Колективний позов як механізм відшкодування збитків завданих навколишньому середовищу

Наша адвокатська команда проаналізувала всі потенційні правові механізми притягнення держави-агресора до майнової відповідальності. Отже, ми прийшли до висновку, що одним з інструментів може стати колективний позов громадян України про відшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу. Наша законодавча база, а саме: ст. 202 і 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використовує термін "збитки, завдані навколишньому природньому середовищу". Крім того, у судовій практиці зустрічається термін "екологічні збитки". Пропоную екологічними збитками, в нашому випадку, вважати будь-які збитки навколишньому природному середовищу України, завдані внаслідок військової агресії рф, тобто повітрю, водним ресурсам, землі, надрам, природно-заповідному фонду тощо.

За оцінками Оперативного штабу при Державній екологічній інспекції України, сума збитків екології, внаслідок війни, оцінюється понад 2 трильйони гривень. Через дії окупанта постраждало понад 3 млн гектарів лісів. А це майже третина всього лісового фонду України. Станом на зараз, задокументовано понад дві тисячі конкретних випадків завдання прямої шкоди навколишньому середовищ та екологічних злочинів.

Варто зазначити, що Постановою КМУ від 20.03.2022 р. №326  визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за такими напрямами, зокрема, у сфері екології:

1) Шкода, завдана земельним ресурсам;

2) Втрати надр;

3) Збитки, завдані водним ресурсам;

4) Шкода, завдана атмосферному повітрю;

5) Втрати лісового фонду;

6) Збитки, завдані природно-заповідному фонду.

Інспектори Державної екологічної інспекції України фіксують засмічення земельних ділянок уламками боєприпасів, знищених будівель, інфраструктурних об’єктів та забруднення небезпечними речовинами ґрунтів, підземних вод і повітря.

Внаслідок чого з’являються наступні документи:

1) акти обстеження земельних ділянок;

2) акти комісій із визначення збитків власників землі та землекористувачів;

3) звіти про експертну грошову оцінку земельних ділянок, (iv) первинні документи;

4) облікові регістри;

5) проектно-кошторисна документація;

6) відомості Державного земельного кадастру, документація із землеустрою;

7) дані дистанційного зондування Землі та інші документально підтверджені відомості тощо.

Оскільки до вищевказаних документів доступ є обмеженим, вже сьогодні доступним для стягнення при подачі колективного позову є моральна шкода на користь багатьох фізичних осіб (громадян України). Проте, хочу зазначити, що при колективному позові може виникнути проблема саме суб’єкта подання позову – тобто кому саме спричинено екологічні збитки і хто має право (або зобов’язаний) подавати відповідні позови.

Стаття 27 Конституції України визначає, що обов’язок держави – захищати життя людини. Стаття 16 Конституції України визначає що,  забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги є обов'язком держави. 

У зв’язку з цим, ми маємо опцію подання позову про захист приватних інтересів чисельної групи осіб та порушеного конституційного права на безпечне довкілля безпосереднього до порушника – країни-терориста (рф).

Навіть поверхнево дослідивши законодавчу базу, ми побачили непридатність процесуальних кодексів України до розгляду колективних позовів, а саме:

1) неврегульованість багатьох процесуальних нюансів (подача відповідного позову багатьма особами);

2) сплата судового збору і повідомлення всіх учасників справи про судовий розгляд;

3) особливості рішень судів у таких справах.

Отже, подача позову проти рф громадською організацією або експертами з довкіллєвою практикою є доволі ефективною альтернативою станом на теперішній час.

Хочу відмітити, що нещодавно Верховна Рада України звернулася до Генеральної Асамблеї ООН, Програми ООН з навколишнього середовища, Європейського Парламенту, Європейської Комісії, парламентів і урядів держав-членів Генеральної Асамблеї ООН стосовно утворення спеціальної екологічної моніторингової місії для фіксації екологічної шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії рф на території України. Отже, можемо розраховувати що, на підставі цього буде забезпечена належна фіксація та оцінка завданих навколишньому природному середовищу збитків на міжнародному рівні. Що, в свою чергу, допоможе із визнанням і виконанням рішень судів України за результатами розгляду колективних позовів у сфері екології проти рф.