Як повернути вклад? Гіркі реалії сьогодення

Нажаль, не всі банки дотримуютьсянорм даної статті. Та по закінченню строку дії депозиту не повертають кошти здепозитного рахунку. 

      У разі, якщо сума вашого вкладу неперевищує 200 000 гривень, та ви готові чекати гроші невизначений час,можна нічого не робити, просто чекати введення в банку Тимчасової адміністраціїабо в кращому випадку відновлення платоспроможності проблемного банку. Адже,згідно з  ст. 26 ЗУ «Про системугарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банкувідшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу,включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банкуз ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів завкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно відкількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштівза вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду немає права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів завкладами. 

   Тобто, в незалежності від долі банкувкладник гарантовано отримає свою компенсацію в розмірі свого вкладу тавідсотків. Звичайно це стосується лише фізичних осіб вкладників. 

Досить часто працівники банків пропонують,а громадяни у яких сума вкладу більше 200 000 гривень, ідуть шляхом «дроблення»суми депозиту. Тобто замість одного депозиту з’являється декілька депозитівоформлених на різних людей в еквіваленті, що не перевищує граничну сумувідшкодування – 200 000 гривень. Здавалося б, досить привабливий спосіб,який не потребує додаткових витрат. Але, в даній схемі порятунку коштів є одневагоме «АЛЕ"!

Так, останнім часом, при введенні в банкТимчасової адміністрації, вкладникам «дроблених» депозитних договорів відмовляють у внесенні до переліку вкладників, щомають право на відшкодування коштів за вкладами зарахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. 

В зв’язку з чим, вкладники змушенізвертатись за захистом своїх порушених прав до Адміністративних судів, в спосібвизнання дій ФГВФО незаконними та просити суд зобов’язати Фонд внести в спискидля відшкодування гарантованої суми вкладу.

При вирішенні даних спорів думки суддіврозділились, одні віддають перевагу вкладникам та приймають рішення на їхкористь, а інші все ж вважають, що дійсно дроблені договори мають ознакинікчемних правочинів та приймають рішення на користь  Фонду. 

Всвою чергу Фонд, ще з початку року висловив свою думку з приводу данихдоговорів, яка є в відкритому доступі на офіційному сайті фонду та носить формупрес-релізувід27.01.2015 року «Роз’яснення Фонду гарантування вкладів фізичних осібщодо визначення договорів банківського вкладу або банківського рахункунікчемними».

Статтею215 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемним є правочин (у тому числідоговір), недійсність якого встановлена законом. У цьому разі визнання такогоправочину недійсним судом не вимагається. 

Так,підстави для визнання правочину (у тому числі договору) нікчемним визначені,зокрема,  у частині третій статті 38 Закону. 

Однакцим правом щодо визнання договорів банківського вкладу або банківського рахункунікчемними уповноважена особа Фонду користується лише у разі, якщо вкладники«розбивають» вклади у сумі понад 200 тис. грн. на кілька вкладів, або якщорахунки відкриваються з порушенням законодавства (наприклад, наявністьпостанови Національного банку України, якою запроваджена заборона банку навідкриття нових рахунків фізичним особам. Таке обмеження, як правило,встановлюється при наданні банку статусу проблемного)». 

     З огляду на вищевикладене, кожен самдля себе вирішує чи користуватись такого роду схемою повернення коштів чи ні. 

  

   Чимало вкладниківнехтують даним шляхом через недовіру до судової та виконавчої системи тадодаткові витрати на правову допомогу адвоката. Але, даний шлях є самимгарантованим в даному випадку. 

Якщо аналізувати дії банків, щополягають в неповерненні депозиту з точки зору правової практики – дані дії 100% є незаконними. Кожен вкладник має право захистити своє порушене право подавшипозов до суду в порядку Закону України «Про захист прав споживачів», тобто не сплачуючипри цьому судового збору. Оскільки в даному випадку банками порушуються норми ст.41 Конституції України, ст.ст.  321, 1058,1060, 1066, 1074 Цивільного кодексу України, банк зобов’язаний відшкодувати нелише суму вкладу, але 3 % річних та інфляційну складову, упущену вигоду тавитрати на правову допомогу. 

За приписами ч. 5 ст. 10 Закону України «Прозахист прав споживачів»  у разі коливиконавець прострочує виконання надання послуги згідно з договором, за кожнийдень прострочення споживачеві сплачуєтьсяпеня у розмірі трьох відсотків вартості послуги. Правова позиція,щодоцього висловлена й ВСУ при розгляді справи № 6-39цс13 від 29 травня 2013 року.

Також, відповідно до частини 1 ст. 22 ЦК України особа, якійзавдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їхвідшкодування.

Згідно з частиною 2 ст. 22 ЦК України збитками,зокрема, є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свогопорушеного права.  

Окрім того, ст. 22 Цивільного кодексу Українипередбачено: Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільногоправа, має право на їх відшкодування. 

Збитками є: доходи, які особа могла б реально одержати за звичайнихобставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). В даному випадку цебудуть відсотки, які ви могли б отримати у разі, якби банк не порушив вашеправо. 

Окрім того, вкладник має право і на відшкодуваннявитрат понесених на гонорар адвокату. Пунктом 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України,передбачено, що  одним із видів судових витрат є витрати на правовудопомогу.  Відповідно  до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користьякої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею ідокументально підтверджені судові витрати. 

Також, хочу зазначити, що рішення суду обов’язковедо виконання, за невиконання рішення передбачено кримінальну відповідальність.

Звичайно, яким шляхом іти вирішуватиВам, адже статтею 41 Конституції України передбачено: кожен має право володіти,користуватися та розпоряджатися своєю власністю, результатами своєїінтелектуальної та творчої діяльності. Алена жаль в нашій державі останнім часом дану норму ніхто не гарантує.