Стягнення аліментів з осіб, які мешкають за кордоном
19 жовтня 2006 року Україна ратифікувала Конвенцію про стягнення аліментів за кордоном, яка була укладена 1956 року у Нью-Йорку та підписантами якої є 71 держава світу.
До 2006 р.було складно стягнути аліменти з осіб, які проживають за кордоном у зв’язку із відсутністю ратифікованих Україною відповідних міжнародних договорів.
19 жовтня 2006 року Україна ратифікувала Конвенцію про стягнення аліментів за кордоном, яка була укладена 1956 року у Нью-Йорку та підписантами якої є 71 держава світу. Метою даної Конвенції є спрощення процедури стягнення аліментів у випадках, коли особа, яка має намір стягнути аліменти, та особа, з якої необхідно стягнути аліменти, проживають у різних країнах.
З метою деталізації та роз’яснення процедури стягнення аліментів з осіб, які проживають за кордоном за зазначеною Конвенцією, Міністерством юстиції України наказом від 29.12.2006 №121/5 затверджено Інструкцію про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном., яка визначає порядок виконання в Україні.
Можна виокремити три способи стягнення аліментів з боржника, який проживає за кордоном, кожен з яких має свої юридичні особливості у реалізації.
Позасудовий порядок
Найкращим шляхом у вирішенні питання стягнення аліментів є мирне вирішення спору і укладання договору утримання дитини. Дана домовленість може бути усною.Проте для гарантій виконання даних домовленостей батьки можуть укласти між собою нотаріально посвідчений договір про утримання дитини.
Судовий порядок
Звернення до суду відбувається шляхом подачі позовної заяви з необхідними документами.
З метою подальшого виконання рішення суду за кордоном, вимоги в позовній заяві про стягнення аліментів рекомендується ставити в твердій грошовій формі, а не у частці (відсотковій формі).
Після отримання рішення суду і набрання законної сили, дане рішення потрібно визнати на території тієї держави, де проживає боржник. Адже виконати рішення в Україні буде неможливо у разі дійсної відсутності майна боржника на території нашої держави.
Для цього необхідно подати отримане судове рішення разом із заявою та клопотанням про його визнання та виконання до територіального управління юстиції за місцем реєстрації позивача. Усі документи обов'язково подаються з перекладом на мову тієї країни, де рішення має бути виконано. Всі отримані документи представник територіального управляння юстиції пересилає до відповідного органу іноземної країни для його виконання.
Третій спосіб стягнення аліментів за кордону – це звернення до суду іноземної держави і отримання рішення, яке безпосередньо буде виконуватися за місцем проживання боржника або знаходженням його майна.
Такий спосіб можна використовувати, коли немає рішення суду України про стягнення аліментів з відповідача, який проживає за кордоном ,коли рішення подібних суперечок здійснюється згідно із законодавством іноземної країни за місцем проживання відповідача, коли необхідно вирішити питання про збільшення розміру аліментів, а також у випадках, коли відсутній договір про правову допомогу між країнами, що унеможливлює виконання рішення суду України на території іноземної держави.
- Природоохоронний виклик: Чому заповідна справа в Україні потребує нового імпульсу? Юлія Овчинникова вчора о 17:51
- Відкриття експорту: як оптимізувати адміністративні процеси для розвитку українського ОПК Олександр Федоришин вчора о 14:44
- День святого Валентина: кіно, пісні та любов до себе і до англійської Інна Лукайчук вчора о 12:59
- Чому українське мистецтво "без диплома" – це інвестиційний актив, який ми ігноруємо Ванда Орлова вчора о 10:02
- ФОП на спрощеній системі в декреті та ЄСВ: точки дотику Олена Лєснікова 11.02.2026 14:03
- Чи на часі культура біля фронту: кейси Запоріжжя, Дніпра та Бердянська Єлизавета Нечет 11.02.2026 11:16
- Ранок мільйонера без фільтрів: що реально працює, а що лише Instagram-естетика Олександр Скнар 11.02.2026 09:04
- Як правильно перевірити забудовника: про що вам не розкажуть у відділах продажів Антон Мирончук 10.02.2026 19:49
- Інвестиційні підсумки 2025 року. Постмодерн "править бал" Юрій Костоглодов 10.02.2026 17:00
- Інформаційна безпека бренду: практичний протокол захисту від фейків і дипфейків Альона Карпінська 10.02.2026 13:16
- Реабілітація після блефаропластики: коли панікувати не треба, а коли – негайно до лікаря Дмитро Березовський 10.02.2026 10:49
- AI-апокаліпсис, якого не буде Олександр Бутко 09.02.2026 23:00
- Soft Power та культурна дипломатія через системні міжнародні проєкти Ванда Орлова 09.02.2026 15:30
- Пастка автономності: чому власна генерація приносить збитки Ростислав Никітенко 09.02.2026 09:22
- Обшук без паніки: алгоритм дій, який захищає більше, ніж мовчання Вадим Графський 08.02.2026 20:17
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях 254
- Ототожнення адвоката з клієнтом в Україні: "кейс Шевчука" та міжнародний контекст 128
- ФОП на спрощеній системі в декреті та ЄСВ: точки дотику 125
- Автоматичні штрафи за квоти: об’єктивна відповідальність бізнесу в дії 116
- Пастка "голодного художника": Чому інвестиції в "зручне" мистецтво не приносять дивідендів 108
-
Рада тимчасово підвищила граничний вік для держслужбовців до 70 років
Бізнес 16114
-
У Карпатах на дорозі перед Буковелем почали ремонт вартістю 278 млн грн
Бізнес 3713
-
Штучний інтелект не полегшує роботу, а ускладнює її – дослідження
Бізнес 2250
-
Європа майже компенсувала Україні припинення допомоги з боку США – дослідження
Фінанси 2048
-
Наслідки обстрілу Києва: 2600 будинків – без тепла, 107 000 абонентів – без світла
Бізнес 1577
