На інформаційному фронті без змін: як Україні здобути перевагу
Події початку 2014 року на Півдні та Сході України виявилися лише силовим етапом набагато масштабнішої інформаційно-пропагандистської кампанії, розгорнутої проти нашої країни нинішньою Кремлівською елітою.
Події початку 2014 року на Півдні та Сході України виявилися лише силовим етапом набагато масштабнішої інформаційно-пропагандистської кампанії, розгорнутої проти нашої країни нинішньою Кремлівською елітою. «Збройний переворот», прихід до влади «фашистської хунти», яка й розв’язала «братовбивчу війну» на Сході – ці та інші штампи московської пропаганди заклали фундамент психологічного сприйняття подій російським соціумом.
При чому підвалини такої масштабної операції з дезінформації масової російської та світової свідомості готувалися заздалегідь. Про це свідчить хоча б той факт, наскільки злагодженим та системним виявився потік відповідних фейків, орієнтованих не лише на внутрішню, російську, але й на світову (європейську та американську) аудиторії. І якщо перша з двох згаданих цільових груп в інформаційному сенсі позбавлена загальноприйнятих критеріїв оцінки якості та/або об’єктивності інформації (тобто має низьку інформаційну культуру), то друга випереджує її не просто на десятиліття – на століття… Навіть не зовсім обізнаний з азами інформаційних війн спостерігач зверне увагу на те, що, попри разючу відмінність між інформаційними продуктами для цих якісно різних цільових аудиторій, центральна ідея в обох випадках була єдиною. Це – одне з найбільш промовистих свідчень серйозного й системного підходу Москви до ведення інформаційного протиборства з Україною. Інформаційним полем битви в даному випадку є цілий євроатлантичний інформаційний простір. Опосередковано це підтверджує опублікований російською «Новой газетой» план відторгнення Росією ряду територій України, сформульований ще до того, як колишній президент Янукович чи то втік, чи то «швидко вийшов» за межі держави. В документі, з-поміж іншого, йде мова про формулювання «PR-стратегії з акцентом на вимушений, реактивний характер дій Росії та проросійськи налаштованих політичних еліт Півдня і Сходу України». Як бачимо, елементи цієї стратегії, попри в окремих моментах кардинальні зміни «генерального плану» залишаються в силі.
Чи змогла Україна протиставити щось цьому потоку неоімперської підсвідомості в сенсі як мінімум інформаційної безпеки? Питання радше риторичного характеру – за весь час проведення антитерористичної операції навіть найуважніші громадяни не змогли до кінця зрозуміти ані головної мети бойових дій, ані отримати хоча б мінімальне уявлення про стратегічні або тактичні цілі політичного та військового керівництва держави. Без інформаційного «покриття» цих першооснов будь-якої грамотно вибудованої інформаційної кампанії не можна говорити про ефективну протидію ворожим операціям – не кажучи вже про ефективне планування й проведення власних.
Головною проблемою України є навіть не організаційні прорахунки – зрештою, створене Міністерство інформації в тісній координації з РНБО можуть стати майданчиком генерації та координації сучасних інформаційних стратегій держави.
В Україні досі немає засадничого, концептуального документу, який закладав би основи інформаційних кампаній в рамках протидії загрозам сепаратизму і тероризму. Чинний Закон України «Про боротьбу з тероризмом» в частині інформаційного забезпечення антитерористичної діяльності (стаття 17) регулює інформаційне поле через… заборону поширення певної інформації, яка стосується особливостей діяльності підрозділів, залучених до антитерористичної операції, а також інформації, яка б пропагувала цілі та мотиви самих терористів. Однак жодна з цих норм не дає відповіді на найголовніше питання, яке постає при формулюванні будь-якої адекватної інформаційної стратегії – про що говорити не просто МОЖНА, але й ТРЕБА? Досвід передових країн світу, передусім США, свідчить про те, що такі документи не просто необхідні – держави займаються активним моніторингом їх ефективності, вносячи до них оперативні зімни. Спробуємо сформулювати основі риси, які б спрямовували інформаційні стратегії нашої держави. Отже, для забезпечення хоча б мінімально адекватного інформаційного захисту та створення майбутнього плацдарму для ефективного інформаційного «удару у відповідь», Україні слід системно інформувати власну й світову аудиторію про:
- Політичний курс, цілі та мотиви державної політики в сфері протидії терористичній загрозі.
- Громадську підтримку відповідних дій держави.
- Постійний політичний тиск та спротив діям терористів/терористичної організації.
- Посилення економічних та інших несилових санкцій проти терористів/терористичної організації.
- Факти, що сприяють зниженню довіри до керівництва терористів/терористичної організації та їх дискредитації.
- Факти, що посилюють психологічний вплив військової могутності України та/або багатонаціональних антитерористичних сил.
Цей перелік наочно демонструє лише найактуальніші напрями інформаційного забезпечення сучасної політики України в боротьбі з проявами тероризму і сепаратизму. Системна робота над законодавчими та іншими концептуальними документами дозволить сформувати експертно вивірену та професійно орієнтовану стратегію інформаційної боротьби для сучасної України.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87044
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11237
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9244
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5712
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5407