Міжнародна практика доступу до правосуддя та потенціал України
Розповідаємо про онлайнові механізми забезпечення доступного правосуддя.
Однією з цілей сталого розвитку є забезпечення рівного доступу до правосуддя для всіх. Втім, сьогодні біля 5 млрд. людей по всьому світу не мають можливості вирішити свої правові проблеми, що виявляється у складнощах з доступом до адміністративних послуг, небажанні витрачати кошти та час, відсутності дієвих механізмів захисту своїх прав. Актуальною є проблема і для українців, особливо для тих, хто не уявляє життя без смартфонів й Інтернету.
Глобальна діджиталізація суспільства спрощує доступ до правосуддя
За статистикою, кожен другий громадянин України стикається з проблемами правового характеру. Два із трьох користуються смартфонами, іншими девайсами та/або інтернетом для вирішення повсякденних проблем. У сфері доступу до правосуддя з’являється все більше стартапів, які розробляють мобільні додатки, онлайн-платформи тощо.
Так, в основі кожного проекту, який зайняв призове місце на конкурсі «Інновації у сфері правосуддя» (Innovating Justice Forum), що було проведено Гаазьким інститутом інновацій у праві (HiiL), знаходяться саме ІТ рішення (аналоги яких можна знайти і в Україні):
- платформа CrimeSync (Сьєрра-Леоне) — автоматизує ланцюжок правосуддя від моменту реєстрації справи до остаточного винесення судового рішення (в Україні, наприклад, є «електронний суд»);
- стартап Haqdarshak з Індії – допомагає громадянам визначати, на які види соціального забезпечення вони мають право та подавати заявки на них за допомогою декількох кліків мишкою (в Україні - «є-Малятко»);
- південноафриканська плафторма Creative Contracts використовує сучасні візуальні комунікаційні технологій для роз’яснення складних юридичних термінів, положень законодавства та при оформленні договорів. (Візуальний контент є одним з основних у правопросвітницьких кампаніях «Я МАЮ ПРАВО!»).
У провідних державах до Legal Tech долучаються університети та навчальні заклади, надаючи можливість студентам (розробникам та правникам), створювати проекти, які після 6 місячного періоду апробації експертами цих проектів можуть претендувати на отримання фінансування від інвесторів чи держави.
Так, наприклад:
- у Стенфордському університеті (США) функціонує Legal Design Lab, яка займається розробкою інновацій доступу до правосуддя, використовуючи метод дизайн-мислення;
- у Рейсонському університеті (Канада) є Legal innovation Zone – робочий простір для розробки сучасних юридичних рішень.
А от в Українському католицькому університеті навіть є окрема програма IT – права, в рамках Магістерської програми Школи права УКУ, студенти можуть обрати декілька курсів, спрямованих на розвиток інноваційності як навички у юристів. Крім того, Школа права УКУ активно працює над створенням інноваційного юридичного середовища для студентів.
Україна – країна айтішніків
І сервіси в Україні це вже реалізовані стартапи, наприклад Patent Bot, (реєструє торгові марки у 30 країнах світу в режимі 24/7), AxDraft ( автоматизує юридичні документи), Суд на долоні (візуалізує судові рішення). Про потенціал нашої держави у Legal Tech – ми детально писали тут. Крім того, скоро цей потенціал отримає ще більше підтримки. Показовим є також те, що в українських юридичних фірмах все частіше можна зустріти фахівців, які спеціалізуються на сфері інновацій.
Органи влади також розуміють необхідність долучатися до цього процесу. Так, наприклад, 8-9 червня Мін’юст проведе свій перший Хакатон «Data-Driven Justice» у сфері доступу до правосуддя. За результатами якого проекти переможці проходитимуть 6 місячне апробування з можливістю подальшої інтеграції розроблених ІТ-рішень в електронні сервіси Мін’юсту.
Не тільки legal tech: світові ТОП-проекти у сфері доступу до правосуддя
З 29 квітня по 2 травня у м. Гаага (Королівство Нідерланди) проходив VI Світовий форум з правосуддя World Justice Forum, під час якого представники з більше ніж 75 країн світу протягом чотирьох днів обговорювали питання забезпечення доступу до правосуддя та ділилися успішними практиками.
В рамках Форуму відбувся міжнародний конкурс World Justice Challenge 2019, спрямований на визнання передових практик та успішних рішень у сфері правосуддя. Серед них можна виділити ті, які стосуються:
- безоплатної правової допомоги;
- підвищення правової обізнаності;
- комунікації із поліцією, або іншими державними органами, з метою забезпечення доступу до певної послуги/інформації;
- ІT інструментів, які забезпечують доступ до правосуддя;
- розробки нових форматів співпраці усіх зацікавлених сторін на глобальному рівні.
Переможцями конкурсу стали п’ять фіналістів:
- Бразилія «Riverine People and the Right to Full Reparation» – правова допомога щодо отримання відшкодування шкоди корінному населенню, яке втратило власні домівки внаслідок будівництва гідроелектростанції.
- Індія «Monitoring Maternal Health Entitlements & Increasing Access to Grievance Redressal» - он-лайн платформа для подачі скарг для жінок, які працюють на чайних плантаціях в умовах, які шкодять здоров’ю.
- Республіка Малаві «Malawi Resentencing Project Cornell Centre on the Death Penalty Worldwide» - правопросвітництво в місцях позбавлення волі щодо питань відміни смертної кари та боротьба зі свавіллям поліцейських.
- Кенія «160 Girls Access to Justice Project» - додаток, що покроково розповідає як захистити свої права у судовому порядку молодим жінкам та дівчатам, які стали жертвами сексуального насильства. Також організація проводить тренінги для поліції, а також освітні заходи.
- США, штат Аляска «Partnering for Native Health» - надання правової допомоги pro bono корінним жителям віддалених районів штату Аляски (США), з особливою увагою правам у сфері охорони здоров'я.
Державні сервіси йдуть в діджитал.
Владислав Власюк, Крістіна Літошенко
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв вчора о 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський вчора о 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький вчора о 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак вчора о 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 180
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 173
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 99
-
Брно відправило до України перші подаровані Харкову тролейбуси – фото
Бізнес 11810
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10262
-
Психолог назвав фразу, яку часто недооцінюють, але вона шкодить стосункам
Життя 6568
-
НАБУ: директорка ДП отримала квартири зі знижкою 80% за виділення землі забудовнику
Бізнес 6560
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 5876