців стверджують, що не планують відзначати новорічні свята, а ті хто планує не лише святкувати, але й робити передноворічні подарунки, готові витратити на них в середньому 2190 грн (~$60 USD) за курсом НБУ. У листопаді 2022 року ця цифра була ~$78 USD.
Менше витрачати на свята планує абсолютна більшість респондентів. Майже половина не планує витрачати більше 1000 грн або ~$25 USD і це зрозуміло, бо більше половини домогосподарств респондентів (55%) мають доходи нижче $500 USD на місяць або менше 20 тисяч грн.
Традиційно українці купують подарунки в останній момент - 70% в грудні. Основним подарунком будуть солодощі та дрібні сувеніри. Серед подарунків третє місце - за донатами! Порівнюючи з опитуванням 2020 року на 4% зросла частка тих, хто взагалі не робить передноворічних подарунків.
Головними факторами вибору товару чи послуги залишаються ціна та якість. Важливі зміни відбулися у сприйнятті значимих дій брендів, які схиляють вибір споживачів на свою користь - так одними з головних цінностей, що впливають на вибір продукту є підтримка армії, волонтерів, вихід з російського ринку та проукраїнська позиція.
Через війну стан економіки сильно погіршився, що не могло не вплинути на заощадження сімей. Саме тому для більшості споживачів ціна стає ключовим фактором. Адже майже у половини українців - 48%, заощадження зменшились, а третина- 28% - взагалі їх немає.
Цікавим є показник того, що чим старші респонденти, тим вищим є показник відсутності заощаджень. 40% респондентів у пенсійному віці не мають заощаджень і їм важко прогнозувати, на скільки взагалі вистачить їх фінансів.
Попри всі негаразди, зниження доходів та заощаджень, 66% українців планують відмічати свята. Серед них абсолютна більшість, 94% респондентів, планує святкувати вдома з близькими родичами.
Серед тих, хто планує святкувати не вдома – основним місцем є місто чи робоче місце. Пов’язано це в тому числі з тим, що українці почали більше працювати під час війни, і менше відпочивати. Виокремити можна такі посади як керівники та заступники підприємств - вони стали працювати вдвічі більше, 53%. У підприємців цей показник виріс на 6%, а у правоохоронних органів та військових на 78%.
Знаходячись під постійним тиском новин з фронту та відключень електроенергії, більшість респондентів у принципі не говорить про відпочинок. Більше половини, 55%, відпочивають менше, ніж минулого року.
Головне, що ми дізнались – українці навіть цього року попри особисті та загальні складнощі вірять у ЗСУ, донатять та готові зустріти новий рік із надією на перемогу. Адже вона також здобувається нашою силою єдності: вмінням бачити світле навіть у найтемніші часи і здатністю бути поруч та підтримувати одне одного.
Повне дослідження за лінком.
- Не бути туземцем Сергій Дідковський 10:28
- Святий Миколай, Санта Клаус та Father Christmas: у чому різниця – і що між ними спільного? Інна Лукайчук вчора о 18:46
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі Віталій Соловей вчора о 17:54
- Що робити, якщо співробітник вкрав клієнтську базу Олександр Висоцький вчора о 17:08
- Переоцінка безпомилковості ШІ студентами: експериментальні докази Олександр Серт вчора о 16:32
- Як мислити ефективніше: техніка шести капелюхів Едварда де Боно Олександр Скнар вчора о 09:36
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу Валерій Карпунцов 03.12.2025 21:18
- "FPV на арабіці": акцизний податок на каву як інструмент поповнення військового бюджету Кароліна Холявко 03.12.2025 18:58
- Королівство кривих дзеркал: як абсурд став нашою нормою Дана Ярова 03.12.2025 18:19
- Гроші що не сплять, або еволюція хедж-фондів з середини ХХ сторіччя до сьогодення Ольга Ярмолюк 03.12.2025 17:12
- PR Тренди 2026: фокус на розвиток бізнесу та окупність інвестицій Ірина Кононенко 03.12.2025 14:03
- Криза стала рутиною: комерція в умовах постійних змін Наталія Церковникова 03.12.2025 11:17
- Судовий щит проти відключення: кого реально захищають нові правила НКРЕКП Олексій Гнатенко 03.12.2025 08:14
- Метод м’якої сили у перемовинах: як впливати тихо і змінювати правила гри Ангеліна Біндюгіна 03.12.2025 02:01
- ШІ у дитячих книжках: загроза чи інструмент повернення до читання? Віктор Круглов 02.12.2025 14:51
- ВЛК у військовому квитку відсутня: чи може роботодавець взяти працівника 1456
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль 304
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу 244
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера 170
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі 149
-
"Все під землю". Сухомлин заявив про неминучість використання досвіду Кореї в Україні
Бізнес 3773
-
У Карпатах планують побудувати нову дорогу в Буковель за 6,6 млрд грн
Бізнес 3507
-
"Ми слабкі, ситуація ганебна". Який козир у мирних переговорах НАТО лишає для України
3098
-
Попередити ризик: що повинні знати батьки перед лікуванням дитини у стоматолога
Життя 2871
-
"Впевнена на 99%". Рада у 2026 році розгляне підвищення зарплат військовим – Підласа
Бізнес 2868
