Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
15.10.2020 15:58

Стратегія розвитку вищої освіти без нової стратегії. 2. Пропозиції

Профессор Украинского государственного химико-технологического университета

Немає головного завдання нашої вищої школи сьогодні - забезпечити країну кадрами, здатними зробити відродження реальної економіки країни і її подальший сталий розвиток.

З совкових часів нас привчили жити за гаслами. Були серед них "Базіка - знахідка для шпигуна!", "Миру - мир!", "Хто не працює, той не їсть!", "Пролетарі всіх країн, єднайтеся!", "Незамінних у нас немає!", "Наздогнати і перегнати! ". "І життя хороше, і жити добре!", "З кожним днем ​​все радісніше жити". Інші і зараз пам'ятаємо, про деякі тільки згадуємо. Про деякі згадуємо з посмішкою. Цікаво, чи згадають добрим словом нинішній слоган - "Армія, віра, мова". Нас довго вже закликають жити за ним, але країна наша все глибше занурюється в трясовину розрухи з усіма наслідками для її народу. Може, пора гасло міняти? Ось інші країни, майже всі, крім України, взяли на озброєння Концепцію сталого розвитку. Чверть століття живуть по цій ідеї розкошуючи, стійко, успішно розвиваються і інших гасел не вигадували, і національних ідей теж. А у нас не тільки мої студенти, але навіть деякі депутати не знають, про що йдеться, хоча тільки недавно закінчилося прийняте ООН десятиліття всесвітнього навчання Концепції сталого розвитку, яке на всіх рівнях української освіти було успішно проігноровано. 

А може нам пора взяти на озброєння не лише це гасло, але ще пару:

1. Виховання і освіта - з молодих років (сьогодні середня школа про необхідність виховання дітей взагалі забула, як і багато батьків, а вже про освіту краще не говорити),

2. Вчися будувати майбутнє! Або езопівською "Не соромся вчитися в зрілому віці: краще навчитися пізно, ніж ніколи (це для наших депутатів Езоп придумав)".

До чого я це все написав? А до того, що в попередній статті, що прохолодно зустрінута читачами, йшлося про те, що сьогодні наша освіта, принаймні вища, вчить не тому і не так. Для того, щоб реанімувати країну, просто немає фахівців, здатних її реанімувати. На жаль, вони навряд чи з'являться, якщо б навіть вдалося реалізувати всі 7 поставлених цілей цієї стратегії. Автори стратегії визначили сім цілей розвитку системи вищої освіти України до 2031 року:

1. покращення системи управління освітою и забезпечення автономії ЗВО;

2. забезпечення збалансованості праці фахівців з вищою освітою;

3. забезпечення якості та доступності вищої освіти для різних верств населення;

4. інтеграція науки, освіти та бізнесу для економічного зростання країни;

5. розвиток кадрового потенціалу вишів;

6. розвиток системи безперервної освіти та навчання на протязі життя;

7. інтеграція в європейський и світовий освітній простір з урахуванням національних інтересів. 

Коли років 15 тому я починав працювати в наукових програмах НАТО, керівник найпотужнішої 10-річної програми з США Subhas Sikdar  покликав мене після моєї першої в цій програмі доповіді і сказав, що поставити завдання мало, треба дати засоби і методи (tools and methods) їх реалізації . Цікаво було б дізнатися, що він сказав би з приводу Стратегії МОНУ.

 Не буду про самі завдання. Зауважу тільки, що там немає головного завдання нашої вищої школи сьогодні - забезпечити країну кадрами, здатними зробити відродження реальної економіки країни і її подальший сталий розвиток. А це безпосередньо пов'язано з основною концепцією розвитку економіки України, про яку я писав у попередній статті.

 А писав про деградацію нашої вищої освіти і можливі методи її відродження дуже багато. Тільки в цьому блозі розміщено 370 статей (кожна 6-8 стор.), з яких чи не половина присвячена цим питанням. Багато разів я звертався безпосередньо  до влади з конкретними пропозиціями щодо реформування вищої школи і не отримав жодної відповіді. Все це і зараз є в архіві Ліги і з кожною публікацією можна познайомитися швидше за все, відкривши мій архів за адресою https://blog.liga.net/user/vzadorskiy/profile.

 А в цій статті хочу запропонувати читачам прочитати хоча б ОДИН - IV розділ мого Проекту ЗАКОНУ УКРАЇНИ "Про розвиток вищої освіти" blog.liga.net/user/vzadorskiy/article/14269 "ще від 22.04.2014, який наводжу нижче, і обов'язково хоча б переглянути "Пояснювальну записку до проекту" Закону про розвиток вищої освіти України ", яку і сьогодні можна скачати за прямим посиланням http://kaf-ohv.narod.ru/olderfiles/1/21042014.doc. На жаль, навіть після того, як минуло більше 6 років, ці матеріали не втратили своєї актуальності і цілком можуть конкурувати з останньою "Стратегією" МОНУ по конструктивності пропозицій і щодо можливої ​​ефективності результатів. Шкода, що чиновники МОНУ, мабуть, не читають мій блог, що не прочитали ці матеріали 6 років тому і не прислухалися до порад. Може хоч зараз прочитають… 

РОЗДІЛ ІV. ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ

Стаття 1. Основні завдання для розвитку вищого навчального закладу

Основні завдання сучасної вищої школи :

- Забезпечення країни кадрами високої кваліфікації , здатними вирішити завдання виходу України з глибокої системної кризи , підйому економіки та подальшого її сталого розвитку ,

- Відродження науки у вищій школі з тим , щоб на її основі забезпечити високу якість випущених фахівців і технологічне перетворення економіки країни.

- Технологічне перетворення економіки України вимагає від вищої школи не тільки підготовки кадрів відповідної високої кваліфікації, а й безпосередню участь у процесі реформування своїм інтелектуальним потенціалом як продуктивної сили.

- Вища школа України орієнтована на активний технологічний бізнес перспективних наукових розробок з використанням проектного менеджмента. Технологический бізнес є таким, що найбільш швидко розвивається в усьому світі ефективним видом бізнесу. Серед основних засобів і методів реалізації технологічного бізнесу - синергетичне використання індустріального та індустріально - аграрного симбіозів, формування та підтримка кластерів технологічного бізнесу. Наполегливо впроваджуваний в Україні трансферт технологій є лише однією з не самих успішних організаційної та фінансової форм його реалізації та залучення інноваційних інвесторів (вчених , винахідників , проектувальників та інш.) до участі в ньому. У менеджменті технологічного бізнесу набагато більш успішним виявився кластерний підхід. 

- Важливим завданням вищої школи України є підвищення професійного рівня та креативності основного органу народовладдя – Майдана, а також парламентської опозиції шляхом навчання їх не тільки основам Концепції сталого розвитку, а й системного аналізу , методів прийняття оптимальних рішень , синергетики , інноваційному та інвестиційному менеджменту, а також кластерному підходу при їх використанні, сучасному технологічному бізнесу, насамперед , середньому і малому, і, головне, методам технологічного перетворення економіки.

- Для технологічного перетворення економіки країни вища школа повинна забезпечити підготовку кадрів нового типу - пасіонарних, системно - орієнтованих, креативних, для підготовки яких потрібна абсолютно інша (не Болонська!) система освіти. Потрібно повернутися до підготовки добре зарекомендованих раніше інженерів (для деяких освітньо - кваліфікаційних рівнів - фахівців). Сьогодні потрібен інженер/фахівець абсолютно нового типу, з іншим обсягом і рівнем знань. Потрібен абсолютно новий стандарт фахівця і в його розробці мають брати участь РОБОТОДАВЦІ, а також професіонали, які займаються в економіці відродженням середнього та малого бізнесу (СМБ) і перетворенням його за рахунок інноваційного наповнення в, так званий, технологічний бізнес.

- Університетам слід розвивати ринкові механізми стимулювання підвищення якості своїх випускників за рахунок розвитку конкуренції, боротьби вищої школи за якість шляхом особистого персонального запрошення і створення хороших умов для отримання освіти найбільш талановитим випускникам середньої школи.

- Реформу освіти повинні проводити не чиновники, а безпосередньо працівники вузів, і, поки вони не стануть суб'єктами, а не об'єктами реформи, навряд чи варто очікувати успішних результатів. Промислові підприємства та інших роботодавців потрібно зацікавити участю в підготовці для них кадрів не тільки за рахунок ф'ючерсної оплати освіти фахівців, а й отриманням готового кадрового забезпечення для реалізації інноваційних проектів, виконаних спільно з вузівської наукою за участю студентів.

- Для прискорення адміністративної реформи в системі управління вищою школою і демонополізації органів влади над університетами, розширення прав для ВНЗ, необхідно дозволити їм самостійно визначати форми навчання та форми організації навчально - виховного процесу і, перш за все, скасувати, так звану, Болонську систему, яка тільки безмежно бюрократизовала роботу викладача, обмеживши його прямі контакти зі студентами, формалізувала навчальний та виховний процес і була засуджена величезною більшістю практичних працівників вищої школи,

- В умовах роботи в країні ринкової економіки, наука (причому не тільки університетська, а й академічна, і галузева) повинна відірватися, нарешті, від тематики, яка не затребувана на ринку, а зайнятися переважно актуальними прикладними дослідженнями, необхідними виробничому сектору, або технологічному бізнесу, причому, на госпрозрахункових засадах, припинивши спекуляції на відсутності бюджетного фінансування. Держбюджетне фінансування має бути переважно для фундаментальних досліджень. Для прикладних досліджень повинні використовуватися ринкові механізми фінансування (наприклад, участь вузів у створюваних з ініціативи влади кластерах або тендерах з найбільш важливих напрямків технічного переозброєння економіки).

Стаття 2. Правовий статус вищого навчального закладу.

1. Вищий навчальний заклад створюється у формі державної, комунальної, приватної установи і працює на засадах самоокупності та неприбутковості та має рівні права у провадженні освітньої, наукової та інших видів діяльності.

2. Юридична особа набуває статусу вищого навчального закладу з моменту отримання ліцензії на провадження освітньої діяльності.

3. Вищий навчальний заклад може бути засновником (співзасновником) інших юридичних осіб, які провадять свою діяльність відповідно до напрямів навчально-науково-виробничої, освітньої, інноваційної діяльності, та діяльності в сфері технологічного бізнесу вищого навчального закладу та/або забезпечують виконання його статутних завдань.

4. Вищі навчальні заклади можуть провадити освітню діяльність разом з іноземними навчальними закладами за узгодженими освітніми програмами.

6. Вищі навчальні заклади можуть утворювати навчальні, навчально-наукові та навчально-науково-виробничі комплекси, бізнес – інкубатори, центри технологічного бізнесу, тренінгові компанії, наукові парки та входити до складу консорціумів, кластерів, асоціацій та інщих бізнесових організацій. Всі учасники комплексу, консорціуму зберігають статус юридичної особи і фінансову самостійність.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net