Реалістичний шлях законодавчого визнання блокчейн-запису як належної юридичної підстави

Стаття окреслює поетапний євроінтегрований шлях визнання блокчейн-записів в Україні.

Реалістичний шлях визнання блокчейн-записів юридично значущою підставою в Україні полягає у поступовому, гібридному підході. Такий підхід поєднує регуляторну гнучкість із гармонізацією національного законодавства з європейськими стандартами, зокрема вимогами регламенту MiCA.

Закон України «Про віртуальні активи» № 2074-IX, ухвалений у 2022 році, досі не набрав чинності через відсутність змін до Податкового кодексу України. Ключовим кроком уперед став законопроєкт № 10225-д, ухвалений у першому читанні у вересні 2025 року. Він пропонує нову редакцію закону — «Про ринки віртуальних активів», запроваджує чітку модель оподаткування віртуальних активів з 1 січня 2026 року, а також передбачає точкові зміни до процесуального законодавства, зокрема до Кримінального процесуального кодексу України.

Очікується, що ці зміни дозволять визнавати записи в кваліфікованих системах розподілених реєстрів (DLT/блокчейн) як електронні докази у кримінальних провадженнях. Крім того, вони спростять механізми арешту, блокування та спеціальної конфіскації віртуальних активів у справах про шахрайство, відмивання коштів або корупційні правопорушення.

Поетапний характер впровадження правового визнання блокчейн-записів

2025 — запуск та розширення регуляторних sandbox: НБУ — для fintech, Innovation Sandbox Мінцифри та Українського фонду стартапів — для ШІ та блокчейн-рішень (до жовтня 2026 року з можливим продовженням). У пілотному режимі блокчейн-записи в обмежених сферах (токенізація майнових прав, об’єкти інтелектуальної власності, державні реєстри) отримують презумпцію достовірності під наглядом регулятора.

Паралельно — внесення точкових змін до ЦПК, ГПК, КПК та КАС: доповнення переліку електронних доказів записами з кваліфікованих DLT-систем, а також закріплення норм щодо доступу до даних для цілей розслідування та конфіскації віртуальних активів.

2026–2028 роки — після набрання чинності комплексним законом (очікується наприкінці 2025 — на початку 2026 року) відбувається закріплення презумпції достовірності кваліфікованих блокчейн-записів у всіх галузях, їх інтеграція з Diia як державним оракулом та поступове поширення на цивільні, господарські й кримінальні правовідносини.

Такий підхід — від sandbox-презумпції до повноцінного визнання — дозволяє уникнути радикальних змін до Цивільного кодексу України, забезпечує правову визначеність та відповідає найкращим міжнародним практикам (зокрема ЄС DLT Pilot Regime, а також підходам, застосованим у штаті Вайомінг, США). За наявності політичної волі та завершення законодавчого процесу щодо законопроєкту № 10225-д Україна може стати регіональним лідером у сфері правового визнання блокчейн-технологій уже до 2028 року.

Інтеграція з реєстрами через пілотні проєкти

Ініціатива Blockchain Estate Registry (BER), розроблена NGO «Virtual Assets of Ukraine» у співпраці з парламентською групою Blockchain4Ukraine та Міністерством цифрової трансформації України, тестує перехід від традиційних реєстрів (зокрема Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) до блокчейн-систем. Записи в таких системах набувають юридичної сили після нотаріального посвідчення з використанням кваліфікованого електронного підпису (QES), сумісного з вимогами регламенту eIDAS ЄС. Пілотні проєкти вже охоплюють земельні та майнові права, з планами подальшого розширення у 2026–2027 роках.

Лобіювання та консультаційна підтримка

Міністерство цифрової трансформації України спільно з Blockchain4Ukraine просуває відповідні законодавчі ініціативи через механізми громадських обговорень, проведення тендерів для операторів та реалізацію sandbox-моделей для віртуальних активів до жовтня 2026 року. Метою цих заходів є повна інтеграція українського ринку віртуальних активів до європейського правового простору до 2027 року.

Цей шлях є реалістичним з огляду на наявний досвід реалізації цифрових державних сервісів, зокрема платформи Diia, однак водночас потребує подолання податкових та регуляторних бар’єрів. За умови наявності сталої політичної волі Україна має потенціал стати лідером у сфері блокчейн-регулювання в регіоні, зберігаючи баланс між інноваціями та правовою безпекою.

Стейкхолдери, які мають бути залучені до процесу

Для ефективного визнання блокчейн-записів юридично значущими в Україні ключовим є залучення багатосторонніх стейкхолдерів, які забезпечать баланс інтересів, дотримання міжнародних стандартів та практичну імплементацію. Це дозволить уникнути помилок, подібних до тих, що виникли в країнах із надмірним регулюванням, і прискорить інтеграцію з Diia та державними реєстрами.

Основні стейкхолдери включають:

• Державні органи: Міністерство цифрової трансформації (Мінцифри) та Міністерство юстиції — для координації пілотних проєктів; регулятори, як-от НБУ (Regulatory Sandbox для fintech на блокчейні) та НКЦПФР — для нагляду за віртуальними активами; законодавці з Верховної Ради (Комітет з цифрової трансформації) — для внесення змін до законів № 2074-IX та № 10225-д.

• Бізнес-сектор: стартапи, криптобіржі та розробники (наприклад, NGO Virtual Assets of Ukraine); асоціації на кшталт Blockchain Association of Ukraine — для експертизи та лобіювання, щоб уникнути бар’єрів для інновацій; приватні оператори реєстрів — для тестування рішень.

• Судова влада: Верховний Суд та спеціалізовані суди (антикорупційні, господарські) — для формування практики визнання блокчейн-доказів, особливо у справах, пов’язаних з віртуальними активами чи AML.

• Міжнародні партнери: ЄС — для гармонізації з MiCA (очікувано до 2027 року); GFIN (НБУ є членом з 2019 року) — для fintech-співпраці; FATF та ООН — для стандартів AML/CFT; донори, як Eurasia Foundation чи UK Aid — для фінансування пілотних проєктів, наприклад, BER.

Додатково важливо залучати академічну спільноту (НАПрН України, університети, як КНУ та КПІ) для наукових досліджень ризиків, наприклад 51% атак, та громадське суспільство (NGO на кшталт Transparency International) для моніторингу антикорупційних аспектів і отримання фідбеку від користувачів і інвесторів.

Залучення через робочі групи, консультації та меморандуми (як у проєктах BER чи Diia.City) забезпечить комплексний та інклюзивний підхід із потенціалом завершити ключові законодавчі та регуляторні зміни до 2028 року.

Як уникнути ризиків зловживань надмірного регулювання

Баланс між мінімізацією ризиків зловживань та збереженням простору для інновацій у регулюванні блокчейн-технологій і віртуальних активів досягається через застосування гнучких, ризико-орієнтованих підходів, які дозволяють одночасно захищати суспільні інтереси та не стримувати технологічний розвиток.

Ризики, пов’язані з шахрайством, відмиванням коштів, фінансуванням тероризму чи втратою активів інвесторами, стримуються завдяки обов’язковому дотриманню стандартів AML/KYC, постійному моніторингу транзакцій відповідно до рекомендацій FATF для віртуальних активів, механізмам конфіскації та блокування активів у кримінальних провадженнях, а також використанню сучасних технологій для автоматизованого виявлення підозрілих операцій. Крім того, відбувається поступовий перехід до енергоефективних консенсус-механізмів, таких як Proof-of-Stake, що значно зменшує екологічний вплив технології.

Водночас інновації підтримуються принципом «однакова діяльність — однакові ризики — однакові регуляторні наслідки», який лежить в основі MiCA у Європейському Союзі. Регулювання адаптується до конкретних типів активів і сценаріїв використання — від стейблкоїнів і DeFi до токенізованих активів та NFT. Галузь отримує можливість самостійно розробляти та дотримуватися кодексів поведінки й найкращих практик, а також активно застосовувати технології compliance (RegTech), що дозволяють забезпечувати відповідність вимогам без надмірного адміністративного навантаження.

Основними інструментами такого балансу виступають регуляторні пісочниці, які дають змогу тестувати нові рішення під наглядом регулятора без повного регуляторного тиску на ранніх етапах, міжнародна координація в рамках IOSCO, FATF та GFIN для узгодження підходів і уникнення регуляторного арбітражу, а також регулярний перегляд нормативної бази з урахуванням нових технологічних ризиків і можливостей. Саме такий підхід, який демонструють ЄС (MiCA та DLT Pilot Regime), Україна (sandbox НБУ та Innovation Sandbox Мінцифри) та окремі юрисдикції, як Велика Британія чи Сінгапур, дозволяє забезпечувати високий рівень захисту без блокування розвитку технологій розподілених реєстрів.

Потенціал для пілотних правових режимів

Потенціал для пілотних правових режимів (regulatory sandbox) у сфері цифрової фіксації інтелектуальної власності (ІВ) в Україні є значним і вже реалізується на практиці.

У червні 2025 року Міністерство цифрової трансформації України разом з Українським фондом стартапів запустило Innovation Sandbox — пілотну програму для стартапів у сфері штучного інтелекту (ШІ) та блокчейн-технологій. Цей sandbox діє як експериментальний простір до жовтня 2026 року (з можливим продовженням та формалізацією у постійний інструмент), де компанії отримують безкоштовний аудит продуктів, індивідуальні консультації та рекомендації щодо юридичних, бізнесових і технічних аспектів.

Особливо актуально для ІВ, програма включає комплексний аналіз інтелектуальної власності — оцінку патентоспроможності, стратегію захисту прав, впровадження Privacy by Design та Privacy by Default, а також рекомендації щодо управління IP-активами для масштабування на міжнародні ринки. Це ідеально підходить для тестування токенізації ІВ, наприклад через NFT для фіксації прав на креативний контент, патенти, винаходи чи цифрові активи, з державним наглядом і без повного регуляторного навантаження на ранніх етапах.

Такий підхід аналогічний успішним пілотам BER (Blockchain Estate Registry) для нерухомості, де блокчейн-записи набувають юридичної сили після нотаріального посвідчення. У сфері ІВ sandbox дозволяє безпечно експериментувати з токенізацією у секторах охорони здоров’я, освіти, агросектору, оборони та цифрової економіки — саме там, де інновації потребують надійної фіксації прав.

Це відповідає європейським стандартам (EU AI Act, MiCA) та сприяє формуванню майбутніх регуляцій на основі реальних кейсів, прискорюючи розвиток інновацій без компромісів із правовою безпекою. Якщо програма покаже ефективність, вона може стати основою для спеціалізованого sandbox саме для цифрової ІВ, перетворивши Україну на регіональний хаб для блокчейн-захисту інтелектуальних активів.

Олексій Шевчук

Голова Національної асоціації лобістів України, партнер, речник АО Barristers